Герої феєрії М. Метерлинка “Синій птах”
Тильтиль і Митиль – маленький хлопчик у костюмі Хлопця-з-Пальчика, його молодша сестричка в плаття Червоної Шапочки. Через костюми героїв Перро автор прагне привернути увагу до казкової стихії п’єси. Образ дитини досить часте явище в драматургії Метерлинка. Причому, як правило, це символ, що має, за спостереженням Б. И. Зингермана, два значення: символ невідання, безвинного, безпомічного страждання й образ чистих надій, звернених у Майбутнє, до щасливих, що не родились ще поколінням. Разом з тим Тильтиль і Митиль цілком живі діти, без навмисного
Один раз під Різдво з’явилася до них фея й відправила їх у подорож по дивних місцях. Чи то це відбувалося в мріях, чи те в сні, а може бути, і насправді трапилося, але на настійну вимогу цієї дивної феї й з її чудодійним
Тильтиль не роздумуючи, віддає свою горлицю, що давно вже живе в клітці в нього в кімнаті, хворий сусідській дівчинці, і горлиця стає синьої. Подарувавши щастя ближньому, Т. і сам починає все бачити по-іншому – більше гарним, новим, значним. Горлиця, ставши синьої, виривається з рук дівчинки-сусідки й летить. “Нічого, не плач, я її піймаю”, – заспокоює дівчинку Т. Він звертається до глядачів (або читачам): “…якщо хто-небудь із вас неї знайде, то нехай принесе нам – вона нам потрібна, щоб стати щасливими в майбутньому…” Безсумнівно, що й сам Т. постарається дотримати обіцянки й разом зі своєю сестрою знову відправиться в похід за Синім птахом. Герої повернулися зі своєї чудової подорожі повзрослевшими й помудревшими. Вони зрозуміли, що щастя – не у володінні Синім птахом, а в неї пошуку