Григорій Косинка видатний новеліст XX століття
Творчість Григорія Косинки (справжнє прізвище – Стрілець) повертається до нас з порога смерті. Життя письменника обірвалось трагічно: він був страчений за хибним звинуваченням у приналежності до групи терористів. Та справжньою причиною загибелі був його письменницький талант, його Твори, у яких він не ідеалізував більшовицькі будні, а правдиво розповів про життя України після 1917 долі
Григорій Косинка запозбавивши нам невелику спадщину: прозові твори, написані в основному в жанрі новели. Його називали, як і Василя” Стефаника, майстром
Коли починалася творчість Григорія Косинки, всюди гриміли гармати й у землю лягали лиш перші зерна нового, радянського життя. Нелегко було судити за тими першими зернами про якість майбутніх сходів. Адже перед очима годиною зринали такі картини,
“На вулиці шматок людського м’яса й дві невеликі калюжі крові.
– Кроком – марш!
Хтось посміхнувся, і шматок м’яса, як старий підошва, притрушена сірим пилом, відлетів у колію.
• Геть український Прапор! Німецька видумка!
• Російська добровільна.
• Не треба нам царського прапора!
• Рви його, чорна сотня…”
Досить влучно про цей період сказавши П. Г. Тичина: …були такі, що тікали В печери, озера, ліси.- Що ти за сила єси? – харчували… М. Косинка не втікав. Розбуджений революцією, він вбирав кожний мент швидкоплинної дійсності й творив її портрет. З-під пера письменника з’являються всі нові й нові новели. Схвильовані, напружені й трепетні, як саме життя.
Справжнє визнання до письменника прийшло в 1922 році, коли побачила світ перша книжка новел “На золотих богів”. Твори, що ввійшли до книги, неоднакові за своєю художньо-тематичною вартістю. Справжніми шедеврами літературна критика назвала три новели: “На золотих богів”. “У хаті Штурми”, “Сходка”. У них чути плач і нарікання на частку: смороду сповнені рухові до червоної стьобання революції й боротьби “за дах братів і волю нашу”, за погорілі села й наділену революцією землю
Книга “На золотих богів” – яскравий зразок імпресіоністських І творів. , У них немає сюжету, розповідь – фрагментальна: композиція відсутня: чітко виражена гра кольорів (здебільшого червоного й чорного).
Косинка завжди прагнув до неповторності. Про його намагання не дублювати собі, а показувати всю розмаїтість пореволюційного життя, людських взаємин і характерів свідчить твір “Мати”. Головна дійова особа новели – селянський син Андрій, алі центральною постаттю, яка здіймається, справді височіє над твором, є його безіменна мати. її образ сприймається через призму почуттів Андрія як символ материнства, уособлення всіх людських страждань, найбільше яких завжди випадало на частку матерів. Про це напише пізніше у своєму “Щоденнику” другий неперевершений майстер української літератури О. Довженко
В 1926 році Г. Косинка опублікував новелу “Політика”. Вона була етапною у Творчості письменника другої половини XIX століття й виділялася з-поміж інших новел глибинним осмисленням революційної дійсності, показником ДУ ховного зростання людини. Мусій Швачка – заузять організатор політичного життя на селі. Він принциповий, ненавидить куркульство. Письменник досить переконливо показує психологічну мотивацію його зв’язків з народом. Він вірить народу й хоче йому допомогти. У зіткненні з багатіями Мусій не розгубився, не поступився жодним переконанням. Вороги вхопилися за ножі, він вийняв браунінг… Пролилася дах. В основі новели “Політика”- земля. Григорій Косинка в художньому аналізі внутрішнього переживання проблеми землі своїми героями не допускає жодних компромісів.
Для створення правдивого образу новеліст проникає в душу людини, її психологію (новела “Змовини”). На останньому етапі творчості драматичну напругу досягає за рахунок драматизації внутрішнього життя героя. Відчувається, що в останні свої роки письменник дійшов “свого зросту й сили” і “побачив ясне вдалині” не лише суспільного розвитку, а й художньої творчості загалом.
Працював на літературній ниві Г. Косинка неповних 15 років і запозбавивши нам художньо вагому новелістичну спадщину. Його новели – невеликі епізоди,
Вихоплені з життя села. Яскраві, промовисті, вагомі. Письменник там будує розповідь, що не тільки бачиш, а й чуєш вусі. що відбувається довкола. Відображення не скороминущих фактів і вражень, а лише того, що справді є подією, поглиблений психологізм у розкритті характерів і сильний емоційний
(2 votes, average: 2.50 out of 5)