І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь

Схожі твори:

1. Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь Ці слова великого українського поета аніскільки не втратили своєї актуальності сьогодні. На жаль, особливо болючою для сьогодення є проблема відірваності більшості українців від свого коріння, їх незнання свого походження, роду, історії краю, Вітчизни. Та чи тільки незнання є причиною нашого всенародного лиха? Звичайно, що болючим є сам факт небажання знати...
2. Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. (Тарас Шевченко) Україно! Якою сумною й трагічною була твоя доля! Єдина на світі країна, народ якої тривалий час був позбавлений власної історії, не мав своєї держави. Хто тільки не топтав Україну! Віддавали її на поталу і Литві, і Польщі, і Австрії, і Московщині. Віками терзали співучу душу України, виймали з неї серце,...
3. “Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого пе цурайтесь…” голос Кобзаря У славнозвісному посланні “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” Шевченко звертається до національної інтелігенції, ліберального панства із закликом учитися, освідчуватися. Поет прагне, з одного боку, висміяти, осудити жорстоке ставлення до кріпаків, з другого – вплинути на певні кола українського ліберального дворянства та інтелігенцію. Якщо ви прочитаєте твір, то...
4. Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь (за творами Тараса Шевченка) Кріпак за походженням, Шевченко все життя прагне до знань. Різних вчителів посилала йому доля на життєвих шляхах (від школи п’янички-дяка до Академії Мистецтв). Ще в дитинстві, ледве опанувавши грамоту, він захоплюється творами Сковороди: …куплю паперу аркуш, і зроблю маленьку книжечку; хрестами та візерунками з квітками кругом листочки обведу і списую...
5. “Учитесь, читайте, чужому навчайтесь и свого не цурайтесь” “Хто матір забуває, Того бог карає, Того діти цураються, В хату не пускають”. Видатний український поет Тарас Григорович Шевченко усе своє життя дуже переживав трагічне становище свого народу і чіткіше за інших бачив неправду та зло, що панували у той час. Все це Великий Кобзар дуже відчував тонкою душею митця,...
6. “Учітесь, читайте, і чужого научайтесь, і свого не цурайтесь” Тарас Шевченко мав багато ідей, які ефективно викладав на сторінках своїх творів. Як правило, всі вважають цього великого українського письменника, етнографа і громадського діяча виключно національно орієнтованим, але це не зовсім вірно, оскільки деякі його висловлювання дають зрозуміти, що він зовсім не відмовлявся і не намагався закликати своїх читачів любити...
7. “Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь…” (за поемою Т. Шевченка “І мертвим, і живим…”) Рядки “Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь…” – духо­вний заповіт українцям. Ці рядки з відомого послання “І мертвим, і живим…” звер­нені до тогочасної інтелігенції. Шевченко добре знав, що більшість української інтелігенції відійшла від своєї мови і культури й діяла у сфері культури російської. Тарас Григорович Шевченко –...
8. “Учітеся, читайте, і чужому научайтесь…” Пізнати материк рідної культури можна лише тоді, коли вивчати її в системі світової. Предмет української літератури до того спримітизувався, що навіть імена таких блискучих перекладачів, як Агатангем Кримських, Микола Зеров, Борис Тен, Микола Лукаш, були, а почасти й донині залишаються для нас майже невідомими, не кажучи вже про такі проблеми,...
9. Людина – коваль свого щастя На мою думку, кожна людина повинна брати на себе відповідальність за своє життя і боротися за своє щастя. Кожен з нас у житті повинен ставити перед собою певні цілі та відповідно робити все за для їх досягнення. Саме це надає підставу образно називати людину – ковалем свого щастя. Довести своє...
10. Гамлет – ідеальний герой свого часу Людиною він був увесь, в усьому. На нього схожих вже я не побачу, – ці слова Гамлета про свого батька короля можна було б взяти епіграфом і до розмови про Гамлета, принца Датського. Перед нами пройшло все життя Гамлета. Хоча трагедія охоплює декілька місяців, але це був період справжнього перетворення...
