Старий Идат зі своєю бабою живе. Вони лисичку зростили, яка потім від них пішла.
Лисичка, щоб полювати, Подкаменную Тунгуску перейшла, там на лабаз залізла й рибу потягла. Иньгет сказав:
- Лисичка пішла, рибу потягла, старому Идату віднесла. Ранком Идат прокинувся:
- Дивись-но, риба лежить! Наша лисичка, видне, принесла! Потім вона знову пішла. Иньгет і сучка чекали. Лисичка знову прийшла, на лабаз залізла, тайменя побрала й униз скинула.
Иньгет і сучка звук падіння почули:
- Виходите назовні! - говорять.
Люди подивилися - лисичка знову рибу потягла, старому Идату віднесла. Люди погналися за нею:
- Вона нашу рибу тягає!
Лисичка про землю вдарилася й горностаєм стала. Він пішов. Ішов, ішов, по берегу Подкаменной Тунгуски нагору пішов.
Чи Довго, чи мало піднімався, дивиться - триногий ковзан нагору йде. Він про землю вдарився й людиною став, верхи на коня сів. Кінь побіг. Він їхав, їхав, чує- шаманський ціпок з намистом дзенькає, на ньому колиска висить2. Він у неї заліз і покачав. Тепер він нагору у личині орла піднявся, нагору пішов. Там нагорі орлине гніздо на небесному дереві. Він орлят ворушити став, щоб вони запищали. Більша орлиця прилетіла. Він орлиці сказав:
- Мішечок для кресала мені віддай! Баба-Орлиця говорить:
- Пазур мені принеси. У море йорж-риба причаїлася. Якщо ти мій пазур принесеш, тоді я тобі мішечок із кресалом віддам.
Він звідти пішов. Пень коштує. Він сіл, виглядати став. Бачить - у спину
Риби голка уткнута. Він її витягся й у кишеню поклав.
Потім він знову пішов. Ішов, ішов - до орлиці повернувся, пазур їй приніс.
- Бабуся, - говорить, - дай сюди палець!
Він насадив пазур їй на палець. Вона мішечок із кресалом віддала. Після цього він додому пішов, до старого Идату повернувся.