Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Історія XX століття в російській літературі

Історія XX століття в російській літературі

Так вуж зложилося, що на події в Росії в XX столітті існувало дві точки зору: комуністична й некомуністична. Тому всі основні події (революція, громадянська Війна, друга світова війна, а також післявоєнний період) висвітлювалися в літературі з різних позицій. Цей поділ був обумовлений ситуацією – всіх інакомислячих карали. Тому деякі письменники в обмін на “волю творчості” у межах комуністичних рамок поступилися своїми переконаннями. Деякі отямилися – самогубство Фадєєва тому приклад

Інші піддавалися гонінням, але писали те,

що думали, правду. XX століття було багато історичними подіями, і тому історична тема не могла випасти з уваги письменників. Громадянська війна – два зовсім різних добутки на цю тему: ” Біла гвардія ” Михайла Булгакова й “Чапаєв” Дмитра Фурманова. Перший описує життя дворянської сім’ї в місті, що захоплює Петлюра, другий – подвиги начдива Чапаєва. Булгаков присвятив свій роман проблемам мирних жителів у неясне для держави час

Тема Булгакова ближче мені. На мій погляд, розглядати образ ідеального командира, не зачіпаючи братовбивчого характеру цієї війни, у якій гинуть тисячі випадкових

людей – нелюдяно. Комуністична Література свідомо не стосується цієї Теми – адже громадянська війна була “у порятунок націй”, і вона людям нібито принесла рятування, тому Фурманів начебто не зауважує протилежну сторону – весь свій роман він присвятив Чапаєву, його підлеглим. Отут “на сцену” і виходить булга-ковская “Біла гвардія”, а разом з нею теза: громадянська війна принесла рятування однієї частини населення й зруйнувала життя іншої – у цьому суть громадянської війни, але комуністи її замовчують, прикриваючись “пригодами” Чапаєва. Період історії Росії (СРСР) після громадянської війни й до початку Великої Вітчизняної практично не згадується в добутках опонентів комуністичної моралі. Протистояння двох “таборів” у російській літературі триває в розкритті теми Великої Вітчизняної війни

Найвідомішим добутком про війну, на мій погляд, є “Молода гвардія” А. Фадєєва. Протистоять йому поема “Василь Теркин” А. Твардовского й оповідання А. Солженицына “Випадок на станції Кочетовка”. Тут буквально дзеркальне відбиття добутків про громадянську війну. У Фадєєва й всіх інших комуністичних пропагандистів протягають між рядків гасла: на фронті – “Ні кроку назад”, “На Берлін”, “За Батьківщину, за Сталіна”, у тилу – “Усе для фронту, усе для перемоги”.

Судячи з гасел, у країні ніяких протиріч – солдати б’ються на фронті, люди самовіддано працюють у тилу. Але є нюанси. Саме на них акцентує увагу “некомуністичний табір”. Так, люди в тилу віддавали останні сили для перемоги

Але цих людей незадовго перед війною залякали репресіями настільки, що вони боялися ворогів народу (і Сталіна!) так, що бачили їх у кожній людині. Їхня самовідданість (про яку пишуть письменники-комуністи) була заснована на страху (про яке вони не пишуть). Саме страх перед покаранням за помилку змушує молодого лейтенанта з оповідання “Випадок на станції Кочетовка” заарештувати безневинного солдата, що мав необережність відстати від поїзда. Але повернемося Кфадееву.

Молодогвардійці, на мій погляд, надійшли як чесні люди, що страждають душею за долю своєї батьківщини. Нам же Фадєєв представив це як подвиг комсомольців! Тобто вони надійшли так тому, що вони були комсомольцями

Але будь вони безпартійними, вони надійшли б так само, тобто справа не в комсомолі, а в людях, що складаються в ньому, у їх беззавітному партиотизме. Війну виграли не комсомол і компартія, а просто чесні люди. Ця моя теза як би підтверджує поема Твардовского “Василь Теркин”.

У ній, у поемі про війну, немає згадування про компартію. Солдати воюють, відпочивають, жартують – але ніде не згадується КПРС. Навіть головний герой Василь Теркин не складається в партії. Взагалі в добутках про війну немає такої чіткої різниці між двома “таборами” письменників, як у добутках про громадянську війну або про післявоєнний період

Всі письменники “сходяться” На тім, що війну виграли російські Люди, але (починаються розходження) під впливом моральних догм КПРС (Фадєєв) або на основі свого характеру (Твардовский). З добутків, що описують факти нашого життя в XX столітті, мені найбільше подобаються добутки післявоєнної епохи, а конкретніше – описывающие наше життя такий, який вона була насправді: “Вірний Руслан”, “У колі першому”, “Один день Івана Денисовича”. Їхні автори – дисиденти А. Солженицын, Г. Владимов.

