ІВАН ФРАНКО. ДИВУВАЛАСЬ ЗИМА… ДРІМАЮТЬ СЕЛА
Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Івана Франка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, здатність відчувати красу поетичного слова; виховувати любов до рідної мови.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Нумо, діти, підведіться!
Всі приємно посміхніться.
Пролунав уже дзвінок,
Починаємо урок!..
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Гра “Алфавіт – стоп!”
Ведучий мовчки промовляє алфавіт. Один із гравців дає команду “стоп”,
Наприклад, літера “К”.
Істоти: качка, кенгуру, каменяр, коваль…
Неістоти: кукурудза, каша, календар, клен…
Власні: Київ, Катерина, Кіліманджаро…
Загальні: коридор, краватка, капуста…
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Хто краще?” .
Конкурс на краще виразне читання вірша Романа Завадовича “Поет-Каменяр”.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творчістю І. Я. Франка,
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання вірша І. Франка “Дивувалась зима…”
1) Виразне читання вірша вчителем.
– Який настрій викликав у вас прослуханий вірш?
– Які картини ви уявляли, слухаючи його?
– Хто є головним персонажем вірша?
2) Гра “Рибки”.
Самостійне мовчазне читання вірша учнями
– У якому темпі, яким тоном і з якою силою голосу будете читати вірш?
– Якою інтонацією передасте здивування зими, що наростає?
3) Виразне читання вірша учнями.
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
– Чому дивувалась зима?
– Як зима хотіла розправитися з першими весняними квітами?
– Чи вдалося їй це зробити?
– Звідки ви про це дізналися?
– Знайдіть і зачитайте слова, за допомогою яких поет змальовує зиму як живу істоту.
– Зачитайте, що сталося з квітами, коли зима дмухнула на них вітром.
5) Поділ вірша на частини, словесне малювання картин природи.
– Якою ви зобразили б зиму на малюнку?
– Скільки ілюстрацій ви намалювали б до цього вірша?
6) Гра “Добери рими”.
Ледяних – … зима – …
Замклись – … всі – …
2. Фізкультхвилинка
3. Опрацювання вірша І. Франка “Дрімають села…”
1) Виразне читання вірша вчителем.
– Що найбільше вас вразило у цьому вірші?
– Який день описав поет?
– Яка картина постала у вашій уяві?
2) Словникова робота. Гра “Блискавка”.
Слова на картках: село, ясен, сонце, хатки, зеленіє, потягає, довгим, тоном, в’ється, над загоном.
3) Робота в парах. Підготовка до виразного читання вірша.
Учні обговорюють, де необхідно зробити паузи, в якому темпі читати вірш, домовляються, хто яку строфу буде читати, а потім напівголосно читають одне одному.
4) Читання вірша учнями за строфами. Аналіз змісту вірша.
Читання мовчки (1-ша строфа)
– Яка картина постала у вашій уяві? Доведіть словами вірша, що це осінь.
– Що означає слово “дрімають”? Хто може дрімати? Поясніть вислів “дрімають села”.
– Які зміни в природі відбулися?
Читання вголос (2-га строфа)
– Прочитайте наступні 4 рядки вголос.
– Яку картину вони змальовують?
– Прочитайте опис садків. Коли так буває?
– З чого видно, що це саме рання осінь?
Читання вголос (3-тя строфа)
” Що сказано про ліс?
– Що поет пиніе про політ ластівки?
5) Вправа “Дочитай далі”.
Учитель читає слова з вірша, а учні, відшукавши їх, дочитують рядок до кінця.
… ясно… (ще осіннє сонце сяє);
Та холодом… (осіннім вже в повітрі повіває);
Темно-зеленії… (садки дрімають вже без плоду);
Тихо… (гріються хатки).
6) Гра “Диктор телебачення”.
Учні мають виразно прочитати вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на “глядачів”.
7) Робота в групах. Гра “Акваріум”.
Учні вголос обговорюють завдання, ухвалюють спільне рішення та озвучують його.
1-ша група
Вибрати з вірша строфу, яка найбільше сподобалася. Виразно прочитати її. Обгрунтувати свій вибір.
2-га група
Віднайти у вірші слова-рими. Зачитати їх.
Сяє – потягає.
Садки – хатки.
Без плоду – в воду.
Тоном – загоном.
(За можливості, самостійно дібрати рими за темою “Осінь”.)
3-тя група
Скласти невеличкий твір-мініатюру “Осінній день”.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Чи цікавим був урок?
– Що найбільше сподобалось?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити напам’ять вірш “Дрімають села…” (с. 91-92).