“Ізборник Святослава” – оригінальний твір давньоруського письменника XI століття
Київська Русь була однією з наймогутніших держав Європи IX-XI століть, центром християнської віри і освіти східних слов’ян. При монастирях відкривалися школи “ученія книжного” для різних верств населення, князі збирали з усієї Європи книги, які потім перекладали церковнослов’янською мовою, переписували від руки на пергаменті, мали коштовне оздоблення і вважалися найдорожчим скарбом країни. У XI столітті з’явилися оригінальні Твори – літописні зведення.
Знайомлячись із цими творами, легко переконатися, що проблеми, які
“Ізборник” князя Святослава Ярославовича був складений 1076 року. Написав його Іоанн, який мав можливість користуватися великою бібліотекою Ярослава Мудрого. В основу “Ізборника” Іоанн поклав відомі йому книги житейської
Уже й багато: невеликі уривки, окремі вислови. У цілому “Ізборник” можна назвати оригінальним твором давньоруського письменства XI століття.
“Ізборник” складається із 48 окремих статей. У першій статті говориться про значення книг: читання книжок – це добро, яке потрібне людям, як воїну гарна зброя, а кораблю – вітрила У наступних статтях йдеться про правила поведінки людей у різних життєвих ситуаціях. Автор говорить, що треба поважати батьків, розповідає, як ставитися до дружини, як виховувати дітей, рекомендує зберігати таємниці, приховувати свої думки, не сміятися по-дурному, їсти й пити за столом без розмов.
Але основна складова “Ізборника” – це заклик до багатих і родовитих: замислитися над тим, що більша частина світу цього живе у злиднях. Намагаючись пом’якшити гостроту суперечностей у суспільстві, автор розповідає про егоїзм багатих, закликає їх роздавати милостиню бідним, не злостити “менших”, не доводити їх до гніву, а бідним радить терпіти і знаходити позитивне в “скорбі”, не вести крамольних розмов, слухати тих, хто душу налаштовує на добро. Автор “Ізборника” вважає, що панацеєю від будь-якого лиха мають стати праця і слухняність, а бунтівникам погрожує карою від князя, який є божим слугою. Основний зміст “Ізборника” свідчить про те, що в другій половині XI століття суспільство намагалося виробити основні правила примирення між різними верствами населення. Таким чином, історична дійсність впливала на розвиток давньоруської літератури, а “Ізборник” був таким твором, у якому давалися основні настанови і багатим, і бідним.
У книгах – світло мудрості, бездонна глибина. Книга втішить у печалі і стане Уздою для тіла і душі. Той, хто багато читає, веде бесіду з Богом – ось основний мотив оригінальних творів часів Київської Русі.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)