ІЗ БІБЛІЇ – ВЕДИ, БІБЛІЯ, КОРАН ЯК ПАМ’ЯТКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ Й КУЛЬТУРИ
ВЕДИ, БІБЛІЯ, КОРАН ЯК ПАМ ЯТКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ Й КУЛЬТУРИ
ІЗ БІБЛІЇ
Біблія (від грец. biblia, букв, книга) – зібрання стародавніх текстів, канонізоване як Священне Писання іудеїв і християн. Складається з двох великих частин: Старого Завіту (визнається іудеями та християнами) і Нового Завіту (визнається християнами).
Старий Завіт (XII-11 ст. до н. е.) створювався давньоєврейською та арамейською мовами й складається з трьох великих циклів: 1) Закон (Тора), або П’ятикнижжя
Мойсея: Буття, Вихід, Левит, Числа, Повторення Закону; 2) Пророки:
Новий Завіт (друга пол. І ст. – поч. II ст.) дійшов до нас виключно грецькою мовою і складається з чотирьох великих циклів:
1) Євангелія: від св. Матвія, від св. Марка, від св. Луки, від св. Іоанна;
2) Діяння святих апостолів; 3) Послання: послання св. Павла, соборні послання; 4) Апокаліпсис – одкровення св. Іоанна Богослова.
До нас Біблія потрапила з Візантії,
Видатною пам’яткою української культури й одним із перших у Європі науково опрацьованих видань Святого Писання є Острозька Біблія (1581), надрукована Іваном Федоровим у Острозі за сприяння діячів Острозької академії. 1256 сторінок тексту, перекладеного староукраїнською мовою, мали передмову князя Костянтина-Василя Острозького, вірші Герасима Даниловича Смотрицького (батька видатного філолога Мелетія Смотрицького).
До пізніших перекладів Біблії українською мовою долучалися Пантелеймон Куліш та Іван Нечуй-Левицький. Справжнім духовним подвигом став переклад Святого Письма Іваном Огієнком (митрополитом Іларіоном), який, до речі, закінчив Острозьку гімназію.
ПСАЛМИ ДАВИДОВІ І
1 Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків,
2 та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Ного вдень та вночі він роздумує!
3 І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєчасно, і що листя не в’яне його, – і все, що він чинить, щаститься йому!
4 Не так ті безбожні, – вони як полова, що вітер її розвіває!
5 Ось тому-то не встоять безбожні на суді, ані грішники у зборі праведних, –
6 дорогу-бо праведних знає Господь, а дорога безбожних загине!
ІЗ КНИГИ ЕККЛЕЗІАСТА. З, 4
Краще спокою повна долоня,
Аніж дві пригорщі марних зусиль і лови вітровіння.
Обернувся довкола я і побачив, що усе марне під сонцем.
Хтось існує без іншого, без друга, сина чи брата,
І немає кінця його праці, око його не сите багатством.
“Для кого ж уся праця моя
І заради кого єство моє позбавлене втіх?”
Марно існувати так і суть цього недобра!
Удвох краще, ніж одному,
Бо їм і заплатять краще
За працю їхню.
І якщо впаде один,
То підійме його інший,
Та якщо самотній упаде,
Немає іншого, щоби його підняти.
Також якщо лежать двоє, тепло їм,
А самотній як зігріється?
Якщо нападуть на когось із них,
То удвох вистоять проти нападу,
Утричі скручена нитка порветься нескоро.
Вважай, як ступаєш ти у Дім Божий,
Готуйся більше слухати, аніж
Біля дурнів чимось у собі поступатись,
Бо ж вони й не свідомі того, що чинять зле.
1. Яку роль відіграла Біблія в духовному житті українців?
2. Прочитайте цикл Т. Г. Шевченка “Давидові псалми”. Чому Кобзар звернувся саме до жанру псалмів? Відповідь аргументуйте. 3. Знайдіть у І псалмі порівняння-антитези й поясніть їх. 4. Як ви розумієте вислови “дорога праведних” і “дорога безбожних”? 5. Знайдіть в уривку з Екклезіаста метафори й поясніть їх. 6. Як ви розумієте вислови “спокою повна долоня”, “лови вітровіння” та “усе марне під сонцем”? 7. Чи можна стверджувати, що мова Біблії афористична? Відповідь аргументуйте прикладами з тексту.
