Home ⇒ 📕Біографії ⇒ Гулак-Артемовський Петро Петрович

Гулак-Артемовський Петро Петрович

Гулак-Артемовський Петро Петрович (1790-1865)

П. П. Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790 р. у м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Вчився в Київській академії (1801-1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817 р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного року викладає тут польську мову. У 1821 р. Гулак-Артемовський захистив магістерську дисертацію на тему: “О пользе истории вообще и преимущественно отечественной и о способе

преподавания последней”, згодом стає професором історії та географії, з 1841 р. – ректором університету.

Літературні інтереси П. П. Гулака-Артемовського пробудилися рано, ще в часи навчання в Київській академії. З перших його поетичних спроб збереглися лише два віршових рядки з переспіву поеми Буало “Налой” (1813). Активну літературну діяльність Гулак-Артемовський розпочинає після переїзду до Харкова (1817) – під час навчання і викладацької роботи в університеті. Підтримує дружні стосунки з Г. Квіткою – Основ’яненком, Р. Гонорським, Є. Філомафітським та ін., виступає на сторінках “Украинского

вестника” з перекладними й оригінальними творами, написаними у різних жанрах.

ЗВЕРНИ УВАГУ

Спираючись на літературні зразки попередників в українському і світовому байкарстві та на фольклорні традиції, Гулак-Артемовський творив цілком оригінальні, самобутні вірші, йдучи від просторої байки-казки через байку-приказку (цю традицію продовжив Л. Боровиковський) до власне байки, з якою згодом успішно виступили в українській літературі Є. Гребінка й особливо Л. Глібов.

У 1818-1819 рр. Гулак-Артемовський друкує в “Украинском вестнике” переклади прозових творів, критичних статей польських письменників.

1819 р. – російський переклад із польської мови “каледонской повести” (шотландської) “Бен-Грианан” (“Украинский вестник”); нарис “Синонимы, задумчивость и размышление (подражание польской прозе)”.

1817 р. – “Справжня Добрість (Писулька до Грицька Прокази)”, оригінальний вірш українською мовою.

1818 р. – “казка” “Пан та Собака” (“Украинский вестник”), написана на основі фабульної канви чотирирядкової байки І. Красіцького “Pan і Pies” та окремих епізодів іншого його твору – сатири “Panniewart slugi”. Ця “казка” Гулака-Артемовського відіграла помітну роль у розвитку жанру байки в Україні. Це була, по суті, перша українська літературна (віршова) байка, написана зі свідомою орієнтацією поета на фольклор, на живу розмовну мову.

1819 р. – письменник опублікував в “Украинском вестнике” ще дві байки – казку “Солопій та Хівря, або Горох при дорозі” і побрехеньку “Тюхтій та Чванько”.

1820 р. – цикл байок-приказок: “Дурень і Розумний”, “Цікавий і Мовчун”, “Лікар і Здоров’я” (першоджерело – приповідки І. Красіцького).

У 1827 р. Гулак-Артемовський написав ще три байки – “Батько та Син”, “Рибка”, “Дві пташки в клітці”. Цей, останній, цикл байок Гулака-Артемовського також пов’язаний з творчістю Красіцького.

Не останню роль у пошуках письменника відіграло читання ним в університеті лекцій з естетики, які він готував один час за книгою

О. Галича “Опыт науки изящного”, де були викладені основні положення романтичної теорії, зокрема пропагувалися твори Жуковського, визначалися нові жанри – романтична балада, поема, романс тощо.

1827 р. – виступ на сторінках “Вестника Европы” із “малоросійськими баладами” “Твардовський” і “Рибалка”, якими представлено романтичну баладу різних тональностей.

“Твардовський” – це вільна переробка гумористичної балади А. Міцкевича “Пані Твардовська”, основу якої становить досить популярна у слов’янському фольклорі легенда про гульвісу-шляхтича, що запродав душу чортові. Балада “Твардовський” користувалася значним успіхом у читачів.

“Рибалка” – переспів однойменної балади Гете (ще раніше її переклав російською мовою Жуковський), має вже виразно романтичний характер.

З кінця 1820-х рр. Гулак-Артемовський відходить від активної літературної діяльності, пише лише принагідно, здебільшого у зв’язку з пам’ятними подіями в його службовому і родинному житті.

В останні роки Гулак-Артемовський написав низку ліричних медитацій у народнопісенному дусі (жодна з них за життя автора не друкувалася) – “Не виглядай, матусенько, у віконечко”, “До Любки” (перекладений російською мовою О. Фетом), “Текла річка невеличка”.

