И. Франко – письменник-експериментатор у багатьох видах мистецтва
Як можна охарактеризувати вираження И. Я. Франко: “…Малим ще хлопчам у мамині пісні заслухався я…”? Пісня, з якої мати ніколи не розставалася, залишила в душі малого Івана вогник любові до фольклору, що постійно харчував його творчість. Щонайніжніше Іван Франко любив народну пісню. Від нього записано й увійшло в скарбницю музичного фольклору кілька десятків оригінальних народних галицьких пісень
Перебуваючи в Києві (1885), поет наспівав Миколі Лисенко кілька своїх улюблених мелодій. Це були пісні “Про Довбуша”, “Пливе селезень
У Відні 26 листопада 1915 року професор, доктор філософії Йосип Застирец написав особистий лист у Королівську Академію в м. Стокгольм. Це був лист у Нобелівський комітет, у якому він пропонував кандидатуру И. Франко. Тому що “нагородження доктора Івана Франко Нобелівською премією буде мати велике значення не тільки для самої України, але також для Східної й Західної Європи”. Цей лист надійшло в Стокгольм, на жаль, уже тоді, коли питання про премію 1915 року був вирішений. В 1916 році кандидатура Франко не розглядалася, оскільки в травні того ж року український поет умер, а Нобелівська премія посмертно не присуджується