Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Герой повести О. де Бальзака “Шагренева шкіра”

Герой повести О. де Бальзака “Шагренева шкіра”

Серед літературних прообразів Рафаеля де Валентена – Фауст Гете або Мельмот Блукач Ч. Метьюрена – герої, що уклали договір з дияволом. На початку життя Р. де В.- жебрак молодий честолюбець, яких багато в “Людській комедії”. Походження в Рафаэлья де Валентен шляхетне; він носить титул маркіза, однак грошей йому це не додає. Невдале закінчення судового процесу позбавляє Р. де В. стану, і він вирішує жити “у праці й мовчанні”, сподіваючись завоювати славу й гроші власною працею. Він робить ставку на два літературні Твори, які розраховує

закінчити протягом трьох років: комедію, розраховану на широку публіку, і вчений трактат. Трактат називається “Теорія волі”; довіривши Рафаеля де Валентен. цю тему, Бальзак зайвий раз підкреслює свою близькість із героєм; він сам уважав волю, що поширюється в просторі у вигляді невидимих і невагомих флюїдів, могутньою силою, впливу якої подвластни всі живі істоти; міркування про цей предмет він довіряв своїм улюбленим героям, наприклад Луи Ламберу, героєві однойменного роману, що теж складав трактат оволе.

Випадкова зустріч із приятелем змушує Рафаеля де Валентен змінити отшельнический спосіб

життя й спробувати домогтися успіху інакше, обертаючись у світлі й скоряючи жіночі серця. Так Рафаель де Валентен знайомить із багатою графинею Феодорой – “жінкою без серця”. Заради цієї холодної світської красуні Р. де В. забуває про творчість і науку, витрачає останні гроші, а замість одержує байдужу чемність, тому що Феодора любить тільки себе

У розпачі Рафаель де Валентен хоче покінчити із собою. Перед смертю він випадково заходить у крамницю антиквара, і самогубство відкладається: антиквар дарує Р. де В. магічний шматок шагреневої шкіри. Завдяки шкірі виконуються всі бажання, але від кожного бажання шкіра съеживается, а життя її власника коротшає. Бальзака завжди хвилювала проблема економії життєвих сил; сам він їх витрачав без ліку, але завжди з незмінним замилуванням нагадував, наприклад, філософа Фонтенеля, що прожив сто років тому, що “заощаджував свій життєвий флюїд”. Шагренева шкіра і є матеріалізація цих подань про те, що життя можна розтратити в короткий строк, а можна споживати її ощадливо.

Спочатку Рафаель де Валентен не вірить у могутність талісмана, але дуже незабаром переконується, що антиквар не збрехав: бажання виконуються, він стає власником незліченних багатств – але шкіра зменшується. Тим часом Р. де В. уже не хоче вмирати; він коштує перед вибором: жити собі на втіху, але тим самим приректи себе на швидку смерть, або “оскопити своя уява” і по добрій волі виключити себе з життя. Почуття самозбереження виявляється сильніше, і Р. де В. відмовляється від бажань. Посередником між собою й миром він обирає старого слугу Ионафана, що повинен угадувати його потреби ще перш, ніж вони будуть висловлені. На час Р. де В. розстається із цим “автоматичним” станом: він зустрічає в театрі Полину Придатний, котра полюбила його ще в ту пору, коли він вів життя бедного пустельника

Тоді Рафаель де Валентен не міг закохатися в Полину, тому що для нього “любов невіддільна від розкоші”, тепер же батько дівчини розбагатів, і вона стала варта уваги Р. де В. Більш того, щоб скорити Полину, Р. де В. немає потреби вдаватися до допомоги талісмана, тому що Полина обожнює його без усякого чарівництва. Р. де В. щасливий з Поліною, однак живаючи життя плодить дрібні бажання, шкіра зменшується в розмірах, і власник її почуває себе усе гірше й гірше. Він звертається до вчених у надії розтягти магічну шкіру, але ні зоолог, ні хімік, ні фізик не здатні впоратися із шагренню. Р. де В. просить медиків вилікувати його, але вони розписуються у власній безпорадності