11. Віднайдіть “свого Кобзаря” Таких пекельних нот не чули люде, Які на серці в тебе звірство брало. Пантелеймон Куліш. “До Шевченка”. Хто є Шевченко для сучасного українця? “Шевченко – наше все. Поет. Геній” – почуєте ви від пересічного громадянина. А що він за людина, чим жив, як мучився, карався, зневірявся? Це вже мало кого...
12. Твір до ЗНО “Кожна людина – коваль свого щастя” Кожна людина прагне щастя. У всіх нас у житті бували хвилини неймовірної радості, задоволення та піднесення, які ми ніколи не забудемо. І нам хочеться відчувати себе так завжди. Навіть вітаючи одне одного зі святами, ми обов’язково зичимо щастя. Щастя – це внутрішній стан спокою, радості, піднесення та вдоволення собою. Люди...
13. “Усвідомлена любов до свого народу не поєднувана з ненавистю до інших” (Д. Лихачев) Академік Дмитро Лихачов залишив сучасній молоді чимало мудрих і добрих повчань: про ставлення до старших і до батьківщини, про освіту, культуру, про добро і зло, про любов і ненависть і багато про що інше. Але головне в тому, що він свої наставляння не нав’язує, а пропонує їх м’яко і тактовно,...
14. Людина заслуговує свого щастя й завжди стражданням Духовний стан (точніше б сказати – бездуховне) “постоялого двору”, стан, коли є тільки швидкоплинне “зараз” без твердих видів на ” Майбутнє “, народжує й певний скепсис свідомості, мироотношение морального релятивізму, відносності всіх людських цінностей. “Так навіщо я неодмінно повинен любити мого ближнього або ваше там майбутнє людство, що я ніколи...
15. Чому ми повинні знати історію свого народу? Народ, що не знає своєї історії, Є народ сліпців. О. Довженко Відомий філософ доби Відродження сказав: “Рослина без коріння всихає, людина без минулого не живе”. У XVII столітті, коли європейські митці та науковці почали активно вивчати історичну спадщину своїх народів задля доведення самобутності й оригінальності культури кожного з них, ці...
16. Онєгін і Печорин: передові люди свого часу Незважаючи на різницю епох, у які створювалися образи, – Онєгін в епоху декабризму, вільнодумства, в епоху мріянь і надій на швидке перетворення суспільного лада, Печорин – під час жорстокого миколаївського режиму, що пішов слідом за розгромом повстання декабристів, – і той і іншої незадоволені життям, не знаходять застосування своїм незвичайним...
17. “Що я можу зробити сьогодні для свого завтра?” Дуже часто можна стати свідком того, як люди шкодують про своє минуле, про те, що щось не було зроблено або виконано. Як правило, такий жаль дійсно має під собою підстави. Базис будь-якого успіху закладається задовго до того, як цей успіх дійсно з’являється. Не буває занадто швидкого успіху без тривалої підготовки,...
18. Скромність є свідомість свого людського достоїнства Можна посперечатися, який квітка гарніше: горда орхідея, зарозуміла троянда або непримітна у своїй простоті незабудка. До якому з них більше тягнуться душі людей? Можна довго міркувати про те, який людина привлекательнее: одягнений по останній моді, що здається дотепним і ерудованим, але байдужий до чужого горя, або одягнений просто, але елегантно,...
19. Нагорода знайшла свого героя Ідучи на смертний бій за нашу справу. На край рідної ти, воїн, подивися! Борися так рішуче й сміло, Як билися в Латошинке сорок три. З пісні В нашій сім’ї не люблять згадувати військові роки. Прадід Петро Семенович Країв говорив: “Війна відбирає в людини все, що йому дорого, потім загрожує й...
20. Відкриваю свого Павла Тичину Говорять, поети розцвітають раз у століття. Якщо вважати так, то Павло Тичина розцвів у молоді роки, коли з’явилися “Сонячні кларнети” (1918), “Замість сонетів і октав”, “Плуг” (1920), “У космічному оркестрі” (1921), “Золотий гул” (1922), “Вітер з ” (1924). Це справді неперевершена, видатна поезія, у якій переплелися й краса людських почуттів,...