Герой повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше запам’ятався
Одне з найпочесніших місць в українській літературі належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому. Зі сторінок його творів ми дізнаємось про життя тогочасного села, про звичаї народу, про безліч людських характерів, сплетіння яких і породжує живу тканину його романів і повістей. В повісті “Кайдашеза сім’я” розповідається про родину Омелька Кайдаша та звичаї і порядки порефор-меного села. Два сина було у Омелька – Карпо і Лаврін. Вони дуже різні. І коли Лаврін – весела і добра людина, то Карпо – його пряма протилежність. Щоб краще
Отже, Карпо – це грубий і черствий парубок. І чим далі він залишається у хаті батька, тим все більше і більше черствіє і грубіє хлопець. Але разом з тим серед селян Карпо виділяється рішучістю та великою силою волі. Та, на жаль, ці позитивні задатки в його характері губляться у нескінчених родинних чварах. Ця щоденна гризня заглушує у ньому
Повість скомпонована із сцен, ситуацій селянського побуту, в яких розкриваються їх обмеженість, егоїзм, дрібновласницькі інтереси. М. Рильський писав: “Кайдашева сім’я” – соціально-побутовий твір, який посідає визначне місце як в українській літературі, так і в світовій. “Жодна література світу не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо і захмареного тугою за кращим життям, твору… як “Кайдашева сім’я” Нечуя-Левицького. Тут все виконує свою визначену автором роль, веде свою мистецьку партію, як інструмент в хорошому оркестрі чи хорі”.