Тоді нещасний намагається врятувати себе сам: він поселяється в глухий овернской сільцю, щоб “прилучитися до внутрішнього життя природи, перейнятися її пасивною покірністю” і “звільнитися від самого себе”. Майже всі романтичні герої, починаючи з Рене Шатобриана, мріяли зажити на лоні природи, серед “природних людей”, і в такий спосіб позбутися від їхніх страстей, що мучать. Втеча Р. де В.- своєрідна пародія таких романтичних ескапад. Його сільське існування не має в собі рівно нічого поетичного, він веде тваринний спосіб життя, але однаково продовжує марніти й, повернувшись у Париж, умирає в обіймах Полини, не удержавшись від останнього бажання, оказавшегося фатальним

Як і майже всі герої “Філософських етюдів” Бальзака, Рафаель де Валентен мученик думки. Його настирлива ідея – бажання забрати владу над власною долею (недарма він f складав трактат про вола) – втілилася в шматку шкіри, і ця шкіра погубила його, як погубила героя “Пошуків Абсолюту” мрія відшукати єдину субстанцію, загальну всім речовинам, а героя “невідомого шедевра” – мрія намалювати на полотні ідеально гарну жінку. Тим часом Бальзак був упевнений, що “наші ідеї – організовані, цільні істоти, що живуть у світі невидимому й впливають на наші долі”; такими діяльними, судьбоносними й фатальними істотами стають, завдяки магічній шкірі, ідеї (бажання) Р. де В. Не випадково наприкінці життя Р. де В. доходить висновку, що навіть за допомогою талісмана він не здійснив нічого великого: могутня шкіра виконувала лише те, чого він просив, а попросити чогось великого в нього не вистачило щиросердечних сил. Шагренева шкіра оголила лише безмежну себелюбність свого власника

Відразу після виходу “Шагреневої шкіри” у трактуванні образа Рафаель де Валентен виявилися дві тенденції, які збереглися й у наступні роки. Французький літератор Філарет Шаль, автор передмови до “Філософських романів і повістей” Бальзака (1831), побачив у Р. де В. насамперед “втілення цивілізованого егоїзму” сучасного суспільства з його слабовіллям, безвір’ям і суєтністю, “символ жахаючої вбогості”, “денді без гроша в кишені”. По думці Пустуючи, у Р. де В. почуття самозбереження вбиває всі інші почуття й ідеї, і вмирає він “у конвульсіях егоїзму”.

Інша передмова до “Філософських етюдів” (1834), підписане Феліксом Давеном і зобов’язане багатьма думками самому Бальзакові, виділяє в історії Р. де В. його філософський, метафізичний аспект: думка й воля – живі сили, вони мають убивчу енергію, що здатна погубити людини. Р. де В. погубили не стільки соціальні умови життя або негативні властивості характеру, скільки страшна сила думки. Його доля – це “формула життя”. Надалі всі дослідники, що зверталися до образа головного героя “Шагреневої шкіри”, ішли в руслі однієї із цих двох трактувань: соціальної або метафізичної