Не випадково у всіх цих добутках описуються табори й в’язниці. Табір і в’язниця – два символи влади КПРС. Причому парадокс – верб в’язниці, і в таборі людей змушують приносити користь (“Один день Івана Денисовича”, “У колі першому”). Центральний добуток цього періоду – безсумнівно роман Георгія Владимова “Вірний Руслан”.

Трагедія людей і собаки – Система й Служба зіпсували, скалічили їхню свідомість, сприйняття навколишніх подій. Вони перетворилися в рабів, самі цього не розуміючи, і коли життя рятує їх від рабства, вони знову прагнуть у нього. Вони не представляють себе поза Системою й Службою – вони моральні шрами на тілі суспільства, які не зможуть ніколи зажити

У наш час всьому вужі стало ясно, що комуністична точка зору на історію, м’яко говорячи, упереджена, і тому, щоб оцінити ті події, потрібно, на мій погляд, користуватися добутками неідеологізованих письменників, хоча й інших не потрібно обділяти увагою


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Напрямок філософської поезії в російській літературі ХХ століття Філософську лірику издревле народжувало почуття туги за невідомим, спрага осягнути таємниці буття, безмірні глибини й височіні простору й часу зробити житлом допитливої людської думки й людської серцевої теплоти: А над лугами, над селом Церковним зводом блакитне… ПРО, якби туди веслом, Як з берега, у житло рідне! Цю тугу випробувала й...
  2. Тема судьбоносних митей у російській літературі XIX століття (По романі Л. Н. Толстого “Війна й мир”) 1. Мінути, що перевернули життя героїв. 2. Миттєві усвідомлення в житті Андрія Болконского. 3. Важливість скороминущих відкриттів. Часто в добутках російських письменників можна побачити опис тих судьбоносних мінут, у які головний герой переосмислює своє існування, робить переоцінку своїх поглядів і переконань, що у свою чергу повністю перевертає його життя. Досить...
  3. Вісімнадцяте століття в російській літературі Вісімнадцяте століття в області культури й побуту Росії – вік глибоких соціальних контрастів, підйому освіти й науки. Недоук Митрофанушка й геніальний Ломоносов, постоли із зипунами й розкіш туалетів імператриці, курна хата й великі утвори російських архітекторів – все це існувало в те саме час, відбиваючи різний рівень культури експлуатованих і...
  4. Зміна типу героя в російській літературі XIX століття по добутках А. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, И. С. Тургенєва Проблема героя свого часу була однієї із самих гострих у літературі XIX століття. Всі великі письменники, так чи інакше, намагалися визначити, якого людини породжує час, хто є виразником найбільш прогресивних ті – чений суспільної думки й що може протиставити особистість юрбі. Зрозуміло, із часом міняється й подання про його героя....
  5. Урок розвитку мовлення. Образи “маленьких людей” у російській літературі першої половини XIX століття Урок зарубіжної літератури 9 клас УРОК № 66 Тема. Урок розвитку мовлення. Образи “маленьких людей” у російській літературі першої половини XIX століття Мета: розвивати усне та писемне мовлення учнів; повторити вивчене за темою “Життя та творчість М. Гоголя”; порівняти образи “маленьких людей”: Максима Максимовича та Акакія Акакійовича; формувати уміння вільно...
  6. Тема війни в російській літературі (“Донські оповідання” М. А. Шолохова) Війна – це більше лихо для будь-якої людини. Так було за всіх часів. Це загальне лихо, що споює народ у єдине ціле. У такі часи люди забували про свої особисті проблеми й образи, поєднувалися й робили все для перемоги над ворогом, чи був це Батий або Гітлер Перебували за всіх...
  7. Тема війни в російській літературі Коли в мирне життя людей уривається війна, воно завжди приносить горе й нещастя в сім’ї, порушує звичний уклад життя. Російський народ випробував на собі тяготи багатьох війн, але ніколи не схиляли голови перед ворогом і мужньо переносив всі негоди. Сама найжорстокіша, дивовижна із всіх війн в історії людства – Велика...
  8. Образ народу в російській літературі У літературних творах ми знаходимо зображення людей, їхнього способу життя, почуттів. ДО XVII-XVIII століть у Росії зложилося два класи: селяни й дворяни – із зовсім несхожою культурою, менталітетом і навіть мовою. Саме тому в добутках одних російських письменників зображення селян є, а в інших – немає. Наприклад, Грибоєдов, Жуковський і...
  9. Російське дворянство в російській літературі XIX століття – вік небувалого розквіту російської класичної літератури. Письменники цієї епохи, багатої великими подіями, залишили величезну творчу спадщину. За словами Бєлінського, “Горі від розуму” А. С. Грибоєдова й “Євгеній Онєгін” А. С. Пушкіна заснували наступну літературу. У шістдесятих роках XIX сторіччя з появою роману Л. Н. Толстого ” Війна...
