Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Ідея безсмертя в романі М. Стельмаха “Правда й несправедливість”

Ідея безсмертя в романі М. Стельмаха “Правда й несправедливість”

Людина все життя, усе століття шукала правду. Знаходив і втрачав, і знову шукала, тому що без правди не слід жити на землі. Тому М. Стельмах у своєму романі “Правда й несправедливість” і піднімає ідею торжества, ідею безсмертя правди, безсмертя народу. З його сторінок з’являється переді мною у всій своїй величі й красі – мій народ, що створював історію. Ця Історія замішана на сльозах і знущаннях, на стражданнях і крові, але з її будується величне спорудження, назва якому – Правда. В українському фольклорі здавна живе Легенда про Марка

Проклятому, “покараному безсмертям”.

У романі Стельмаха це безсмертя добуте в незлічимих боях: боях на фронті під час війни, боях на господарському фронті, боях із кривдниками, підлабузниками й нехлюями – боях за Правду. Це безсмертя Марко черпає в безсмерті народному, у своїй безмежній любові до Батьківщини: “напевно, тому й вижив, що бачив не хижі химери й страх, націлені, спрямовані на людське серце, а тиху матерів з немовлям…”. А Батьківщина – це й народ, це й батько з матір’ю. Трагічно загинув у бої з денікінцями Трохим Безсмертний. На його могилі із хреста виросла верба. І з тих

пор, напевно, і виніс Безсмертн-Син світлу любов до правди й чорну ненависть до несправедливості. Марко начебто поніс у життя невисловлені батьківські заповіти – найбільше любити людей і рідну землю. Марко й справді безсмертний: безсмертний у своїй любові до людей, у своїх турботах про їх. Побачивши, що зустрічними планами в людей забирають останнє, він, виконавши хлібоздавання, залишок зерна роздає людям. Але Антон Безбородько це вважає злочином. Отут і зштовхнулися правда й несправедливість, щоправда, замішана на людських сльозах, і несправедливість, “побудована” на ненависті до людей, на заздрості. Хто з них переможе, хто знайде сили вистояти?

Марко Безсмертний Знаходить у собі сили боротися, боротися в будь-якій ситуації. З наганом примушує він Безбородько лізти в крижану воду, щоб той зрозумів, що вчиняє злочин, примушуючи дівчин і жінок мочити коноплі в такий холод. Уповноваженого з області Киселю Марко не побоявся прогнати з поля, коли той “для відомості” наказав передчасно починати жнива. Він не мовчить, тому що відчуває, що робить правильно, що від цього покращиться життя простого трудівника-колгоспника. За це Марка дуже цінують люди, називають його “сьогоденням” головою, тому що “у голові й у душі має поняття й про землю, і про людей, і про коней, і про хліб святому, і про рибу у воді, і про птаха в небі, і про вдову нещасної, і про сироту безрідної”. Цей правдошукач мріє й робить усе для того, щоб люди скоріше перейшли жити в теперішні будинки, а не плакали в землянках, щоб завжди на столі був хліб, щоб удови не відчували себе зовсім нікому не потрібними, щоб щасливими росли діти, щоб вони вчилися. Коли настане такий час, тоді, на думку Марка, правда переможе. На щастя, він не один, у нього є однодумці. Це й Григорій Задніпровський, і конюх дід Євмен, і секретар райкому Борисенко, і глава сусіднього колгоспу Броварник. Не приймають ці люди фашизму, що скалічив життя багатьох людей, не приймають несправедливість, що робить із людини раба: “Те будь прокляті навіки те срібло й золото, з якого вилуплюються гитлери, будь прокляте й те насіння, з якого з’являються кати й убивці, будьте прокляті й ті…, які не вміють любити людини, його рід, його звичайні земні турботи, радості й високі пориви”. Хіба такі люди можуть програти хоча б одну битву? Не можуть, тому що веде їх уперед почуття обов’язку перед людьми, відчуття правильності їхніх дій, думки про правду, про безсмертя. Ці думки допомагали Марку в роки війни, підтримували під час висновку у в’язниці й на пленумі райкому, під час рішення складних проблем