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Скорочено “Шагренева шкіра” Бальзака Талісман Молода людина, Рафаель де Валентен, бідний. Освіта мало що дала йому, він не в змозі забезпечити себе. Він хоче покінчити з собою, і, чекаючи зручного моменту (він вирішує померти вночі, кинувшись з моста в Сену), заходить в крамницю старожитностей, де старий-господар показує йому дивовижний талісман – шагреневу шкіру. На...
  2. Современен ли главный герой повести Бальзака “Гобсек”? “Человеческая комедия” Бальзака, в которую входит и повесть Гобсек”, до сих пор не утратила своей актуальности. Возможно, потому, что люди с тех пор мало изменились. Доброта, чуткость, преданность, чистота по-прежнему противостоят злу, зависти, жестокости, алчности. Если оставить в стороне экономические вопросы и обратиться к нравственным проблемам, то выяснится, что деньги...
  3. Наскільки є сучасним герой Бальзака Гобсек? Повість “Гобсек”, написану в 1830 році, можна вважати початковим зерном, з якого виростає вся гігантська “Людська комедія” Бальзака. Образ Гобсека – один з яскравих людських типів, що зустрічаються не тільки у творчості Бальзака, але й у сучасному житті. Одне з переконань Гобсека, що добре пізнав у молоді роки життя й...
  4. Наскільки є сучасний герой повісті О. Бальзака “Гобсек”? 1. Образи скнар у світовій літературі. (Скупий лицар у Пушкіна, Плюшкін у Гоголя.) 2. “Гобсек” – повість про утвердження влади буржуазії. (Бальзак, вірний життєвій правді, показав, як справжнім хазяїном Липневої монархії стає “вульгарний багач-вискочка”, що після революції 1830 року проникає в усі сфери життя суспільства, стає при владі, потіснивши аристократію....
  5. Герой кіносценарію й повести А. Гайдара “Тимур і його команда” Найвідоміший і популярний герой дитячої літератури радянського періоду У ранній редакції “Дункан і його команда” – герой Вовк Дункан. Очевидний вплив твору Жуля Верна: яхта “Дункан” по першому тривожному сигналі відправилася рятуйте! Гранту. Керівники кіностудії зажадали перейменувати героя, і тоді Гайдар дав героєві власне ім’я сина, якого в житті називав...
  6. Герой повести Н. В. Гоголя “Ніс” Ім’я Майор Ковальов містить у собі подвійну семантику образа: з одного боку, шаблонове й загальнопоширене прізвище (укр. коваль – коваль; порівн. приказку: “коваль свого щастя”), з іншого боку – ім’я та по батькові (Платон Кузьмич), що містить одночасно іронічний натяк на грецького філософа Платона й пародійно дисонуюче по батькові простуватого...
  7. Герой повести Можаева “Живий” Федір Кузькин На прізвисько Живий – продовження черги російських безжурних правдолюбців – від фольклорного Иванушки-дурака до Василя Теркина. Лиха його почалися ще до війни, коли його за відмову від належному голові посади й перекірлива вдача саджали у в’язницю. А зараз, в 1956 році, він інвалід Вітчизняної, уже літній, котрому нелегко...
  8. Герой повести Л. Н. Толстого “Хаджи-Мурат” Дійсна історична особа, знаменита хоробрістю наиб (уповноважений) Шаміля, в 1834-1836 р. один із правителів Аварского ханства. В 1851 р. перейшов на сторону росіян, потім намагався бігти в гори, щоб урятувати сім’ю, що залишилася в руках Шаміля, але був наздоженуть і вбитий Толстой говорив про ХАДЖИ-МУРАТ : “Це моє захоплення”. Найбільше...
  9. Герой повести Н. В. Гоголя “Тарас Бульба” Деякі біографічні риси зв’язують Т. Б. і Богдана Хмельницького. Однак Тарас Бульба збірний образ, і головним джерелом служив Гоголеві фольклор: українські народні пісні й Думи, історичні пісні, героїчні билини й Казки про богатирів. Образ Тараса Бульби эпичен, героїнею й масштабний. Його доля розвертається на тлі грізних історичних подій – боротьби...
  10. Герой повести Толстого “Крейцерова соната” Повість написана після пережитого Толстим духовної кризи, внаслідок якого відбулася, за словами письменника, перебудова “діяльності, що називається художньої”. Це спричинило трансформацію поетичної системи, стилістики й структури літературних героїв. Позднишев – єдина головна особа цього добутку, що визначає його атмосферу, тональність; особистість мисляча, думаюча над актуальними проблемами суспільними й сугубо особистими....