ІЗ КОРАНУ
Коран (від араб, qur’an те, що читають, вимовляють) – священне писання ісламу, перша писемна пам’ятка арабської літератури, зібрання одкровень пророка Мухаммеда, проголошених у пророчому екстазі в Мецці та Медині між 610 і 632 pp. Перші записи Корану зроблені 632 p., уже після смерті Мухаммеда. Між 650 і 655 pp. за наказом халіфа Османа був створений канонічний текст (Османова редакція).
Коран складається з 114 cуp, які, у свою чергу, поділяються на аяти (араб, диво, знамення). Усі сури починаються з басмалі – традиційної незмінної фрази-формули “В ім’я Аллаха Всемилостивого, Всемилосердного!”. Сури, за місцем проголошення, поділяються на мекканські (86 сур) – ранні та мединські (28 сур) – пізні. Мекканські сури, написані саджем – ритмічною та римованою прозою.
Зв’язної оповіді в Корані немає, кожна сура є закінченим текстом. Сури в Корані (крім першої) розміщені за розміром – від найбільшої до найменшої.
СУРА, ЩО ВІДКРИВАЄ КНИГУ
Мекканська, і в ній 7 аятів
1. В ім’я Аллаха Всемилостивого, Всемилосердного!
2. Слава Богу, Господу всього сущого.
3. Всемилостивому, Всемилосердному.
4. Володареві Судного дня.
5. Тобі поклоняємося і в Тебе благаємо допомоги.
6. Веди нас праведним шляхом.
7. Шляхом тих, кого Ти облагодіяв, а не тих, що прогнівили Тебе, і не тих, що заблукали.
СУРА ДЕВ’ЯНОСТО П’ЯТА – “СМОКВА”
Мекканська, і в ній 8 аятів
В ім’я Всемилостивого, Всемилосердного Бога.
1. Клянуся смоквою та оливковим деревом!1
2. І горою Синай2!
3. І цим безпечним містом – Меккою!
1 На горі Смоковиць і Оливковім горі проповідував Icуc Христос.
2 Сипай – гора, на якііі Бог дав Мойсееві скрижалі з десятьма заповідями.
Покрова, що закриває вхід в Каабу. Золотом вишиті рядки з Корану
Сторінка Корану. Арабський орнамент XIІ ст.
4. Ми сотворили людей, дали їм зграбне тіло,
5. А потім знову перетворили їх на глину.
6. Крім тих, які ввірували та чинили добрі діла, а тому буде їм щедра винагорода.
7. То чому ж люди й досі вважають, що Божий суд – це Твоя вигадка?
8. А хіба Бог не є найсправедливішим із суддів?!
Літературне відлуння
Олександр Пушкін
НАСЛІДУВАННЯ КОРАНУ
З тобою, Боже, в давній днині
Могутній мірятись хотів,
Зухвалий у своїй гордині,
Але ти враз його смирив.
Ти рік: життя я посилаю
І смертю все земне караю,
Всім управляє длань моя.
Я також, рік він, силу маю
І смертю все живе караю,
З тобою рівний, Боже, я.
Та упокоривсь він до краю
Од гніву правого Твого:
Зі сходу сонце я здіймаю,
На заході здійми його!
1. Чи є зв’язок між Біблією і Кораном? 2. Як ви вважаєте, чому 95 сура названа “Смоква”? 3. Знайдіть спільні мотиви в І псалмі й 95 сурі. Про що це свідчить? Відповідь аргументуйте. 4. У Корані багато притч. Одну з них у вірші “Наслідування Корану” переповів О. Пушкін. Як ви думаєте, у чому полягає її алегоричне значення та повчальний зміст?
5. Чи можемо ми стверджувати, що Веди, Біблія та Коран не лише релігійні книги, а й мають мистецьку та художню цінність? Відповідь аргументуйте. 6. Чи можуть священні книги різних релігій бути культурним надбанням людей інших віросповідань і чому?