Продовжує цікавитись Гулак-Артемовський і літературним життям, захоплюється творами Шевченка, підтримує зв’язки з російськими, українськими, польськими діячами культури (він познайомився в Харкові з А. Міцкевичем, із яким певний час підтримував дружні стосунки),турбується про видання творів окремою книжкою. Його обирають членом кількох науково-літературних товариств, зокрема “Московського товариства аматорів російської словесності”, “Королівського товариства друзів науки” у Варшаві.

ЗАПАМ’ЯТАЙ

Основні твори: байки “Рибалка” (“Селяни і Ріка”), “Ведмежий суд” (“Селянин і Вівця”), “Грішник”, збірка “Рассказы пирятинца”, повісті “Лука Прохорович”, “Верное лекарство”, “Сила Кондратьев”, фізіологічні нариси “Петер-бургская сторона”, “Провинциал в столице”, “Хвастун”.

ЗВЕРНИ УВАГУ

Велику роль відіграв Гребінка в житті, творчому становленні Т. Шевченка, з яким познайомився у другій половині 1836 р. Він брав безпосередню участь у викупі його з кріпацької неволі. На літературних вечорах у Гребінки Шевченко дізнається про новини тогочасного російського й українського літературного життя, зближується з багатьма прогресивними діячами російської культури, зокрема майбутніми петрашевцями М. Момбеллі та О. Пальмом. Особлива заслуга Гребінки в тому, що в 1840 р. з його допомогою побачив світ “Кобзар” Шевченка.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Петро Петрович Гулак-Артемовський У класній кімнаті великого поміщицького будинку за столом сиділи вчитель Петро Петрович та малий панич, якого він готував” до вступу в гімназію. Хлопчик старанно виводив цифри, вмочаючи загострене гусяче перо у масивну бронзову чорнильницю. Раптом у відчинене вікно долинув болісний зойк, що відразу ж перетворився на жахливий лемент. Молодий учитель...
  2. П. Гулак-Артемовський та його творчість П. Гулак-Артемовський був активним учасником літературного процесу нової української літератури. Його байки, балади, переклади з європейської літератури збагатили українську літературу 40-60 років XIX століття. Перу П. Гулака-Артемовського належать написані українською та російською мовами байки та балади, прозові послання, переклади, критичні статті. Навчаючись в Київській академії, юний ще поет почав писати...
  3. Скорочено РИБАЛКА – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Українська балада Вода шумить!.. вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: “Ловіться, рибочки, великі і маленькі!” Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. не зна він, – а сумує! Сумує він, – аж...
  4. Рибалка – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Скорочено МАЛОРОСІЙСЬКА БАЛАДА Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. Не зна він, – а сумує! Сумує він, –...
  5. Тема. Література українського романтизму. М. Костомаров “соловейко”, Гулак-Артемовський “рибалка”, є. Гребінка “українська мелодія” Варіант 1 1. Епіграфом до поезії “Рибалка” письменник дібрав слова з твору… А Дж. Байрона. Б О. Пушкіна. В Й. Гете. Г Г. Гейне. 2. Поет на початку твору “Рибалка” зазначив, що його герой… А Мав сумний настрій. Б Був задоволений результатами рибалки. В Виявляв інтерес до підводного життя. Г...
  6. “Коротких відомостей з теорії літератури” і визначте жанрові ознаки твору Гулака-Артемовського У новій українській літературі Гулак-Артемовський дав цікаві зразки національної байки. Провідне місце посідав тут твір “Пан та Собака (Казка)”, надрукований у журналі “Ук-раинский вестник” (1818) . В алегоричному образі Рябка, якого нещадно лупцюють панські слуги, знайшло своє відображення безправне життя кріпаків. У цьому образі поет показав кріпака – працьовитого, наївного,...
  7. Твір “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківської доби Гулака – Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу...
  8. Творчий Розвиток Традицій Котляревського Досі ми розглядали Твори, автори яких свідомо чи несвідомо йшли у річищі Котляревського, його жанрів, стилю, образності, мови. Але українська література початку XIX ст. не обмежується лише цими наслідувальними спробами. Як органічне явище в житті народу, викликане потребами нової доби, письменство українське розвивалось у багатьох напрямках. Характерним явищем у процесі...
  9. Засудження сваволі й деспотизму в байці “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського В українській літературі першої половини XIX ст. з’являється низка байкарів: П. Гулак-Артемовський (1790-1865), О. П. Руданський (1784-1851), Л. І. Боровиковський (1806-1889), Є. П. Гребінка (1812-1848) та інші. Найвизначнішими серед них були Гулак-Артемовський і Гребінка. У творчій спадщині Гулака-Артемовського найбільш цінними є байки, які поділяються на дві групи: байки-казки на громадські...
