Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Герой трагедії А. П. Сумарокова “Хорев”

Герой трагедії А. П. Сумарокова “Хорев”

По літописному переказі, Хорив – один із трьох братів, засновників міста Києва. Імовірним джерелом відомостей для Сумарокова послужив “Синопсис, або Короткий опис від різних літописців про початок слов’янського народу, про перших київських князів і про життя святого благовірного князя Володимира” (1674) історика й церковного діяча И. Гизеля. Однак фабула п’єси не має історичного грунту й складена самим Сумароковим.

Дія трагедії відбувається в будинку князя Кия, правителя Києва. За шістнадцять років до описуваних подій у страшній,

кровопролитній боротьбі Кий завоював місто, майже винищивши сімейство київського князя Завлоха. Маленька дочка Завлоха, Оснельда, була залишена в палаці як бранка. До моменту початку п’єси батько Оснельди, що пережив всі нещастя, підходить із військом до Києва, вимагаючи дочку. Оснельда повинна покинути ненависний їй палац. Трагедія названа ім’ям молодшого брата Кия – Хорев закоханого в дочку Завлоха. Любов і політичний розрахунок зіштовхуються в першому трагічному сюжеті Сумарокова. Ліричною зав’язкою дії є відносини X. і Ос-нельди. Не менш гостра й тема політична. Кий готовить собі в спадкоємці
X. і вимогливо стежить за його особистим життям

Образ Хорева обкреслений ясно й чітко. Внутрішній мир його не ускладнений щиросердечною боротьбою. Він знає, як вийти зі скрутного стану й на поле брані, де покрив себе славою, і в палацових чертогах. X. вірить в успіх своєї любові, він крок за кроком, як думає, наближається до фінального примирення двох князівських сімей і до шлюбу з Оснельдой. Але в події втручається драматичний випадок. Боярин Сталверх обмовляє на закоханих Кию, і той наказує отруїти Оснельду, що підозрюють у прагненні повернути на престол свого батька. Фінальна частина трагедії, у якій X. довідається про раптову смерть Оснельди, виявляє єдність трагічної ситуації, що охопила всі лінії дії. Кий, що глибоко любить X., бачачи взятого в полон Завлоха, розуміє всю міру свого злочину. X., готовий домогтися примирення ворогуючих сторін, усвідомлює, що його надія на щасті звалилася (“Скреготлива смерть змахнула вуж косу!”). Кий благає брата “карати” його. Але X. обирає інший шлях. Взявши з Кия слово відпустити Завлоха з військом, X. убиває себе мечем


