Глібов Леонід Іванович “Отепер прийшла морока!..”
Отепер прийшла морока!
Білобокая Сорока
Десь далеко побула
І, гайсаючи по вітру,
Дуже загадочку хитру
На хвості нам принесла.
“Слухай,- каже довгохвоста,-
Загадка моя не проста,
Розгадай і не хитри.
Не між птахами літають,
А між вами проживають
Всім на диво дві сестри.
На світ разом народились
І ніколи не різнились,
Одинакові на вид.
Одна другу доглядає,
Одна другу обмиває,
Так як добрим сестрам слід.
Де одна, там друга буде,
І усюди добрі люди
Звикли бачить їх обох;
Як
Зараз друга підоспіє –
І пороблять діло вдвох.
Стануть їсти – знов любота:
Одна ложкою до рота,
Друга хлібець подає.
Одна другій догоджає,
А не так, як скрізь буває,-
Се моє, а се – твоє.
Під сердитую годину,
Одна смиче за чуприну
І товченики дає,
Друга при такій дурниці
Коверзить біля сестриці:
На, мов, враже, і моє.
Одна робить все сміліше –
І пошиє, і напише,-
Умудряється усяк;
Друга – рада б, та не вміє,
Мов соромиться, не сміє,
Мабуть, їй судилось так”.
Хто вони і як їх звати,-
Треба, діти, розгадати,
А то тая джеркотуха
І всесвітняя брехуха
Нас і справді пристидить.
Не полуднував, не снідав,
Не вечеряв, не обідав,
Щоб Сороку вдовольнить.
Хоч набрався трохи муки,
А вгадав, що сестри – Руки.
Так собі і запишіть.
[1893].
(2 votes, average: 4.50 out of 5)