“Капітанська дочка” А. С. Пушкіна. Долі героїв і зміст епіграфа “Бережи честь змолоду”
1. Жанр добутку. 2. Історія створення. 3. Задум і основний сюжет. 4. Долі героїв і зміст епіграфа 5. Значення добутку для сучасного читача. “Капітанська дочка” А. С. Пушкіна – добуток оригінальне й спірне. Це й історична повість, задумана ще в 1833 році, і сімейна хроніка роду Гриневих, і захоплююча історія любові двох молодих серць.
Добуток можна прилічити також до жанру роману-притчі, тому що долі головних героїв є прямим підтвердженням народної мудрості, винесеної вепиграф. Також це роман-виховання або роман-становлення характерів, один
Описувані події відбуваються протягом декількох років – з 1772 по 1775 рік Ведеться оповідання від імені Петра Гринева, потомственого дворянина, щиро відданого імператриці Катерині II і батьківщині, переконаного
Становлення характеру, зізнатися, досить стійкого й прямолінійного, молодого дворянина пов’язане з постійним випробуванням його честі й совісті. Після від’їзду з будинку молодий пан постійно попадає в ситуації складного морального вибору, абсолютно правильного, незважаючи на жалюгідний життєвий досвід. Він полягав тільки у фразі, сказаної синові на прощання й винесеної автором в епіграф: “бережи честь змолоду”. Весь моральний потенціал героя остаточно розкривається під час народного бунту.
За один тільки день, проведений у Білогірській міцності, Гриневу доводиться кілька разів вибирати між життям і смертю Молодий, недосвідчений дворянин, однак, жодного разу не йде на зрадництво в ім’я порятунку власного життя на відміну від деяких, не настільки чистих духовно, як він, героїв. Але, побачивши “росіянин бунт”, “безглуздий і нещадний”, Гринев серйозно задумався про долю російського дворянства. Петро приходить до думки, що багато в чому його доля залежить від відношення до “чорного люду”, уміння прийняти цей люд якщо не як рівний, те не позбавлений самобутності й людського достоїнства. З погляду головного героя, уберегти, урятувати Росію від кризи, здатне тільки мирне й гуманне співіснування станів А це перший поштовх до розхитування ідеального образа монархії й самодержавства. Символичен і сон Гринева, у якому “страшний мужик, весело поглядаючи, запрошує його під своє благословення”.
Саме головне, вирішальне й судьбоносное моральне випробування наздоганяє героя вже в Оренбурзі. Одержавши від Маші лист, Петро повинен зробити вибір між боргом і честю – урятувати улюблену з обложеного міста, де вона виявилася в руках негідника Швабрина або залишитися в Оренбурзі й виконувати обов’язок солдата, знаючи, що безневинну дівчину мучать, і ніхто не зможе прийти їй на допомогу. Розпачливий заклик Маші: “ви один у мене заступник; заступитеся за мене бідну” став вирішальної. Гринев-Людина перемогла Гринева-солдата, що давали присягу імператриці. Він зважився виїхати з Оренбурга, а потім скористався допомогою Пугачова Долі героїв багато в чому трагични, однак фінал роману – щасливе возз’єднання Маші й Петра – світлий і радісний.
Пугачова, як це відомо з курсу історії, піймали й стратили. Велике значення в розв’язці роману має образ Катерини II, що прийшла на допомогу закоханим, снизошла до “зрадника” і пошкодувала “сиротку”. Тільки завдяки їй і безрозсудної сміливості Маші, що приходила до імператриці в ім’я порятунку своєї любові, ця історія має щасливий фінал.
Поняття честі для Гринева вище всього Він сприймає честь як людське достоїнство, єдність совісті й внутрішнього переконання у своїй правоті. Подібне розуміння честі було й у батька головного героя, і в капітана міцності, батька коханої Петра. “Бережи честь змолоду, а плаття сновові” – так говорить народне прислів’я. Що ж хотів сказати автор, винесший народну мудрість у заголовок своєї повісті? Те що один раз заплямувавши свою совість, більше не відмиєшся.
Те що варто слухати голос серця, але покладатися на власну мудрість холодний розум. Те, що каждий людина в стані вибрати між честю й боргом і або зберегти, або заплямувати навіки честь – кращий “убрання” для кожного. Так чи дотримував Гринев раду батька?
Заплямував він своє чи ім’я ні? Звичайно, ні, адже обвинувачення в зрадництві виявилися мнимими Знайомство з Пугачовим мало подсобой цілком повсякденне людське бажання обігріти ближнього свого, що ділить із тобою дорогу й допомагає тобі в непогоду. Та й не міг Гринев зробити інший вибір, знаючи, що нещасна, безвинна жертва в руках зрадника, і немає порятунку, ніхто не допоможе їй. Честь у романі – міряло людяності й порядності героїв, їхньої моральності й щиросердечної чистоти. Різниця у відношенні до честі й боргу розвела на протилежні сторони бар’єра Гринева й Швабрина.
Відкритість і щирість героя привела до зустрічі з Пугачовим – людиною по-своєму чесним і чистим У будь-якій історії можна відкрити якості характеру, раніше невідомі. Підлі й низькі вчинки роблять будь-якої людини закінченим негідником. У кожного є шанс навіть у найважчих випробуваннях знайти вихід, не забруднивши ушановуйся
(2 votes, average: 3.00 out of 5)