Инней (Linne, Linnaeus) Карл
Линней (Linne, Linnaeus) Карл (23.5.1707, Росхульд, – 10.1.1778, Упсала) , шведський натураліст, член Паризької АН (1762) . Одержав світову популярність завдяки створеній їм системі рослинного й тваринного миру. Народився в родині сільського пастора. Вивчав природні й медичні науки в Лундском (1727) і Упсальском (з 1728) університетах. В 1732 зробив подорож по Лапландії, результатом якого з’явилася праця “Флора Лапландії” (1732, повне видання в 1737) . В 1735 переїхав у м. Хартекамп (Голландія) , де завідував ботанічним садом; захистив докторську дисертацію “Нова гіпотеза
Створена Линнеем система рослинного й тваринного миру завершила величезну працю ботаніків і зоологів 1-й половини 18 століття. Одна з головних заслуг Линнея в тім, що в “Системі
В основу класифікації Рослин Линней поклав число, величину й розташування тичинок і маточок квітки, а також ознака одне-, дву – або мпогодомности рослини, тому що вважав що органи розмноження – самі істотні й постійні частини тіла в рослин. На основі цього принципу він ділив всі рослини на 24 класу. Завдяки простоті застосованої їм номенклатури значно полегшилися описові роботи, види одержали чіткі характеристики й назви. Сам Линней відкрив і описав близько 1500 видів рослин.
Всіх тварин Линней ділив на 6 класів:
Ссавці Птаха Амфібії Риби Хробаки Комахи
У клас амфібій входили земноводні й плазуючі, до класу хробаків він відніс всі відомі в його час форми безхребетних, крім комах. Одне з достоїнств цієї класифікації в тім, що людина була включена в систему тваринного світу й віднесена до класу ссавців, до загону приматів. Класифікації рослин і тварин, запропоновані Линнеем із сучасної точки зору штучні, тому що вони засновані на невеликому на невеликому числі довільно взятих ознак і не відбивають дійсного споріднення між різними формами. Так, на підставі однієї лише загальної ознаки – будова дзьоба – Линней намагався побудувати “природну” систему, засновану на сукупності безлічі ознак, але не досяг мети.
Линней був супротивником ідеї щирого розвитку органічного миру; він уважав, що число видів залишається постійним, згодом їх “створення” вони не змінювалися, а тому завдання систематики – розкриття порядку в природі, установленого “творцем” . Однак величезний досвід, накопичений Линнеем, його знайомство з рослинами з різних місцевостей не могли не похитнути його метафізичних подань. В останніх працях Линней у дуже обережній формі висловлював припущення, що всі види одного роду становили спочатку один вид, і допускав можливість поява нових видів, що утворилися в результаті схрещувань між уже існуючими видами.
Линней класифікував також грунти й мінерали, людські раси, хвороби (по симптомах) ; відкрив отрутні й цілющі властивості багатьох рослин. Линней – автор ряду праць, головним чином по ботаніці й зоології, а також в області теоретичної й практичної медицини (“Лікарські речовини” , “Пологи хвороб” , “Ключ до Медицини” ) .
Бібліотеки, рукопису й колекції Линнея були продані його вдовою англійському ботанікові Смиту, що заснував (1788) у Лондоні “Линнеевское суспільство” , що існує й нині як один з найбільших наукових центрів.
ДЖЕРЕЛО:
Більша Радянська Енциклопедія. Москва 1973р.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)