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Комедії Сумарокова Комедії Сумарокова прийнято ділити на три групи, у відповідності згодом їхнього створення й характерних рис. У першу групу повинні бути включені комедії 1750 року: “Тресотиниус”, “Сварка чоловіка із дружиною” (пізніше перероблена в “Порожню сварку”), ” Чудови-Щи” (первісна назва “Третейський суд”). Це комедії зі слабко розробленим сюжетом, а діючі особи розкривають...
  2. Фієст – герой трагедії Л. Аннея Сенеки “Фієст” Стародавність знала п’ятнадцять трагедій, присвячених долі нещасного сина Пелопа, але до нас дійшла тільки трагедія Сенеки; від інших залишилися настільки незначні фрагменти, що визначити відношення образу Ф. у Сенеки до прототипів досить складно. Очевидно, однак, що характер головного героя повністю самостійний і незалежний від попередників: Сенека робить його проповідником істин...
  3. Герой трагедії Эсхила “Прометеи прикутий” У грецькій міфології Прометей син титана Нальоту й океаниди Климени, двоюрідний брат Зевса. Викравши вогонь, Прометей приносить його людям, за що Зевс наказує прикувати П. до гір Кавказу, щоб щодня орел пожирав його печінку, що виростає протягом ночі. Катування припиняє Геракл, що вбиває орла. До міфу про Прометее в античні...
  4. Жіночі трагічні образи в драмах Сумарокова Різноманітні в Сумарокова й жіночі трагічні образи. Він наділяє їхньою більшою чарівністю. Це або лагідні, ніжні, ліричні “коханки” (Офелия), або мужні, вольові героїні (Семира). Але щораз перед нами жінка високих моральних якостей, здатна на самопожертву, пряма й чиста. Створені драматургом образи й жінок-лиходійок (така Феди-Ма в “Аристоне”), і жінок, доброчесних...
  5. Герой трагедії У. Шекспіра “Ричард III” Історичним прототипом є герцог Глостер (1452-1485), англійський король Ричард III (з 1483 по 1485) з династії Иорков. Історія Ричарда Глостера – одна із самих драматичних у що тривала 40 років боротьбі за англійський престол, що ввійшов в історію як Війна Червоної й Білої троянди, династій Ланкастеров і Иорков – послужила...
  6. Герой трагедії У. Шекспіра “Отелло” Являючи собою досить точне перекладання новели Джиральди Чинтио “Венеціанський Мавр” з його збірника “Сто оповідань” (1566), що стала відомої Шекспірові, як видно, у чиїм те переказі або в не англійському перекладі, що дійшов до нас (італійської мови Шекспір не знав), трагедія Шекспіра проте в головному кардинально відрізняється від свого першоджерела...
  7. Герой трагедії И. В. Гете “Эгмонт” Звертання письменника до історії нідерландської революції XVI в. викликано сплеском антифеодальних настроїв у Німеччині. (Тоді ж Ф. Шиллер складає есе ” Історія відпадання Нідерландів від іспанського панування”.) У своїй більш ніж десятилітній роботі над п’єсою Гете користувався історичними працями єзуїта Жнив і голландського історика Эмануила ван Матерна. У п’єсі показаний...
  8. Герой трагедії Софокла “Филоктет” Филоктет син Пеанта, царя декількох фессалийских міст (у Магнесии), що одержав ніколи лук Геракла зі смертоносними стрілами за те, що один зважився запалити його похоронне багаття й спас від жорстокого болю. Трагедії про Филоктете створили (крім Софокла) і Эсхил, і Еврипид (обидві хронологічно передували Софокловой), але останні добутки не збереглися....
  9. Герой трагедії В. А. Озерова “Фингал” Сюжет п’єси запозичений з поеми “Фингал” (1762), що ввійшла в збори “Пісень Оссиана”, нібито знайдених у Шотландії англійським літератором Макферсоном (як пізніше з’ясувалося, це літературна містифікація, складена їм самим). На початку дев’ятнадцятого століття “Пісні Оссиана” – одне із самих модних і улюблених публікою добутків, що залучало незвичайністю стилю, духом древніх...
  10. Герой трагедії У. Шекспіра “Тимон Афінський” Історичним прототипом Тимон Афінський з’явився Тимон, що жив в Афінах у період Пелопонесских війн (431-404 р. до н. е.), про яке згадує Плутарх в “Порівняльних життєписах” у біографіях Марка Антонія й Алкивиада. За свідченням Плутарха, Т. не був багатою людиною; відчуваючи потребу, вона звернувся до друзів по допомогу, одержав відмову...
