Грінчак Василь Якович Балада про зелену неділю
Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988.
Я маленький, я русявий…
А мати ласкаво:
“Ходім, сину, до берега,
Будем рогіз рвати
Та зелене, розмаїте
Гіллячко ламати.
Нарвемо між осокою
Татарського зілля,
Бо сьогодні на Поділлі
Зелена неділя”,
Йдемо ми до берега
Стежкою, травою,
А зелене віття має
Прямо наді мною.
Зеленіє, аж бризкає
Зеленню долина,
Шумить листячком зеленим
Тонка сокорина.
Через місточок, така важенна,
Іде з травою гарба зелена.
Я
Глянув у копанку – я теж зелений.
Штани зелені, сорочка, ноги,
Навіть в корови зелені роги.
Біжу, сміюся, весь зеленію,
Несу у серці зелену мрію.
Сміється сонце, сміється мати,
Йдемо додому клечати хату.
Хай наша хата теж зеленіє,
У світі білім не почорніє.
Бо у дідуся, коли згадає,
Кожна хатина горить, палає.
А як бабуся в згадках німіє,
Не тільки хата – земля чорніє.
Чорніють люди з горем-бідою,
І чорний вітер віє війною.
Мати стеле на долівку зілля,
Стеле рівно, примовляє:
“Зелена неділя, кучеряве хмілля,
До сонечка світлі вікна
Щораночку повертає”.
Виходимо з хати і зелене віття
Чіпляємо на воріття.
Кожний ріжок, кожний дашок
Починаємо клечати,
І так дивно зеленіє наша світла хата.
Раптом чую гамір, стукіт,
Коні б’ють копитом,
До нас прямо у подвір’я
За весною за красною
Іде тепле літо.
Встає з воза батько,
Встає з воза дядько,
Встають тітка й молодиці,
В руках у них зеленіє жито і пшениця.
Заходять до хати,
До хати-світлиці,
Почали співати
Про диво жар-птицю:
“Летіла жар-птиця
Та попід горою,
Крила в неї зеленіли,
Як трава весною.
Летіла жар-птиця
Над полем, над житом,
А назустріч їй із жита
Вийшло тепле літо.
Сонечко жар-птиці
На крилечка сіло
І хвіст пишний у жар-птиці
Та й позолотило.
Прийшло до нас літо,
Шумує пшениця,
Хай у полі в колосочку
Зерно золотиться…”
Батько й мати за стіл сідають,
Гостей любих пригощають,
З літечком вітають!
А на столі зеленіє кріп і петрушка,
Салат, шпинат, цибуля зелена,
А в зеленій мисці зеленіє юшка
Та пирогів гора здоровенна.
Гості їдять, співають…
А я, малий, русявий,
Побіг у зелені трави,
Побіг у зелене жито
Стрічати зелене літо….
Схожі твори:
- Грінчак Василь Якович Балада про діда Солому Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Від хати до хати, від дому до дому Ходить балада про діда Солому. Балада серйозна, балада й весела, І знають про діда усі наші села. Коли щось серйозне, то всім це відомо, Що треба звернутись до діда Соломи....
- Грінчак Василь Якович Балада про скіфське зерно Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Під чорноземом, Під суглинками і пісками Пролежало скіфське зерно віками В невеличкім кургані, У звичайній скіфській могилі, З того часу, як скіф-хлібороб Не почувся на силі. Поховали його у простій одежині, Поруч меч-оборонець поклали І вуздечку з коня,...
- Грінчак Василь Якович Земле моя Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. І Райдуга в полі півнеба схиля До колосків, до пшеничної ниви, І голубіє у росах земля Після дощу – благодатної зливи. Жайворон хоче у небо злетіть – Чисте, як озеро, світле і гоже. Піснею хоче у небі прожить,...
- Грінчак Василь Якович Білі ночі Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. І на Вкраїні білі ночі! Це коли ніжним білим цвітом Черешні в селах зацвітають, Коли в садах буяє повінь Цвітіння щедрого. На вітах Нема ще жодного листочка, Який би світлим оксамитом В промінні сонячнім бринів. Кругом лиш цвіт....
- Грінчак Василь Якович Арарат Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Борису Єгіазаряну Дивлюсь, мов зачарований, на диво: За Єреваном, за долинами в імлі, Над хмарами, що виснуть мерехтливо, На кревно рідній, на чужій землі, Біліє Арарат, мов пасмо сиве. Проміння над вершинами ясніє, Ковчег із Ноєм з хмари...
- Грінчак Василь Якович В Будинку хліба Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Тут незвичайні для музею експонати, Оригінальні і вітрини, й стелажі, Тут пахне хліб пшеничний у кімнатах, Батони пахнуть, калачі й коржі. Тут пахнуть пиріжки і марципани, Рогалики, книші, крутий малай, Біліють булки, пишні і рум’яні, Красується весільний коровай....
