Home ⇒ 📕Твори до ЗНО ⇒ ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО

ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО

ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття

ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО

(1778 -1843)

Письменник, “батько” української прози.

Повість “Маруся” (1832)

Ключові слова:

– епос;

– соціально-побутова повість;

– перша україномовна повість нової української літератури;

– сентименталізм;

– зображення життя українських селян, їхнього побуту, традицій, праці;

– оспівування високих морально-етичних якостей простої людини.

Понятійний апарат

Сентименталізм – ідейно-художній

напрям у європейській Літературі другої половини XVIII ст., якому властиве звернення до переживань і почуттівпростих людей, до їхнього внутрішнього світу. Для сентименталізму характерні такі ознаки:

– підвищений інтерес до людського почуття;

– герої ідеальні, наділені зовнішньою і внутрішньою вродою, позбавлені негативних рис;

– змалювання побуту і звичаїв простих людей, підкреслення їхньої моральної вищості над панами;

– на шляху закоханих трапляється низка нездоланних перешкод, остання з яких фатальна;

– пророча деталь чи епізод, що натякають на трагічний кінець;

–

смерть героя неминуча від стихійного лиха, хвороби, нещасного випадку.

Цитатник

Про Г. Квітку-Основ’яненка:

– …А ти, батьку,

Я к сам здоров знаєш;

Тебе люде поважають,

Добрий голос маєш…

Утни, батьку, щоб нехотя

На весь світ почули,

Що діялось в Україні…

(Т. Шевченко)

Про повість “Маруся”:

– Бачачи, що моїх Марусь читають наші добрі земляки за прилавками, продаючи перець, тютюн… читають по хатах, у колі родин у місті й селищах, мавши депутацію з подякою, що пишу по-нашому… я вирішив написати для цього класу людей що-небудь повчальне.

(Г. Квітка-Основ’яненко)

– Щоб довести одному панові, який не вірив, що малоросійською мовою можна написати ніжне, зворушливе, я написав “Марусю”.

(Г. Квітка-Основ’яненко)

Із повісті “Маруся”:

– Та що то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте… на все село була і красива, і розумна, і багата, звичайна та ще ж к тому тиха, і смирна, і усякому покірна (Маруся).

– Наум Дрот був парень на усе село, де жив. Батькові і матері слухняний, старшим себе покірний, меж товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не впивавсь і п’яниць не терпів, з ледачими не водивсь, а до церкви? Так хоч би і маленький празник, тільки піп у дзвін – він вже й там: свічечку обмінить, старцям грошенят роздасть і приньметься за діло (Наум Дрот).

– …усе йому (Наумові Дроту. – Авт.) Господь і послав. Наградив його жінкою доброю, роботящою, хазяйкою слухняною; і що, було, Наум ні забажа, що ні задума, Настя (так її звали) ночі не поспить, усюди старається, б’ється, достає і вже зробить, і достане, чого мужикові хотілось (Настя Дрот).

– Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки; на виду рум’яний, моторний, звичайний; жупан на ньому синій і китаєва юпка, поясом з аглицької каламайки підперезаний, у тяжинових штанях, чоботи добрі, шкапові, з підковами (Василь).

– Василю! На кладовищі мене покидаєш, на кладовищі мене й знайдеш! Поминай мене, не удавайся у тугу… прощай на віки вічні!.. Там побачимось! (Пророча деталь).

Літературний диктант

1. До якого літературного роду належить повість “Маруся”?

2. Співчутливий тон, пророча деталь, перешкода на шляху закоханих, трагічний кінець – ознаки літературного напряму….

3. Де познайомилися Маруся з Василем?

4. Чому Олена повернулася до міста, коли з Марусею й Василем йшла додому?

5. Марусиного батька звати….

6. Через що померла Маруся?

7. Кульмінаційним моментом у повісті “Маруся” є….

8. Найбільшими перешкодами на шляху закоханих у повісті “Маруся” були соціальна нерівність і….

9. Чим на весіллі Василь усіх здивував?

