Іронія і гротеск у творі – “МАЛЮК ЦАХЕС, НА ПРІЗВИСЬКО ЦИНОБЕР”
РОМАНТИЗМ У ЛІТЕРАТУРІ
§ 3. “МАЛЮК ЦАХЕС, НА ПРІЗВИСЬКО ЦИНОБЕР” – ШЕДЕВР РОМАНТИЧНОЇ КАЗКИ-НОВЕЛИ
Іронія і гротеск у творі
Зобразити всю складність вирішення конфлікту митця і “філістерів” автору допомагають іронія та гротеск.
Іронія в казці тотальна: жоден персонаж не змальовується автором без іронії. Навіть Бальтазар, улюблений герой автора, не уникнув іронічного ставлення до себе. Авторська іронія відчувається саме в підкресленому протиставленні Бальтазара середовищу, в якому той перебуває. Він такий ідеальний,
Іронія щодо Бальтазара та Кандіди особливо відчувається у фіналі твору: герої досягли своєї мети, але що їх чекає далі? – іронічно запитує автор.
Однак головним прийомом творення більшості образів казки є гротеск.
Гротеск (від фр. grotesque – дивний, химерний) – вид фантастичної образності, в якому демонстративно порушується принцип правдоподібності, поєднуються не з’єднувальні в реальності плани, деталі. Гротеск будується на порушенні прийнятої системи відтворення дійсності, з якою фантастика вступає у конфлікт.
Гротеск стає основним засобом створення образу Цахеса. І будується цей образ за принципом гротескової градації: від епізоду до епізоду потворність персонажа підкреслюється все більше. До зустрічі з Рожею-Гожою Цахес був лише нещасною потворною дитиною. Але чим більше отримує Цахес “дарунків долі”, тим потворнішим він стає, тим більше автор додає йому гротескових рис, аж до його жахливої смерті в горщику. Але Цахес, незважаючи на всю гротескність цього образу,- схожий на “роздвоєну редьку”, на спині в нього горб, наче гарбуз, а мова його – чи то “нявчання”, чи то “злісне гарчання” – є носієм і типологічних рис. Його шлях до слави, багатства та влади втілює в собі безславну історію життєвої долі легіонів нікчем, що досягли, наперекір своїй обмеженості, ступеня влади в суспільстві, де мірилом людських цінностей є лише матеріальні цінності. Цахеси народжуються, цахеси живуть і процвітають лише завдяки нікчемності й вульгарності середовища, що їх породило.
Гротесковою карикатурою на тип учених “філістерів”, що, захопивши керівні посади в науці, згасили в ній священний вогонь пізнання, є образ професора Моша Терпіна. Він убгав усю природу в короткий “зграбний” курс, а тому дуже легко міг витягти звідтіль, як із шухляди, відповіді на всі питання. У будові образу Моша Терпіна автор теж застосовує принцип градації. Спочатку цей персонаж викликає авторську іронію, але з розвитком подій гротескові риси образу виступають усе ясніше. Починав Мош Терпін з дослідів, на яких йому “пощастило довести”, чому настає темрява. Висновок його був вражаюче “науковим”: темрява настає через брак світла. Але, здобувши за таке “відкриття” визнання як учений, професор іде далі: він вивчає “найрідкісніших птахів і найкращих звірів” на смак, тобто засмаживши їх. Тож дурість, освячена авторитетом ученості, річ не така вже й безневинна: вона руйнує красу навколо себе.
Зоя Захарова. Малюк Цахес. Авторська лялька з грунтованого текстилю
Гротесковим постає опис життя князівського двору в шостому розділі, де розповідається про нагородження Цахеса орденом Зелено-плямистого Тигра.
“Князь у таких справах, як і в усіх інших, що торкалися добробуту держави, був дуже принциповий”. За традицією орден мав висіти “між стегновою кісткою і куприком на три шістнадцятих дюйма від цього останнього”. Коли виявилося, що орден завеликий для Цахеса, князь скликав цілу раду, щоб вирішити це питання. Нарада тривала кілька днів, вулицю і площу перед палацом, де зібралися радники, вистелили соломою, щоб ніщо не відволікало раду від прийняття такого важливого рішення.
Гротескові персонажі Гофмана уособлюють найгірші риси “філістерства”: егоїстичний практицизм, педантичний формалізм – усе, що не залишає місця людині, її світлим мріям. Носієм благородних прикмет є Бальтазар. Але автор попереджає, що перемога творчої думки над “філістерським” буттям є утопією. Оскільки невідомо, що буде далі з Бальтазаром і Кандідою у їх чарівному маєтку. Чи не поглине їх буденна рутина й чи не переможе всі найкращі поривання людської душі філістерська дійсність?
Перевірте себе
Де й коли відбуваються події твору Гофмана “Малюк Цахес, на прізвисько Цинобер”?
Хто головний герой казки “Малюк Цахес, на прізвисько Цинобер”?
Хто така Рожа-Гожа-Зеленава? Яку роль у подіях твору вона виконує?
Хто такий Фабіан? Яка пригода з ним трапилася?
Хто такий Барсануф? Яке ідейне навантаження має персонаж?
Які події описані на початку твору? Описом яких подій твір завершується?
Назвіть персонажів, у змалюванні яких автор використав гротеск.
Наведіть приклади використання гротеску у творі.
Наведіть приклади використання іронії.
Поміркуйте й дайте відповідь
Як автор визначив жанр твору “Малюк Цахес, на прізвисько Цинобер”?
Назвіть ознаки казки у творі.
3 якою метою автор застосовує фантастику?
Хто з персонажів твору втілює авторську позицію?
Дослідіть самостійно
Визначте основний конфлікт твору та прослідкуйте за його розвитком. Яка подія стала зав’язкою? Який епізод можна назвати кульмінаційним? В якому епізоді настає розв’язка конфлікту?
Бальтазара автор представляє як поета. Прослідкуйте за текстом твору: якими були його ідеали? які вірші він складав? З поетами якої доби асоціюється Бальтазар? Якими деталями автор викликає потрібну йому асоціацію?
Знайдіть творче рішення
У тексті твору немає розлогих описів матері Цахеса, Лізи. Якою ви її собі уявляєте? Яким був її внутрішній світ? Обгрунтуйте свої міркування прикладами з тексту. Якого символічного значення набуває цей образ у казці?