ІСТОРИЧНІ ОПОВІДАННЯ. АНТІН ЛОТОЦЬКИЙ. ОЛЬГА ПЕРЕВІЗНИКІВНА (Скорочено)

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Антіна Лотоцького, з його історичним оповіданням “Ольга Перевізниківна”; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати мовну спостережливість, зв’язне мовлення; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Закінчилася перерва,

Пролунав чаклун-дзвінок.

А тепер усі швиденько

Налаштуйтесь на урок.

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Гра “Поети”

– З’єднайте частини вірша.

2.

Гра “Дощик”

Діти читають хором.

– Накрапає дощ (тихо).

– Дощ пускається сильніше (голосніше).

– Злива (голосно).

– Дощ слабшає (тихіше).

– Дощ припинився (читання припиняється).

Юрок юркнув до Юрка,

Юрок – пташечка юрка.

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра “Обличчям до обличчя”

Учні в парах повертаються одне до одного і за планом переказують оповідання Паоли Утевської “Гості з далеких берегів”.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

– Сьогодні ми ознайомимося з історичним оповіданням письменника Антіна Лотоцького “Ольга Перевізниківна”.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Біографічна довідка

– Антін Лотоцький народився 13 січня 1881 р. у с. Вільховець Львівської області, в сім’ї галицького педагога і письменника Льва Лотоцького.

Літературний талант в Антона проявився рано. Уже під час навчання в Бережанській українській гімназії він разом із братом Володимиром видав гумористичний журнал “Небилиці”.

Неоціненною заслугою А. Лотоцького була його участь у львівському часописі “Світ дитини”. Жоден випуск журналу не обходився без віршів, оповідань, драматичних сценок, які належали перу А. Лотоцького. Як знавець багатьох іноземних мов він ознайомлював українських дітей з кращими зразками світового письменництва. У цьому ж виданні письменник надрукував цикл краєзнавчих оповідань.

1934 р. А. Лотоцький видав 4 томики “Історії України для дітей”. Того ж року побачили світ “Мандрівки Мишки-Гризокнижки по Львову”, оповідання “Три побратими” та ін. Згодом окремими книгами вийшли його історичні оповідання та повісті, географічно-пізнавальні оповіді: “На світанку”, “Козак Гайда”. Легендарне оповідання про початки Києва (1935); “Княжа Галиця” (1936), “Отрок князя Романа”, “Роксоляна. Історичне оповідання з XVI ст.” (обидві – 1937); “Від Ля Плати по Анди. Землеписне оповідання”; “Колосся Божої Матері. Марійські легенди” (обидві – 1938). А ще побачили світ дуже популярні серед дітей вірші “Пригоди Ромка Помка” (1938), цикл оповідань з вітчизняної історії “Було колись на Україні” (кн. 1-5, 1934-38), поема “Золоті ворота” (1937), книга “Сім чудів світу” (1939)… Крім того, у співпраці з М. Угриним-Безгрішним – підручник “Коротка граматика української літературної мови”, який вийшов у Рогатині двома виданнями (1936,1938).

Помер письменник 28 травня 1949 р. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

2. Гра “Рибки”

Самостійне мовчазне читання статті “Антін Лотоцький” учнями в підручнику

(с. 141)

– Де і коли народився Антін Лотоцький?

– Що вплинуло на розвиток літературного таланту майбутнього письменника?

– Які твори він написав для дітей?

3. Фізкультхвилинка

4. Опрацювання історичного оповідання Антіна Лотоцького “Ольга

Перевізниківна” (с. 141-144)

1) Словникова робота.

Читання колонок слів “луною” за вчителем, потім – “буксиром” у парах

Тлумачення слів

Левада – присадибна ділянка землі з сінокосом, городом та плодовим садом або іншими деревами.

Оберемок – така кількість чого-небудь, звичайно однорідного, яку можна обхопити, взяти рукою.

