Ігрові дитячі пісеньки. Урок-концерт
ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи
ІГРОВИЙ ДИТЯЧИЙ ПІСЕННИЙ ФОЛЬКЛОР
Урок 2
Тема. Ігрові дитячі пісеньки. Урок-концерт
Мета: збагачувати знання дітей про світовий фольклор – дитячі пісеньки, їх різновиди; розвивати навички виразного читання, увагу, кмітливість, пам’ять; виховувати інтерес до усної творчості народів світу.
Обладнання: намисто (на одній стороні кожної намистинки – по 1 букві, що складає слово “фольклор”, на другій – назви жанрів усної народної творчості); підручник; робочий зошит.
ХІД УРОКУ
I.
II. Повідомлення теми й мети уроку
– Сьогодні у нас незвичайний урок, бо ми влаштуємо концерт. Що означає це слово? (Публічне виконання музичних творів, балетних, естрадних та інших номерів за певною програмою) Якими будуть ваші виступи, зараз ви дізнаєтесь.
III. Робота над новим матеріалом
1. Робота з намистом “Фольклор”
– Пригадайте, які жанри усної народної творчості вам відомі.
– Сьогодні ми ознайомимось з дитячими пісеньками.
2. Робота над колисковими
1) Вступна бесіда.
– Колисанка – це коштовна перлина, з якої починається наше духовне
2) “Заспіваймо колискову”.
– Чи пам’ятаєте ви колискові, які співали вам мами? Заспівайте нам!
– Ой ходить сон біля вікон,
А дрімота біля плота.
Питається сон дрімоти:
– Де ми будем ночувати?
А-а, люлі, люлі, люлі, люлі.
– Де хатинка тепленькая,
Де дитинка маленькая,
Там ми будем ночувати,
Мале дитя колисати.
А-а, люлі, люлі, люлі, люлі.
– Ой, люлі, ой, люлі, налетіли гулі.
Сіли на воротях в червоних чоботях.
Сіли та й раденькі, що спить мій маленький,
Що спить і не чує, де гуля ночує.
3) Читання колисанок.
А) Виразне читання вчителем болгарської колискової “Сон”, мелодійне читання учнями (пошепки).
– Про що йдеться в колисанці?
Б) Робота по рядах.
Кожен ряд вчиться мелодійно читати одну колискову (за вибором) і намагається заспівати.
– Про що йдеться в колисанці?
3. Робота над забавлянками
1) Вступна бесіда.
– Наступна перлина – забавлянки. Це коротесенькі пісеньки чи віршики гумористично-жартівливого змісту, що супроводжуються відповідними рухами, активізують єдність слова та моторики дитини, розвивають її мовлення. Незважаючи на свою простоту, забавлянки сприяють жвавому спілкуванню з довкіллям, формують відчуття прекрасного.
2) Конкурс “Хто знає забавлянки?”.
– Гойда, гойда, гойдаша,
Де кобила, там лоша,
А кобилка в лісі,
А лошатко – в стрісі.
– Печу-печу хлібчик
Дітям на обідчик:
Меншому – менший,
Старшому – більший.
Шусть у піч! Шусть у піч!
3) Читання забавлянок.
А) Самостійне читання (пошепки).
Б) Виразне читання.
– Про що йдеться в кожній забавлянці?
– Яка з них сподобалася найбільше?
В) Запам’ятовування забавлянки (за вибором).
4. Робота над дитячими пісеньками
– Ще одна цікава перлинка з нашого чарівного намиста – дитячі пісеньки.
1) Конкурс “Хто знає дитячі народні пісеньки?”.
– Та внадився журавель, журавель
До бабиних конопель, конопель.
Такий, такий журавель,
Такий, такий цибатий,
Такий, такий носатий,
Такий, такий дибле,
Конопельки щипле.
Ой я тому журавлю, журавлю
Києм ноги переб’ю, переб’ю!
– Ой не коси, бузьку, сіна, заросишся по коліна.
Нехай його чапля косить, що високу сукню носить.
– Іди, іди, дощику,
Зварю тобі борщику
В зеленому горщику.
Цебром, відром, дійницею
Над всякою пашницею.
2) Читання дитячих пісеньок.
>> Робота в групах (по 4 дитини)
Кожна група готується виразно прочитати одну пісеньку та розповісти, про що у ній ідеться.
5. Робота над небилицями
1) Вступна бесіда.
– Наступна перлина – небилиці. Вони можуть бути віршовані або прозові, та головне – в них не повинно бути й слова правди.
– Чи відомі вам якісь небилиці? Ось послухайте і доведіть, що це – небилиця.
Коза занявкала на ганку,
Замекав котик у дворі.
Пішла корова танцювати,
“Рох-рох”, – сказала дітворі.
У будці козлик кукурікнув.
Загавкав у хліві кабан,
Перестрибнув через дверцята
І полетів собі на лан.
2) Читання небилиць (за підручником).
А) Самостійне читання небилиць.
Б) Виразне читання й обговорення.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Робота в зошитах
Відповіді до завдання 1: сон; дитя; дрімота; зайчик.
Відповіді до завдання 5: робив – молотив; ніжками – ріжками; замів – поносив; походжаю – співаю; “Кеки-меки!”.
2. Гра “Впізнай”
– Я читатиму рядки з дитячих пісеньок, а ви впізнайте їх героїв і скажіть, який народ їх придумав.
V. Підсумок уроку
– Із якими перлинами народної мудрості ви познайомилися?
– Чи вдалося нам заняття-концерт?
– Які пісеньки вам сподобалися найбільше і чому?
– У кого з вас виникло бажання вивчити якусь пісеньку? Чому?
– Чим цікаві небилиці?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)