“Іконопис польсько-литовської доби”
Іконопис – вид живопису, за допомогою якого зображуються різні релігійні сюжети і теми. Розвиток іконопису на території України у всі часи було різним. Іноді він був розвинений більше, іноді трохи менше. Для аналізу розвиненості іконопису на території України за часів перебування її під польсько-литовською владою, необхідно проаналізувати історію в цілому.
По-перше, необхідно згадати, що до польсько-литовського панування на території України панували татаро-монголи, які абсолютно не були зацікавлені у розвитку християнської релігії
Говорячи про пам’ятки іконопису того часу, перше, що приходить на розум – це ікона Богоматері Печерської-Свенської, в основу писання якої лягло зображення Кіпрської Богоматері, перебуваючої на троні. Іконописець вніс деякі зміни в це зображення, а саме в порівнянні з оригіналом він вирішив прибрати фігури ангелів і нанести на ікону
Але активний іконопис був властивий не тільки київським майстрам. На території Волині та Галичини також існували майстри іконопису, правда, справедливості заради варто визнати, що на їх діяльність великий вплив вчинила саме київська школа іконопису. Найбільш помітною іконою Галичини і Волині є ікона Покрови. Вона примітна тим, що поєднує в собі цікаве співвідношення барвистих, яскравих та справляючих незабутнє враження кольорів. Не можна забувати і про ікону Волинської Богоматері, яка також напевно справить сильне враження на любителів іконопису.