  10. “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківської доби Гулака – Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XІX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского – Гулака читались...
  11. “Пан та Собака” – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківсь-кої доби Гулака-Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского-Гулака читались с таким же неописанним...
  12. Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) Петро Гулак-Артемовський, ідучи вчительською стежкою, до кінця свого життя захоплювався літературою, добре знав український фольклор і життя простих людей-кріпаків. Хоча літературна спадщина Гулака-Артемовського невелика, але твори його привертають до себе увагу влучним змістом і красою живої розмовної мови. Письменник жив за часів кріпацтва, коли висловлювати свої волелюбні думки було небезпечно,...
  13. Осуд несправедливості кріпосницького суспільства (За байкою П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака”) Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий (кілька байок, притч, прозових і віршованих послань, переспіви та переклади творів світової літератури), Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У 1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання...
  14. Самобутні байки Леоніда Глібова Байки – це лише одна лінія, по якій ішов творчий розвиток традицій Котляревського. Друга лінія, навіть цілий великий напрям – розвиток романтизму,- у західно-європейських літературах з’являється вже в кінці XVIII ст. внаслідок піднесення антифеодальних, національно-визвольних рухів у російській, польській та чеській літературах на початку XIX ст. Романтизм був складним явищем...
  15. Два кріпаки (за байкою “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського) І. Тема кріпацтва в українській літературі XІX ст. ІІ. Показ тяжкого життя селянства в образі Рябка та селянина-пристосуванця в образі Явтуха: 1. Дворові кріпаки. 2. Рябко – сумлінний трудівник. 3. Явтух між двома таборами. 4. Прозріння знедоленого кріпака. ІІІ. Вияв громадянської мужності П. П. Гулака-Артемовського. Багато наших письменників зверталися до...
  16. ПЕТРО ПАНЧ – Петро Йосипович Панченко Петро Панч – новеліст, повістяр і романіст, автор казок для, дітей. Свої перші твори опублікував тоді, коли йому було тридцять років, коли мав за плечима життєвий досвід. Народився він 4 липня 1891 року в місті Валках на Харківщині в родині майстра-колісника. Дитинство письменника, про яке він зворушливо написав у книзі...
  17. Котляревський Іван Петрович Котляревський Іван Петрович (1769-1838) ЗАПАМ’ЯТАЙ Основні твори: “Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “Москаль – чарівник”, ода “Пісня на новий 1805 год пану нашому і батьку Олексію Борисовичу Куракіну”, “Оди Сафо”. Народився І. П. Котляревський 9 вересня 1769 р. у Полтаві, в родині дрібного чиновника. Згодом Котляревським було “пожалувано” дворянське звання. З 1780...
  18. Тема кріпацтва у творі П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака” Передові люди вважали кріпацтво несправедливим ладом і закликали до боротьби з ним. Засуджував надмірну жорстокість та свавілля поміщиків і український байкар Петро Гулак-Артемовський. “Пан та Собака” – антикріпосницький твір. Байка пройнята протипанськими настроями. Порушуючи такі актуальні питання того часу як становище кріпаків, ставлення панів до них, П. Гулак-Артемовський викриває самодурство...
  19. Сатиричний осуд суспільних відносин між панами та трудящою людиною (за байкою “Пан та Собака’ П. Гулака-Артемовського) Твір “Пан та Собака” – це приклад української класичної байки. Щирий, гуманний, прогресивний зміст, художня майстерність твору принесла велику популярність байці. Актуальність байки була зумовлена політичним станом суспільства, тиском прогресивних сил у боротьбі проти кріпосництва, за визволення народу від свавілля панства, за гідність людини. Гулак-Артемовський, використовуючи алегорію, говорить на початку...
  20. Український романтизм Український романтизм Український романтизм охоплює період 1820-60-х pp. XIX ст. Виникнення цього літературного напряму в Україні пов’язане з публікацією в 1827-1828 рр. творів П. Гулака-Артемовського “Твардовський” і “Рибалка”, з появою у 1827 р. “Малоросійських пісень” М. Максимовича, а також створенням наприкінці 1820-х рр. літературного гуртка І. Срезневського в Харківському університеті....
Гулак-Артемовський Петро Петрович
«
»