– Доберіть синоніми до слів.

Віщий – … (пророчий).

Кралечка – … (красуня).

Нестямилися – … (не помітили).

Шугнуло – … (кинулося).

– Прочитайте тлумачення до слова дружина у підручнику с. 143.

2) Читання оповідання учнями “ланцюжком”.

– Чи сподобалось вам оповідання?

– Хто є його головною дійовою особою?

Цікаво знати!

Велика київська Княгиня Ольга оповита славою як у літописах, так і у народних легендах. Це, певно, найвідоміша особа жіночої статі за всю нашу писану та неписану історію. Недарма ж новітня Українська держава на відзначення заслуг жінок у розвитку Української держави, духовному відродженні нації, вихованні дітей установила відзнаку Президента України “Орден княгині Ольги” I, II, III ступенів.

Чим найбільше запам’яталася українцям ця вольова сильна харизматична жінка? Тим, що була мудрою у правлінні? Чи, може, тим, що виховала свого внука як Великого Володимира – Хрестителя Київської Русі?

Очевидно, що княгиню Ольгу слід почитати як мудру в урядуванні. Після смерті свого чоловіка, князя Ігоря (945), Ольга довгі роки сильною рукою правила великою державою від імені свого малолітнього сина Святослава. “Нікому з володарів,- каже історик Наталія Полонська-Василенко,- не присвятив наш літопис стільки уваги, як Ользі, що протягом двох десятиріч виступає в ареолі мудрості й жіночого чару”.

Та найбільше велич княгині Ольги виявилася в тому, що вона прийняла християнську віру і саме цим піднесла авторитет свій і своєї держави в очах Візантії та християнських володарів Західної Європи.

3) Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.

– Де жила маленька Оля?

– Якою вона була в дитинстві?

– Ким був її батько?

– Хто напророкував їй славне майбутнє?

– Про яке свято розповідається в оповіданні?

– Як Оля з подругами зустрічали це свято?

– Чому подруги звали Ольгу княгинею?

– Як Ольга вперше зустрілася з князем Ігорем?

4) Фізкультхвилинка.

Плів павутинку павучок –

І заболів йому бочок.

Встанем разом на хвилинку

Й проведем фізкультхвилинку.

Руки вгору, руки вниз.

Вліво, вправо повернись.

Сіли – встали, сіли – встали

Кошенята заплигали.

У долоньки заплескали

І за парти посідали.

5) Вправи на розвиток техніки читання.

А) Гра “Утворіть порівняння” (робота в парах).

– Знайдіть у тексті порівняння і допишіть. Яка пара впорається швидше?

У метелика присипані криличка, мов… (золотом).

У старця борода біла, як… (сніг).

Дівчата пливуть, мов… (русалки тії).

Б) Гра “Читає Незнайко”.

Учні вишукують у тексті речення, читають їх правильно.

– А сонечко лагідне (привітне) так і світить (сипле) золотистим промінням.

– А в твоїх світлих (ясних) оченятах читаю, що будеш мудра та розумна.

– Дівчата, як помітили (побачили) його, аж жахнули враз із дива дивного,

А потім бігти (тікати) хотіли.

6) Гра “Засічка – кидок”.

За командою “кидок” усі учні починають читати текст напівголосно.

За командою “засічка” – зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.

Цей текст таким саме чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!)

Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг – “засічка” поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.

7) Гра “Голосування ногами”.

Діти стають у дві шеренги: права шеренга – “я вважаю, що твердження правильне”; ліва шеренга – “я вважаю, що твердження неправильне”.

– Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне – тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.

8) Робота в групах.

Читання учнями розмови князя Ігоря з Ольгою за особами.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Гра “Закінчи речення”

– Сьогодні на уроці я вчився…

– Мені було цікаво…

– Свою роботу на уроці оцінюю…

– Урок завершую з… настроєм.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Намалювати човен батька Ольги. Виразно читати оповідання (с. 141-144).