ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ – ОСКАР УАЙЛЬД
РОЗДІЛ ІІ ПРИРОДА І ЛЮДИНА
ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ
1749-1832
Я вдячний, що із року в рік
Росту я в лад природі…
Йоганн Вольфганг Гете
Сторінки життя і творчості
Йоганн Вольфгапг Гете завжди відчував зв’язок не тільки з рідною Німеччиною, а й з Усесвітом.
Він народився 28 серпня 1749 р. в заможній родині юриста Йоганна Каспара. Батько приділяв велику увагу вихованню дітей. Під керівництвом домашніх учителів майбутній поет опанував грецьку, латинську, французьку, англійську та італійську мови. Змалку навчився грати на
У 16 років Гете вступив на юридичний факультет Лейпцизького університету. Здобув юридичну освіту в Страсбурзькому університеті. Ці заклади й тепер є всесвітньо відомими. Однак головним покликанням Гете була література. З ранніх літ він вивчав фольклор і захоплювався пізнанням природи. Він уважав, що мистецтво має наблизитися до природи, а людина повинна вчитися в природи мудрості й гармонії.
1775 р. Гете приїхав у м. Веймар на запрошення герцога Карла Августа Веймарського.
Гете був не тільки визначним митцем, а й науковцем. Він серйозно цікавився різними науковими галузями – геологією, біологією, мінералогією. Крім того, його інтереси сягали й філософії. Він намагався дати пояснення вічним питанням людського буття; що таке природа, як пов’язані людина та довколишній світ, у чому полягає сенс життя особистості тощо. Усі ці проблеми знайшли відображення в його безсмертних творах – віршах, п’єсах, романах. Він уважав, що мистецтво має відкрити людині й людству смисл життя, спонукати до пошуку прекрасного в собі й у світі.
Природа стала провідною темою у творчості Гете. У статті “Природа” він із захопленням писав: “Природа! Ми нею оточені й охоплені – непереможно, нам не вийти з неї… Тільки через любов наближуються до неї. Вона добра – я славлю її в усіх її творіннях!”
Тема – коло подій, життєвих явищ, змальованих у творі (тобто те, про іцо йдеться в художньому творі); тема або низка тем розкриваються у творі в органічному зв’язку з проблемою, яка з них постає й потребує осмислення.
Ідея художнього твору – його провідна думка, емоційна спрямованість (тобто тс, що утверджується, проголошується митцем).