Героїчний епос: Виклад сюжету “Рамаяна”. Книга сьома “Остання”

Пройшло час, роз’їхалися з Кошали родичи й друзі пануючи, пішли доблесні мавпи й ведмеді з багатими дарунками й словами вдячності. Новий цар правил мудро; піддані були щасливі, а дружина ніжно любила його. Але до слуху Рами знову дійшли худі толки про Сито і її мниму невірність у полоні в Равани. Піддані нарікали, що їхній пан не повинен був привозити Ситу в столицю, тому що до неї доторкався цар ракш-сов і вона нечиста! І хоча Рама як і раніше любив дружину, йому довелося відправити Ситу у вигнання, у лісову пустель

Пройшло багато років. Кошала

процвітала, але її правитель не почував себе щасливим: пам’ять про Сито мучила його серце, любов до неї не проходила. А Ситатем часом жила в обителі мудрого Вальмики, що твердо знав, що вона безневинна. У неї народилися близнюки – Куша й Лава. Сита вела благочестиве життя; сини підростали. Вальмики склав “Рамаяну”, навчив цій великій пісні дітей Рами й чекав випадку стати перед царем

Наступив бажаний день. Великий син Дашаратхи влаштував жертвопринесення коня в знак того, що досяг вершини могутності. На свято прийшли Вальмики з Кушей і Лавою, які проспівали цареві сказання про подвиги Рами.

Зі слізьми радості цар обійняв синів і велів послати за Снтой. Вірна дружина Рами з’явилася в палац, і всі побачили, що вона так само прекрасна, як колись. Рама сказав їй, що ніколи не сумнівався в її чистоті й випливав лише бажанню народу. Так нехай народу й доведе вона свою безвинність. Красуня Сита викликнула: “Клянуся, що завжди зберігала вірність коханому чоловікові. Нехай на підтвердження цієї клятви Мати-земля розкриє обійми й прийме дочка свою у своє лоно!”

И чудо свершилось: Земля розкрилася. Прекрасна Сита пішла в її надра й з’єдналася зі своєю Матір’ю для вічного життя

Народ радів, усі прославляли Раму й Ситу. Але Рама був сумний, тому що знову втратив свою кохану. По його слову митецький скульптор відлив золоте зображення Сити. Згодом Рама передав царство синам і став подвижником. Так він жив, очікуючи смерті, поки смерть не позбавила його від тілесного вигляду. Рама піднісся на небо, де зустрівся з божественної Ситой і більш уже не розлучався з нею ніколи.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Героїчний епос: Виклад сюжету “Рамаяна”. Книга сьома “Остання”