Іван Малкович. “З янголом на плечі”, “Музика, що пішла”. Оптимістичний пафос поезій, віра в перемогу добра

УРОК 43

Тема. Іван Малкович. “З янголом на плечі”, “Музика, що пішла”. Оптимістичний пафос поезій, віра в перемогу добра.

Мета: ознайомити учнів із творами І. Малковича, розкрити їх гуманістичний зміст; розвивати творчі здібності учнів, уміння висловлювати свої думки, робити висновки й узагальнення; виховувати усвідомлення того, що моральні якості – стрижень гуманізму.

Обладнання: портрет письменника, збірки його поезій, ілюстрації до них, фонозапис пісні на слова І. Малковича “З янголом на плечі”.

Хід уроку

І.

Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Фронтальне опитування:

– Чому вірш Івана Малковича має назву “Свічечка букви “ї”? Про що у ньому йдеться?

– Яка основна думка поезії?

– За допомогою яких художніх засобів вона розкривається?

– Які римо-ритмічні особливості твору? Як називається такий вірш?

– Порівняйте картини, зображені поетом, з ілюстраціями. Що у них спільного і чим вони відрізняються?

– Якими ще мистецькими засобами можна передати почуття, враження, відтворити довколишню дійсність?

II. Мотивація навчальної діяльності.

1.

Прослуховування музичної композиції “З янголом на плечі” (“Старосвітська балада”) у виконанні гурту “Плач Єремії”.

2. Бесіда за питаннями.

– Поділіться своїми враженнями від прослуханої музики.

– Опишіть словами картину, що постала у вашій уяві.

– Чи знаєте ви, який вірш ліг в основу музичного твору?

III. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

1. Виразне читання поезії “Із янголом на плечі” та бесіда за змістом твору.

– Чи сподобався вам прочитаний вірш? Чим саме? Зачитайте ту строфу, яка справила на вас найбільше враження.

– Які образи і картини ви уявляли, читаючи поезію?

– Хто такий, на вашу думку, отой “хтось”, що “бреде собі самотньо із янголом на плечі”?

– Як ви розумієте вислів: “Йде в ніде, в невороття, йде лелійно, як дитя, і жене його у спину сірий маятник життя”? Поміркуйте, який прихований зміст криється в образі сірого маятника.

(Кожна людина у своєму бутті здійснює довгу і тяжку мандрівку, в якій її підстерігає небезпека – бути поглинутим Буднем – “сірим маятником життя”. Йдеться про одвічне протиборство в людській душі добра і зла, світла і темряви, що набувають символічного вираження. Вірш будується за принципом різкого контрасту колористики: темне уособлює сили зла – це світ ночі, світ небуття, у якому “віє вітер вировий, виє Ірод моровий”. Традиційний у міфології образ вітру виступає символом руйнування, спустошення і нищення.)

– Яким ви уявляєте янгола? Де він знаходиться? Чому? (Світле ж у людській душі асоціюється з білістю янгола. Не випадково оформлення однойменної збірки витримане в сніжно-білих тонах, що асоціюється з кольором крил янголів.)

– Хто такий янгол за християнською міфологією? Що означає його зберегти? (Янгол оберігає людину від сил зла, він з доброю енергетикою, творить в людині благовість. Зберегти янгола-охоронця – означає зміцнити свою віру, духовність.)

– Які засоби художньої виразності використовує в поезії Іван Малкович? Проілюструйте свою відповідь прикладами з тексту.

– Чи можна стверджувати, що вірш має оптимістичний характер? Хто, на вашу думку, переможе: “янгол на плечі” (добро) чи “Ірод моровий” (зло)?

(Поет вдається до вічної теми двобою чистого добра із жорстокою сірістю буденності. Через баладу “хтось бреде собі самотньо із янголом на плечі”. На цій дорозі життя його “сірий маятник” “все дужче бухка” у спину. “Стогне янгол ледь живий…” під вітром випробувань і міцними ударами долі. Та ми віримо, що цей “хтось” (я, він, ми всі!) обов’язково вистоїть, бо його веде віра у янгола – добро: “… вуста дрижать гарячі: янголе, не впадь з плеча”.)

– Поезія “Із янголом на плечі” має підзаголовок “Старосвітська балада”. Як ви гадаєте, чому автор саме так визначив жанр свого твору?

(Довідка. Балада (фр. Baliade, від лат. Ballar – танцюю) – віршований ліро-епічний твір фантастичного, історичного або героїчного змісту. Гострота, часом трагічність сюжету сполучається в ній з яскраво-ліричним забарвленням.