  11. Герой трагедії У. Шекспіра “Антоній і Клеопатра” Антоній фігурував серед персонажів першої “римської” трагедії Шекспіра “Юлій Цезар”, але спритний демагог, що мистецьки грав на страстях юрби, не має майже нічого загального з безтурботним і великодушним полководцем другої п’єси, хоча в обох випадках джерелом послужили “Порівняльні життєписи” Плутарха. Деякі деталі свідомо змінені: так, у Плутарха “гульвісу й п’яницю”...
  12. Герой трагедії А. С. Пушкіна “Моцарт і Сальери” Історичний прототип: італійський композитор Антонио Сальери (1750-1825), автор сорока із зайвим опер, пользовавшихся наприкінці XVIII в. великою популярністю (найвідоміша серед них – “Тарар” на лібрето П. Бомарше). Задум цієї “маленької трагедії” виник у середині 20-х років, коли навколо імені Вольфганга Амадея Моцарта (1756-1791) зложився своєрідний культ, одним із проявів якого...
  13. Герой трагедії “Гамлет” Джерелом для цієї трагедії послужив той же французький переклад п’єси Шекспіра, виданий М. де ла Пласа, яким користувався і Сумароков. Зміни в сюжеті торкнулися всіх дійових осіб. Клавдій – “перший принц крові”, що виготовляв кубок з отрутою для короля, що змусив закохану в нього Гертруду піднести кубок чоловікові, – всіма...
  14. Эмпедокл – герой трагедії Ф. Гельдерлина “Смерть Эмпедокла” Образ Гельдерлин запозичив з легенди Диогена Лаэртского, по якій історично існуючий древнеэл-линский філософ V в. до н. е. кинувся в кратер Етни, щоб “зміцнити поголоску, начебто він зробився богом”. Э. у трагедії кінчає із собою по інших мотивах, переживши мить тріумфу, побоюючись, що така мить, вище в його житті, більше...
  15. Герой трагедії А. К. Толстого “Смерть Іоанна Грозного” Історичний прототип – Іван IV Васильович Грозний, син Василя III, великий князь московський і перший російський цар (з 1547 р.). Герой Толстого – складна, багатогранна фігура. Зображуючи в особі И. Г. носія ідеї жорстокої деспотичної влади, монарха, як писав автор, “із закоренілою звичкою не знати нічого, крім своєї сваволі, і...
  16. Этеокл герой трагедії Эсхила “Семеро проти Фив” Образ Этеокла сходить до давньогрецьких міфів фиванского циклу, обробленим у недошедших до нас епічних поемах. Э., як і його брат Поліникнув,- сини Эдипа від кровозмісного шлюбу із власною матір’ю Иокастой. Прокляті батьком, Э. і Поліникнув боролися за царську владу у Фивах, залишених Эдипом. У трагедії Эсхила Э. зображений самовідданим захисником...
  17. Барон герой трагедії О. С. Пушкіна “Скупий лицар” Літературні джерела образу скупого лицаря досить великі. Це перш за все щіток Шекспіра і Гарпагон Мольєра, а також прототип останнього – Гарпаг Плавта. У ряді інших прообразів зазвичай називають Варраве (“Мальтійська єврей” К. Марло, бл. 1S92), багатьох скнар в комедіях Гольдоні, варіації мольєрівського Гарпагона в п’єсах Жюста і Детуша, скупих...
  18. Герой трагедії німецького письменника Гуцкова “Уриель Акоста” Уриель Акоста історична особа, філософ-вільнодумець, родом з Португалії; виріс у єврейській католицькій сім’ї, біг в Амстердам, що звільнився від панування іспанської інквізиції, в 1614 році перейшов в іудаїзм, але не прийняв деякі його догмати, за що був відлучений від синагоги, піддавався приниженням; покінчило життя самогубством у віці 55 літ Уриель...
  19. Лір герой трагедії У. Шекспіра “Король Лір” Сказання про короля Ліра та його дочок належать до числа найдавніших переказів-легенд Британії. Вперше їх літературна обробка зроблена англійською літописцем Джеффрі Монмутского в його латинської “Історії Британії” (1135). Згодом переказ легенди, вже по-англійськи, зустрічається в багатьох віршованих хроніках: від поеми Лайамона “Брут” (бл. 1200) до знаменитих “Хронік” Р. Холін-шеда (1577),...
  20. Вальсінгам – герой трагедії О. С. Пушкіна “Бенкет під час чуми” Вальсінгам – герой трагедії О. С. Пушкіна “Бенкет під час чуми” (1830), четвертої, заключної п’єси “дослідів драматичних вивчень”, відомих під редакторським назвою “Маленькі трагедії”. Літературним джерелом “Бенкету” є драма англійського поета-романтика Д. Вільсона “Чумний місто” (1816). Трагедія Пушкіна представляє собою переробку однієї лише картини (акт I, сцена 4) драми Вільсона....
Герой трагедії А. П. Сумарокова “Хорев”
«
»