- Грінчак Василь Якович “Злітає спогад, ніби чайка біла…” Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Миколі Криванчикову Злітає спогад, ніби чайка біла, Крилом торкає наболіле серце, А ніч, як море, важко-неспокійно Чорніє всюди. Думи, ніби хвилі, У скроні б’ють, і голова сивіє Від спогаду, що тугою повитий, Що б’ється, ніби чайка у негоду…...
- Василь Якович Струве Василь Якович Струве – росіянин астроном, один з основоположників зоряної астрономії, член Петербурзької академії наук (з 1832 р.). Він народився в місті Альтона (Німеччина) у сім’ї директора місцевої гімназії, одержав філологічне утворення в Дерптском (нині Тарутском, Естонія) університеті, але покликання знайшов у природознавстві. В 1818-1839 м м. Струве – директор...
- Биков Василь Альпійська балада (скорочено) 1 Іван спотикнувся, упав, але зразу ж підскочив і, загубивши колодки, побіг босими ногами по бетонних уламках, що розкидав вибух. Позаду чулися крики, гулко тріщали автоматні черги, попереду була остання перешкода – напівзруйнована заводська стіна, а далі – вулиці, що потопали в зелені. Він узяв у зуби пластмасову ручку пістолета,...
- Ми йдемо – ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ – МИ – УКРАЇНЦІ Скорочено Ми йдемо по Україні: від степів до гір, від лісів до морів – звідусіль виходимо на прадавні шляхи, І немає нам ліку. Ми чинимо волю наших прадідів, це вони нас послали у путь, щоб ми йшли нашою віковічною землею, із нашими багатолюдними містами, із нашими тихомрійними селами, Із нашими золотоверхими...
- Альпійська балада (1963) – Василь БИКОВ 1924-2003 Подвиг. Він був не тільки на лінії вогню, а й у тилу, у полоні, у буденному житті тих, на чию долю випала війна. Василь Биков Сторінки життя і творчості Василь Биков – відомий білоруський письменник, учасник Другої світової війни. Василь Володимирович Биков народився 19 червня 1924 р. у с. Бичках...
- Кобилянська Oльга Юліанівна В неділю рано зілля копала Oльга Кобилянська. Твори у п’яти томах. Том третій. Київ: Державне видавництво художньоі літератури, 1963. ст. 135 – 314. I Ой не ходи, Грицю, на вечорниці, Бо на вечорницях дiвки чapiвницi. Солому палять і зілля варять, Тебе, Гpицуню, здоровля позбавлять. Тамта одная чорнобривая, Та чapiвниця справедливая! І чарівниця, і зілля знає,...
- У неділю рано зілля копала За повістю, у циганському таборі панують жорстокі родові звичаї, тут усі цигани беззастережно підкоряються наказові отамана. У цьому О. Кобилянська теж ішла за циганським фольклором, бо на час написання повісті в таборах уже не було такої покори отаманові табору. Навіть у циганському фольклорі, коли говориться про суворі порядки й необмежену...
- Кобилянська Ольга “В неділю рано зілля копала…” (скорочено) Назва цієї повісті дається у лапках. Чому в лапках? Тому що сюжет узято з народної пісні. З тексту пісні і починається розповідь. Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці… Село, де сталася ця сумна подія, тулилося біля підніжжя гори Чабаниця. Біля річки стояли млин...
- Чим схвилювала мене повість О. Кобилянської “У неділю рано зілля копала”? “Ой мати, мати! Жаль ваги не має, – Най ся Грицуньо у двох не кохає! Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата: Із чотирьох дощок темная хата!” Повість “У неділю рано зілля копала” Ольги Юліанівни Кобилянської видатний літературознавець Є. Кирилюк небезпідставно назвав “шедевром в українській літературі”. Здається, талант письменниці найповніше...
- ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до...
- Лебеді материнства – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – МИ – УКРАЇНЦІ Скорочено Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибу казка сивими очима. Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати. Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії. Опустіться, тихі Зорі, синові під...
- Літературна балада. Франсуа Війон (між 1431 – 1432 – 1463) “Балада прикмет”. Особливості жанру літературної балади УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 7 КЛАС I семестр ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ й БАЛАДИ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ УРОК 7 Тема. Літературна балада. Франсуа Війон (між 1431 – 1432 – 1463) “Балада прикмет”. Особливості жанру літературної балади Мета: дати визначення поняття “літературна балада”; розкрити особливості жанру; дати поняття про антитезу як засіб створення...
- Літературна балада Ф. Війона “Балада прикмет” Французькиіі поет XV століття Франсуа Війон такий не схожий на більшість поетів і письменників свого часу! Школяр, крадій, волоцюга і розбійник. Війон добре знав убоге народне життя. Через століття читачі чують живий голос людини, яка не бажає підкорятися сильним цього світу – ані королям, ані церковникам, ані багатіям. Війон насміхався...
- Скорочено ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати. 1 Новела (італ. novella – новина, від лат. novellus – новітній)...