Вперше балада з’явилася в народній творчості. В середньовічній літературі (Середньовіччя – період історії людства, що охоплює час від V ст. до середини XVII ст.) баладами називали хороводно-танцювальні народні пісні на теми кохання. Пізніше в Італії балада відокремилась від танцю й увійшла в творчість видатних поетів – Данте і Петрарки. У Франції в XIV-XV ст. балада стала дуже популярним жанром придворної поезії. Блискучі зразки балад залишив французький поет Франсуа Війон. В Англії відомі балади драматичного характеру з хоровим приспівом, що розповідали про народного героя Робіна Гуда. У польській літературі низку яскравих балад створив Адам Міцкевич, у російській – В. Жуковський, О. Пушкін, М. Лєрмонтов.

В Україні розвиток балади пов’язаний з романтизмом 20-40-х років XIX ст. Це вільні переробки балади А. Міцкевича “Пані Твардовська” та балади Гете “Рибалка” П. Гулаком-Артемовським. Л. Боровиковський за зразком балади “Світлана” В. Жуковського написав баладу “Маруся”, Т. Шевченко в романтичних баладах “Причинна”, “Тополя”, “Утоплена”, “Лілея” та інших, користуючись народною фантастикою й фольклорними засобами, яскраво змалював глибокі почуття жінки-страдниці. Яскраві балади створили письменники XX ст. В. Сосюра, Л. Первомайський, М. Бажан, І. Драч та інші.)

2. Виразне читання поезії “Музика, що пішла” та бесіда за змістом твору.

– Яким настроєм пройнята поезія?

– Які думки і почуття вона викликає?

– Уявіть картину, яку змалював поет. Що ви при цьому “чуєте”, “бачите”?

– Виділіть образ ліричного героя у творі. Чи можна ототожнювати його із самим поетом? Поясніть свою думку.

– Чому, на ваш погляд, ліричний герой звертається до скрипки та смичка? Чи знаєте ви, як називаються такі засоби поетичного синтаксису? З якою метою вони вживаються?

(Довідка. Щоб виразити якесь сильне почуття, надати мові поетичності, жвавості, використовуються такі засоби поетичного синтаксису, як Риторичні фігури. До них належать риторичні запитання (ставляться не для того, щоб одержати на них відповіді, а щоб привернути увагу до певного явища або самим запитанням висловити ствердну думку), риторичні оклики, риторичні ствердження та риторичні звертання (ними письменник привертає увагу до якогось явища, висловлює до нього своє ставлення, досягає сильнішого забарвлення мови, вони можуть бути спрямовані до відсутніх людей, до персонажів твору, до різних предметів і явищ.)

– Опишіть, якою ви уявляєте “музику, що пішла”. Чому вона “боса”? Який художній засіб використав автор для зображення цього персонажа?

– Чи важко описати якісь предмети або явища за допомогою персоніфікації? Спробуйте це зробити, описавши, наприклад, вітер райдугу, сніжинку, осінній листок тощо.

– Визначіть віршовий розмір твору, вкажіть особливості його строфічної будови та римування.

3. Робота в групах. “Створення кінострічки”.

Учні об’єднуються у групи та отримують завдання скласти короткий текст з називних речень, які б найточніше передали сюжет “кінострічки” за поезіями Івана Малковича:

I група – за твором “Із янголом на плечі”;

II група – за віршем “Музика, що пішла”.

4. Презентація учнівських робіт.

5. Заключне слово вчителя.

Відгуки критиків на його поезію неоднозначні: одні вбачають справжній талант, інших дратує незвичне метафоричне мислення поета, його схильність до екзотичної манери письма. Та він є таким, яким є

Своє творче та життєве кредо Іван Малкович висловив у передмові до збірки “Із янголом на плечі”:”3 кожною осінню залишається чимраз менша жменька слів, які весь час хочеться мати із собою, про суть яких хочеться думати – просто думати і все.

І коли все ж наважуєшся щось записати, завжди ризикуєш здатися банальним, адже так багато людей любили ці слова, дихали ними. Прагнеш простоти й природної вишуканості, а натомість все частіше доводиться згадувати Горація: “Звідки, наприклад, цей глечик, якщо ти до амфори брався?..”

Правда, чомусь чимдалі охітніше братися саме до глечиків: гарний, доладний глечик іноді втішніший за амфору…

А втім, завжди зостаються бодай три розкоші: перечитувати Улюблених (яких чомусь також меншає), укладати уявні антології і довго-довго вдивлятися у вікно”.

IV. Підбиття підсумків.

V. Домашнє завдання.

Вивчіть напам’ять вірш “Із янголом на плечі”. Запишіть у зошити свої враження від поезії Івана Малковича.