Ці думки не дали зламатися Григорієві Задніпровському в турецькій в’язниці й за українськими гратами. Вони надихнули його написати книгу, у якій правда є хоча “і гіркої, і нелегкої, і напівголодної… але це правда”. У житті, де перемагає, тріумфує правда, немає місця несправедливості й кривдникам – тому всіх їх зняте з посад або вони арештовані. Тому що правда буде жити вічно! Якими б не були важкими випробування, суворими помилки, страшними спогади, правду не примусиш зігнутися, як жебрака під чужими тинами, тому що вона буде завжди панувати на землі. Вона ввійде в безсмертя, як її “син” Марко, якому ще при житті був установлений пам’ятник. Він і його друзі знають, що життя прекрасне. Але необхідно, я думаю, затвердити справедливість, жити по правді – без болю й сорому


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Ідея безсмертя й правди в романі Михайла Стельмаха “Правда й несправедливість” Екзаменаційні добутки по літературі. Михайло Стельмах належить до вдумливих і оригінальних майстрів слова, які завжди прагнули підняти глибинні шари народного життя й брати з них матеріал для своїх добутків. Як і кожний великий художник, Стельмах створив богатий і різноманітний художній мир. У ньому незгасно палахкоче вогонь твердження добра й заперечення...
  2. Ідея безсмертя народу в романі М. Стельмаха “Правда й несправедливість” Екзаменаційні Твори по українській літературі. Війна 1941-1945 років принесла багато горя й страждань нашому народу. Тисячі людей загинули, сотні тисяч залишилися інвалідами, але все-таки здобули перемогу. Ті, котрим удалося повернутися з війни, продовжували жити, шукати близьких і рідних. У романі “Правда й несправедливість” Михайло Стельмах показує українське Село в останні...
  3. Ідея безсмертя і торжества правди у романі М. Стельмаха “Правда і кривда” Людина все життя, усі віки шукала правду. Знаходила і втрачала, і знову шукала, бо без правди не варто жити на землі. Тому М. Стельмах у своєму романі “Правда і кривда” і підносить ідею торжества, ідею безсмертя правди, безсмертя народу. З його сторінок постає переді мною – в усій своїй величі...
  4. Ідея безсмертя народу у романі М. П. Стельмаха “Правда і кривда” Роман М. П. Стельмаха “Правда і кривда” сповнений великої любові до свого народу, до рідної землі, до простої людини. Його герої – це колгоспники одного із подільських сіл, які вижили в роки окупації, захищали рідну землю на фронтах Вітчизняної війни, які вірили у краще майбутнє. Роман має другу назву за...
  5. Ідея безсмертя народу у романі Стельмаха “Правда і кривда” Роман М. П. Стельмаха “Правда і кривда” сповнений великої любові до свого народу, до рідної землі, до простої людини. Його герої – це колгоспники одного із подільських сіл, які вижили в роки окупації, захищали рідну землю на фронтах Вітчизняної війни, які вірили у краще майбутнє. Роман має другу назву за...
  6. Ідея безсмертя народу в романі М. П. Стельмаха “Правда і кривда” Роман М. П. Стельмаха “Правда і кривда” сповнений великої любові до свого народу, до рідної землі, до простої людини. Його герої – це колгоспники одного із подільських сіл, які вижили в роки окупації, захищали рідну землю на фронтах Вітчизняної війни, які вірили у краще майбутнє. Роман має другу назву за...
  7. Ідея безсмертя народу і торжества правди у романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” Роман Михайла Стельмаха – про часи Великої Вітчизняної війни, але не лише про них. Саме у переломні моменти історії найвиразніше проявляються духовні сутності людей. Цей роман – про велич людського духу і ницість дрібних людців, про смерть в ім’я великого і безсмертя народу, про торжество правди і поразку кривди. Всі...
  8. Ідея безсмертя народу в романі М. Стельмаха “Правда і кривда” Більше ніж півстоліття вже минуло після Великої Вітчизняної війни… І ніколи не загояться рани в серцях і душах учасників жорстокої битви за право жити, любити, надіятися і вірити. Ми схиляємося перед мужністю людей, які пройшли через те страшне пекло. Закінчивши 1961 року трилогію “Хліб і сіль”, “Кров людська – не...
  9. Ідея безсмертя і торжество правди у романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” (4) Шкільні твори Серед видатних українських романістів одне з провідних місць належить Михайлу Стельмаху. Михайло Панасович – літописець життя народного. Велика любов до народу, до рідної землі, до людини пронизує роман “Правда і кривда”. На сторінках його роману звучить тема народу і величі його духу, тема безсмертної народної правди, що перемагає в найтяжчих...