10. Де востаннє бачилися Маруся з Василем?

11. Яким сюжетним елементом є розповідь про родину Наума Дрота на початку твору?

12. “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненка – це перший у новій українській літературі… твір.

13. Від кого Василь мав боронити Марусю й Олену, ідучи до міста? …

14. Чого навчився Василь менше ніж за рік після першої розлуки з Марусею? …

15. Яку суму грошей мусив сплатити Василь за найомщика, що за нього відслужить?…

16. Який обряд описано перед останнім прощанням Марусі з Василем?…

17. Де Василь провів свої останні роки? …

18. Від якої особи ведеться розповідь у повісті “Маруся”? …


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. ЗНО – Григорій Квітка-Основ’яненко Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова й література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її...
  2. Квітка-Основ’яненко Григорій Маруся (скорочено) ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВЯ’НЕНКО (1778-1843) МАРУСЯ (Повість) Починається повість з філософських роздумів автора про людське життя, про те, що немає на сім світі нічого вічного: сьогодні живеш, а завтра – помер. Кожний батько виховує свою дитину, щоб вона була розумною, доброю. Так само і отець небесний: оберігає людей від усякої напасті, а...
  3. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – Григорій Федорович Квітка Народився Григорій Федорович Квітка (літературний псевдонім – Основ’яненко) в с. Основа біля Харкова у дворянсько-поміщицькій сім’ї. Служив комісаром у народному ополченні (1806 – 1807), директором Харківського театру (1812), був повітовим предводителем дворянства (1817 – 1828), совісним суддею, головою харківської палати карного суду. Проживаючи в с. Основа під Харковом або самому...
  4. МАРУСЯ – ГРИГОРІЙ КВІТКА – КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 6-9 класи ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО МАРУСЯ Повість (Скорочено) (…) От як се було. Наум Дрот був парень на усе село, де жив. Батькові і матері слух­няний, старшим себе покірний, меж товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не впивавсь і п’яниць не...
  5. Тема 8. Григорій Квітка-Основ’яненко III. Нова українська література Літературний процес кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. Тема 8. Григорій Квітка-Основ’яненко (1778 – 1843) Григорій Квітка-Основ’яненко перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г....
  6. Маруся – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (1778-1843 pp.) “Маруся” До сентиментально-реалістичних творів Г. Квітки-Основ’яненка належать сім повістей: “Маруся” (1834 p.), “Добре роби, добре й буде” (1837 p.), “Козир-дівка” (1838 р.), “Щира любов” (1839 р.), “Божі діти” (1840 p.), “Сердешна Оксана” (1841 р.) та “Перикотиполе” (1843 p.). Повість “Маруся” з’явилась 1834 року внаслідок полеміки...
  7. Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури У літературному житті Харківщини, а відтак і всієї України, особливе місце посідає творчість Григорія Квітки-Основ’яненки. Організатор видання перших журналів і альманахів в Україні, видавець першої збірки українських прислів’їв та приказок, Г. Квітка-Основ’яненко – зачинатель і перший класик прози нової української літератури. Історична заслуга Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненки в тому, що він...
  8. “Маруся”. Григорій Квітка-Основ’яненко (1778 – 1843) Григорій Квітка-Основ’яненко перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що Українська мова й література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з...
  9. Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович (1778-1843) Письменник-сентименталіст. Власним життям він канонізував високі моральні принципи: волелюбність, твердість духу, гідність, щирість, добролюбство, прагнення мудрості, надійність, любов до ближнього. Г. Ф. Квітка народився 29 листопада 1778 р. у слободі Основа поблизу Харкова у дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім – Основ’яненко). Спочатку...
  10. І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Тема. І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Уперше Василь познайомився з Марусею… А Під час збирання у лісі грибів і ягід. Б Перебуваючи на ярмарку. В На одному із весіль. Г Коли вона прийшла по воду до річки. 2. Коханий героїні – сирота, бідний парубок,...
