Казки зі школи: Кид і Кэт
У далекій, далекій країні жив хлопчик, його кликали Кид. У нього була подруга Кэт. Вони були кращими друзями, і завжди, скрізь їх бачили разом. Хлопці дуже, дуже любили кішок. У деревеньке, де вони жили, було багато котів, кішок і кошенят, але Кид і Кэт більше всіх полюбили кошеняти Роки, його маму Милли й тата Бенджамина. Разом з Роки і його родителями хлопці часто ходили на галявинку, де було море квітів. Всі п’ятеро обожнювали гратися на травичці. На цій галявинці в них був свій кустик з гарними білосніжними квітами. Ці квіти були не просто білими,
В один із днів діти й кішки прийшли на галявинку й… спочатку зачудувалися, потім злякалися, а потім розлютилися: “Смутні сніжинки” зникли! І тільки маленький синій бантик Роки лежав на місці, де недавно був кущ. Кэт підняла бантик і надягла його на шию кошеняти. І раптом кошеня сказало:
– Смутні сніжинки украла відьма Ровена. Сьогодні ранком я побачив неї, вона взяла мій бант і сказала, що якщо я не піду з нею, вона украде наші квіти.
– А навіщо ти їй потрібний, Роки? –
– Тільки я можу показати їй, де живе небесна принцеса Милена, адже я знаю її кішечку Пушинку. Ровена хоче, щоб принцеса віддала їй “Останню сльозу”, інакше вона не зможе пожвавити своїх монстрів, і вони знищать небесне королівство.
– Ми повинні допомогти Милене! Правда ж, Милли? – викликнув Кид.
– Мяу!
– Роки, де ж нам шукати Ровену? І як її перемогти? – запитала Кэт.
– Темна відьма живе в Лиховісного водоспаду, що під скелею Бэд. Тато може показати вхід.
– Бенджамин, ти допоможеш? – із благанням в очах запитала Кэт.
Бенджамин кивнув головою на знак згоди, і друзі отпра –
Вилися в шлях. Скеля Бэд була недалеко – за полем, що поруч із
Селом. Друзі вже пройшли поле, як раптом Кид зупинився.
– Роки, ми йдемо до ворога в лігвище, але ти нам так і не сказав, як можна неї перемогти.
– Перемогти Ровену здатна лише “Остання сльоза”, але для того, щоб нам неї дістати, потрібно піднятися в небесне королівство до Милене й Пушинки – відповів Роки.
– А як туди потрапити, Роки? – запитала Кэт.
– За допомогою мого банта.
Кид підійшов до кошеняти й зняв з його бант. Роки торкнувся його своїм рожевим носиком, і бант на очах перетворився в сходи. Подув сильний вітер, розтріпавши золотаві волосся Кэт і руді Кида. Роки і його батьки враз опинилися нагорі, і тільки їхня сіра шерстка мигнула в повітрі. Кид і Кэт зробили те ж саме. Небесний палац виявився просторим блакитним замком. Принцеса Милена сиділа й про щось думала, а Пушинка грала з її прозорим шарфиком.
Як тільки Милена довідалася, що Ровена хоче зробити, вона відразу дістала із кришталевого з позолоттю скриньки амулетик із блискучою синюватою рідиною. Це й була “Остання сльоза”. Вона віддала його Кэт і перенесла всіх гостей до Лиховісного водоспаду. І через пару секунд Кид, Кэт, Роки, Милли й Бенждамин уже стояли біля нього.
Раптом піднявся вітер, закружилися листи, і з’явилася жінка з довгими чорними волоссями, зібраними позаду в пучок, у чорному плащі й із чорним жезлом у руках. Вона схопила Роки й прийнялася його трясти, одночасно щось бурмочучи. Кэт не розгубилася, зняла із шиї медальйон і відкрила його. Полилася чудесна мелодія, сотні маленьких феечек з’явилися із сотень морських бризів і стали танцювати, оточуючи Ровену. Вона закрила вуха руками й, скрикнувши від болю, зникла, залишивши маленьку жменьку попелу, що забрал із собою морський бриз. Усе зникло. Медальйон упав Кэт на руку, зі сходів зстрибнула Пушинка, у неї в зубах була срібна паличка. Вона поклала її перед Кэт, та надягла їй на шию медальйон, і чудесна біла кішечка зникла. Роки торкнувся сходів носом, і вона теж зникла. Кэт торкнулася палички, і вони відразу опинилися на своїй галявинці, а паличка перетворилася в їх гаряче улюблений кущ із білими квітами, що пахнуть весною. Усе закінчилося добре, і єдине, про що жалували Кид і Кэт, це про те, що Роки більше не говорив.
Дар’я Морозова, 5Бкласс.
Зі школи № 15 р. Череповца
(2 votes, average: 3.00 out of 5)