Гідний замилування подвиг народу у Великій Вітчизняній війні
Більш ніж піввіку назад відгриміли останні залпи другої світової війни. Вернулися додому мільйони чоловіків, изведавших всі тяготи, які коли-або діставалися на частку людини. І багато мільйонів військов і цивільних не повернулися. Вони залишилися на незліченних полях боїв, у попелі концлагерных кремаційних печей, на суші й на дні декількох морів. Скрізь. Сьогодні говорять, що не залишилося більше таємниць і ми знаємо все про цю війну. Якщо ми знаємо всі, то звідки щемлива туга, що почуваєш, коли звучить гімн Великої Вітчизняної – “Вставай,
Гідний замилування подвиг народу у Великій Вітчизняній війні. Непосильний тягар тягот і страждань винесли на своїх плечах солдати й офіцери, робітники й колгоспники, діячі науки й культури, діти
“Народ безсмертний” – так називається один з добутків знаменитого письменника Василя Гроссмана. У цій назві звуки народних маршів, стогони поранених, рокіт наступаючих танкових полків, сльози й радість Дня Перемоги. Так, народ безсмертний, як безсмертний його подвиг
У тої війни була й непарадна, непоказна сторона. Не можна забувати, що сорокові роки, як і тридцяті, були часом сталінських репресій. І нерідко той, хто був теперішнім героєм на фронті, виявлявся “ворогом народу”, придя додому. Але й це зуміли перебороти радянські люди
Люди військового покоління особливі. Із фронтів Великої Вітчизняної вони принесли в непросте життя країни віру в Майбутнє, готовність жертвувати собою заради інших. Побут радянських людей ще довгий час був наповнений відгомонами військового лихоліття. Висота людського подвигу визначається силою любові до життя. Ніж сильніше ця любов, тим незбагненніше вимір подвигу, чиненого людиною заради любові до життя. І подвиг народу – це пряме відбиття подвигу кожної людини, помножена на мільйон, на десятки мільйонів. Мені здається, що наш народ і зараз здатний на повторення подвигу єднання, братерства й боргу, що став основним змістом Великої Вітчизняної війни, що закінчилася більше піввіку назад.