  10. Петербург у російській літературі Федір Михайлович Достоєвський учився (в Інженерному училищі) і провів більшу частину свого життя в Петербурзі. Це місто займає важливе місце в його добутках не тільки як основне місце дії. Подивимося, як Достоєвський описує Петербург. Він не говорить про його архітектурні достоїнства або недоліки, про красу фасаду; він заглядає усередину будинків....
  11. Жіночі образи в російській літературі Повинна бути в жінці якась загадка. Повинна бути таємниця в ній якась… Дуже трохи не тільки в росіянці, але й у всесвітній літературі добутків, у яких не йшла б мовлення про любов. Список створінь, створених в ім’я любові, нескінченний, і кожне з них пов’язане з образом милої, єдиної, неповторної, нескінченно...
  12. Образ Максим Максимича і його “двійники’ у російській літературі Якщо Печорин викликав до життя близьких йому героїв у добутках російських письменників середини минулого століття й другої його половини4, те й Максим Максимич знайшов своє продовження в образах капітана Хлопова з оповідання Л. Н. Толстого “Набіг” і капітанів Тушина й Тимохіна з “Війни й миру”. Давно замічено, що доктор Вернер...
  13. Поезія для дітей у російській літературі Зовсім нові завдання стояли в 20-і й 30-і роки й перед російською поезією. Вони випливали з вимоги виховувати в юному поколінні якості нової людини. Щоб створити нову поезію для дітей, потрібно було, опираючись на досвід російської класичної поезії, відмовитися від спрощеного зображення життя, від беззмістовних і статичних по сюжеті віршів,...
  14. Романтичні й реалістичні тенденції в російській літературі першої третини XIX ст XIX СТОЛІТТЯ Романтичні й реалістичні тенденції в російській літературі першої третини XIX ст. Для літератури першої половини XIX в. притаманна швидка зміна художніх напрямів. Панівні естетичні принципи встигали кілька разів трансформуватися протягом життя одного покоління. На початку століття в Європі й у Росії формується романтизм – течія в літературі й...
  15. В. А. Жуковський – перший поет-романтик у російській літературі 1. Особливості романтизму. 2. Стихійні сили природи в баладах. 3. Любов і потойбічний мир Романтизм як напрямок у літературі й мистецтві сформувався в Європі наприкінці XVIII – початку XIX століть. Він виник як протест проти принципів раціоналізму. На зміну культу розуму прийшло піднесене відношення до почуттів, до індивідуальних переживань і...
  16. Постмодернізм у російській літературі Постмодернізм у російській літературі встиг втратити ефект новизни, але для багатьох він як і раніше залишається досить дивним незнайомцем. Мова його незрозуміла, естетические смаки дратують… У постмодернізмі дійсно чимало незвичайного, що шокує, навіть “шизоидного” – і він же ерудит, поліглот, почасти філософ і культуролог. Особливі прикмети: позбавлена традиційного “я” –...
  17. Перший “зайва людина” у російській літературі (по романі “Євгеній Онєгін”) Мені подобалися його риси, Мріям мимовільна відданість, Ненаслідувальна чудність И різкий, охолоджений розум. Я був озлоблений, він похмурий; Страстей гру ми знали обоє, Томіла життя обох нас; В обоє серць жар згас. Проте Онєгін і Пушкін – це зовсім не одне й теж. Біля дев’яти років, майже половину свого творчого...
  18. Босяк – новий герой в російській літературі Наприкінці XIX століття в російській літературі з’являється новий герой – босяк, людина, відкинутий суспільством, ізгой, доля якого нікого не цікавить. Такий герой змальовується в реалістичних оповіданнях М. Горького. Художник малює образ босяка неоднозначно, він намагається виявити причину, через яку герой опустився на дно суспільства. Письменника цікавить внутрішній світ, почуття, переживання...
  19. А. П. ЧЕХОВ І ЙОГО МІСЦЕ В РОСІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ А. П. ЧЕХОВ І ЙОГО МІСЦЕ В РОСІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ В галереї портретів російських письменників серед бородатих, могутніх у ліпленні й глибоко оригінальних фігур Тургенєва, Толстого, Плещеєва, Мея, Некрасова, Добролюбова, Достоєвського фігура, а точніше фігурка Чехова представляється такою незначительною, обыкновенною. Покладена нога на ногу, підперта рукою голова, волосся не більші й...
  20. Антична лірика й відбиття її мотивів у російській літературі В 7 в. до н. е. героїчний епос втратив керівне значення в літературі, перше місце стала займати лірика. Це з’явилося результатом серйозних змін, що відбулися в економічному, політичному й громадському житті грецького народу. Назва “лірика” – грецьке, походить від назви струнного інструмента “ліра” і припускає виконання пісні під акомпанемент ліри,...
Історія XX століття в російській літературі
«
»