Г. Косинка – один з найкращих українських новелістів XX ст

Григорій Михайлович Стрілець (справжнє прізвище письменника) народився 29 листопада 1899 р. в с. Щербанівці на Київщині в бідній селянській родині. 1920 р. вступив до Київського інституту народної освіти (КІНО), який згодом довелося залишити через матеріальну скруту. Його новели з’являлися на сторінках багатьох часописів, а 1922 р. вийшла його перша збірка “На золотих богів”. Г. Косинка часто виступав на літературних вечірках з читанням своїх творів, що, за свідченнями багатьох сучасників, він робив із неперевершеною майстерністю. Г. Косинка

був членом київського літературного об’єднання письменників-попутників “Ланка” (з 1926 р. – МАРС –

Майстерня Революційного Слова), до якого входили В. Підмогильний, Б. Антонснко-Давидович, Є. Плужник, Т. Осьмачка та ін. У 1920 -1930-ті рр. виходило багато збірок письменника: “В житах” (1926), “Політика” (1927), “Вибрані оповідання” (1929), “Серце” (1933) тощо. Писав він і публіцистичні твори, перекладав російських письменників. 5 листопада 1934 р. Г. Косинка був заарештований і 18 грудня того ж| року розстріляний.

У своїй творчості Г. Косинка розвиває найкращі традиції української новелістики

початку XX ст., зокрема М. Коцюбинського, С. Васильченка і передусім В. Стефаиика. Письменник прагне на обмеженому часі і просторі художнього твору зобразити трагічну розірваність сучасного йому світу, в якому персонажі не можуть ужитися. Для змалювання індивідуальних характерів Г. Косинка майстерно використовує такі засоби психологічного аналізу, як індивідуалізація мовлення, точна й лаконічна художня деталь, символічний пейзалс, показ найдріб-ніших нюансів психологічного стану персонажів. Суспільні проблеми у творах Г. Косинки зазвичай проходять крізь індивідуалізоване сприйняття героїв, що виключає однобічні оцінки, наголошуючи на перевазі загальнолюдських цінностей над класово-ідеологічними.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Г. Косинка – один з найкращих українських новелістів XX ст