  10. Ідея безсмертя народу і торжества правди у романі М. П. Стельмаха “Правда і кривда” Може, тим без пісні я не можу Працювати, жити навіть дня, Що округ земля моя хороша, А на ній – моя рідня. М. Стельмах Хвала тому, хто людям у приполі Несе слова, подібні хлібу й солі, І співи, гідні Славі сіяча! М. Рильський Михайло Стельмах! Цікавий, самобутній талант. Один із...
  11. Ідея безсмертя народу у романі М. Стельмаха “Правда і кривда” Війна. Все далі відходить від нас вона. Зарубцювалися рани на “тілі” землі, та ніколи не заживуть рани на серці учасників жорстокої битви за право жити, любити, надіятися і вірити. Роман М. Стельмаха “Правда і кривда” – це розповідь про життя українського села в останні роки війни та перше повоєнне літо....
  12. Ідея безсмертя народу в романі “Правда і кривда” Закінчивши 1961 року трилогію “Хліб і сіль”, “Кров людська – не водиця”, “Велика рідня”, Михайло Стельмах продовжує розробляти тему величі народного духу, безсмертя народної правди, що перемагає і в війні, і в післявоєнному важкому житті. У романі “Правда і кривда” розповідається про життя українського села в останні роки війни та...
  13. “Торжество правди в романі Михайла Стельмаха “Правда і Кривда” “Щастя своє я бачу в тому, – писав Михайло Стельмах, – що душа щодня засівається добрим народним зерном”. І цей врожай душі письменник щедро переносив у свої твори, про що промовисто свідчать їх назви – “Кров людська – не водиця”, “Правда і кривда”, “Хліб і сіль”, “Гуси-лебеді летять”, “Щедрий вечір”,...
  14. “Своєрідність твору Михайла Стельмаха “Правда і кривда” Впродовж усього твору оповідача супроводжує пісня, народнопоетична традиція. З любов’ю змальовує автор персонажів роману, для яких боротьба за правду – сенс усього життя. Серед них – талановитий господар Броварник, Катерина, партизанський командир, учитель і письменник Григорій Задніпровський. Але є й інші. Михайло Стельмах виводить цілу галерею тих, чия душа, як...
  15. Правда Раскольникова й правда Соні у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Родіон Розкольників – головний герой роману Достоєвського “Злочин і покарання”. Розкольників дуже самотній. Він бідний студент, що живе в маленької комнатке, більше схожої на труну. Щодня Розкольників бачить “темну сторону” життя, Петербурга: окраїни міста, де процвітають распивочние, що де втратили себе люди заливають своє горе спиртним У таких жахливих умовах...
  16. “Безсмертя” Навряд чи є серед людей хоч один чоловік, який не мріяв би про безсмертя. Люди постійно про щось замислюється, іноді думками вони витають у хмарах і уявляють собі те, що ніколи не може статися. В такі моменти цілком можна задуматися і про можливе безсмертя. З одного боку, думка про безсмертя...
  17. Твір Ідея безсмеpтя і тоpжества пpавди в pомані М. П. Стельмаха Пpавда і кpивда Ідея безсмеpтя і тоpжества пpавди в pомані М. П. Стельмаха “Пpавда і кpивда” Дочитана остання стоpінка pоману Михайла Стельмаха. Пpочитана книга, а відчуття таке, що наче б то пpожите ціле життя. І хочеться багато обміpкувати: весь час відчуваєш потpебу pозібpатися в чомусь, а може пpосто, щось по-новому пеpеоцінити, подивитись на...
  18. Безсмертя і сила кохання у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Маргарита у романі Булгакова… стала Прекрасним, узагальненим та поетичним Образом Жінки, яка Кохає. Цей образ Постає понад шаром сатиричної Повсякденності втіленням живої, Гарячої любові… Л. Яновська Дафніс і Хлоя, князь Ігор і Ярославна, Ромео і Джульєтта… Скільки історій кохання, справжніх і вигаданих, описано у світовій літературі! Та їм не поступається...
  19. Ідея собору у романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій символ, а для України собор завжди вважався символом...
  20. Ідея гуманізму в романі “Прапороносці” Війна. Коли чуєш це слово, то одразу уявляєш собі щось велике і страшне. Навіть не страшне – жахливе. Якось само собою спадає на думку все те, що бачив у хроніках війни, про що читав. Іноді навіть думаєш, як же пощастило, що твоє покоління не бачило жахів війни, не чуло ні...
Ідея безсмертя в романі М. Стельмаха “Правда й несправедливість”
«
»