  11. Григорій Квітка-Основ’яненно – батько української прози Поява повістей та оповідань Квітки-Основ’яненка українською мовою має собою новий важливий етап не лише в його творчості, а й загалом у розвитку української літератури, у формуванні її реалізму й народності. До 30-х років XІX століття у новій українській літературі розвивалися і поетичні й драматичні жанри. Вимоги часу, посилення реалістично-пізнавальних завдань...
  12. Григорій Квітка-Основ’яненко – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843) Григорій Федорович Квітка народився 18 листопада 1778 р. у слободі Основа, що під Харковом. Походив з дворянської сім’ї, яка мала давнє козацьке коріння. Навчався у приватних учителів та в монастирській школі....
  13. Тема. І. Квітка-основ’яненко. “Маруся” – перша українська повість НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Уперше Василь познайомився з Марусею… А Під час збирання у лісі грибів і ягід. Б Перебуваючи на ярмарку. В На одному із весіль. Г Коли вона прийшла по воду до річки. 2. Коханий героїні – сирота, бідний парубок, який працював у місті… А Шевцем. Б Свитником. В Кравцем. Г...
  14. Г. Квітка-Основ’яненко. “Маруся” короткий опис і художня характеристика твору Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільїш про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова й література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її...
  15. Григорій Квітка-Основ’яненко – батько української прози Поява повістей і оповідань Квітка-Основ’яненко українською мовою являє собою новий важливий етап не тільки в його творчості, а й взагалі в розвитку української літератури, у формуванні її реалізму й народності В 30-х роках XIX сторіччя у новій українській літературі розвивалися поетичні й драматичні жанри. Вимоги часу, посилення реалістичних завдань літератури...
  16. Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович Маруся Часто менi приходить на думку: чого б то чоловiковi так дуже пристращатись на сiм свiтi до чого-небудь, не то щоб до якої вещi, а то хоч би i до наймилiших людей: жiнки, дiточок, щирих приятелей i других? Перше усього подумаймо: чи ми ж на сiм свiтi вiчнi? I що є...
  17. Сатиричне зображення козацької старшини у повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Г. Квітка-Основ’яненко написав не тільки сентиментальні повісті, такі, як “Маруся”, а й сатиричні, у яких критикував пороки сучасності. Зокрема, у повісті “Конотопська відьма” він висміює козацьку верхівку пізньої гетьманщини. Діди Микити Забрьохи колись брали участь у визвольній боротьбі разом із Богданом Хмельницьким і своїми особистими заслугами отримали сотенство. Колись сотник...
  18. Бурлескно-реалістичні твори – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (1778-1843 pp.) Бурлескно-реалістичні твори У творчому доробку Г. Ф. Квітки-Основ’яненка є вісім бурлескно-реалістичних творів, написаних українською мовою. Це оповідання: “Салдацький патрет” (1833 p.), “Мертвецький Великдень” (1834 р.), “От тобі і скарб” (1837 p.), повість “Конотопська відьма” (1837 р.) і невеличкі оповідання “Пархімове снідання” (1841 р.), “На пущання,...
  19. “Маруся” Г. Квітка-Оснвяненки – це Малоросія з її поетичною природою, з її поетичним життям простого народу, з її поетичними звичаями ів На початок XIX століття скринька української літератури мала в своєму запасі багато високохудожніх драматичних творів, а ось нової прози на той час ще не було. Добре відомо, що повністю охопити всю многогранність суспільного життя може лише епічна проза. Тому поява творів Г. Квітки-Основ’яненки стала продовженням літературного вкладу І. Котляревського...
  20. Поєднання реального і фантастичного в повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Світова література знає багато прикладів використання фантастики як художньої виразності, помічника автора й провідника його думки. Візьмемо хоча б “Портрет Доріана Грея” Оскара Уайльда, “Ніс” М. В. Гоголя, “Історію одного міста” М. Є. Салтикова-Щедріна. В українській літературі започаткував цей напрям Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в повісті “Конотопська відьма”. І справді фантастичні...
ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО
«
»