  11. Герой повести Э. Хемингуэя “Старий і море” Реальними прототипами вважаються Фернандо Мануэль Передос (на прізвисько Гальего), Ан-сельмо Эрнандо, Григорио Фуэнтес, капітан човна Хемингуэя. Сам Хемингуэй писав, що відбив “риси характеру одного знайомого старого рибалки з Касабланки”. Можна сказати, що Сантьяго збірний образ рибалки з північного узбережжя о. Куба, у районі Кохимара. Разом з тим це спосіб-символ, у...
  12. Реалізм Бальзака виявився розумніше самого Бальзака Але не випадково говорять: реалізм Бальзака виявився розумніше самого Бальзака. Мудрим є той, хто оцінює людину не відповідно до його політичних поглядів, а відповідно до його моральних якостей. І у творах Бальзака, завдяки старанню об’єктивного зображення життя, ми бачимо чесних республіканців – Мішеля Кретьена (“Втрачені ілюзії”), Низрона (“Селяни”). Проте, головним...
  13. Герой “повести в XVI главах” В. Я. Брюсова “Вогненний ангел” “Вогненний ангел” був задуманий як стилізація під справжній текст XVI століття, рукопис, що дійшов у пізніх списках і вперше видану (у перекладі з німецького) російською мовою з передмовою Брюсова. Тому за передмовою Брюсова випливав заголовок, стилізоване під заголовки епохи Відродження: “Вогненний ангел, або Правдива повість, у якій розповідається о. дияволі,...
  14. Кульок герой повести М. А. Булгакова “Собаче серце” В основі цієї, за словами письменника, “дивовижної історії” сюжетний мотив, що сходить до романтиків (“Франкенштейн” М. Шеллі), представлений пізніше в Г. Уэллса (“Острів доктора Моро”), у російських символістів (“Республіка Південного Хреста” В. Я. Брюсова, ” Прометей ” Вяч. И. Іванова), а також у самого Булгакова (“Фатальні яйця”): утвір рук людських...
  15. Тарас Бульба – герой повести Н. В. Гоголя Тарас Бульба – главный герой повести Н. В. Гоголя – был “один из числа коренных, старых полковников” и смысл своей жизни видел в борьбе за независимость родины. В своих товарищах, казаках, он ценил храбрость, смелость. Когда сыновья Тараса, Остап и Андрий, вернулись домой из бурсы, Тарас, не дав им погулять...
  16. Головний герой повести Н. В. Гоголя “Шинель” Вжизнинередкослучается, чтожестокиеибессердечниелюди, оскорбляющиеиунижающиедостоинстводругих, виглядятвконечном счетеболееслабимииничтожними, чемихжертви. Ещедемокритвсвоевремяговорил, що”совершающийнесправедливостьнесчастнеенесправедливострадающего”.ТакоежевпечатлениепроизводятобидчикимелкогочиновникаАкакияАкакиевичаБашмачкина, герояповестиГоголя”Шинель”, Изкоторой, пообразномувиражению Достоевского, вишлавсярусскаялитература. “Нет, ябольшенеимеюсилтерпеть! Чтоониделаютсомной!.. Онинепонимают, невидят, неслушаютменя… “Многиеизвеликихписателейоткликнулисьнаетумольбугерояповести Гоголя, по-своемуосмислилииразвилиобраз”маленькогочеловека”всвоемтворчестве. етотобраз, откритийещеПушкиним, послепоявления”Шинели”сталоднимизцентральнихвлитературе40-хгодов. Темаоткриладорогуизображению”последователей”АкакияАкакиевича втворчествеСалтикова-Щедрина, Некрасова, Островского, Толстого, Бунина, Чехова, Андреева. Многиеизнихпостаралисьувидетьв”маленькомчеловеке”своего”маленького”героя,”своегобрата”сприсущимиемучувствамидоброти, благодарностииблагородства. Чтожетакое”маленькийчеловек”? Вкакомсмисле”маленький”? Малетотчеловекименновсоциальномплане, посколькузанимаетоднуизнижнихступенек Иерархическойлестници. Егоместовобществемалозаметноиливовсенезаметно. “Маленький”етотчеловекещеипотому, чтоегодуховниймир, егожеланияимечтитакжедокрайностимелкиеиубогие. Длянего, например, несуществуетисторическихифилософскихпроблем. Онпребиваетвузкомизамкнутомкругесвоихбитовихинтересов. Гогольхарактеризуетглавногогероясвоейповестикакчеловекабедного, заурядного,...
  17. Капітан Копейкин герой “Повести про капітана Копейкине” у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” “Повість про капітана Копейкине” існує в трьох основних редакціях; у сучасних виданнях друкується друга, не пропущена цензурою. Фольклорне джерело образа К. К.- цикл розбійницьких пісень про злодія Копейкине, особливо “Копейкин зі Степаном на Волзі”. Можливі літературні джерела – “Вадим” М. Ю. Лермонтова, “Дубровский” і ” Капітанська дочка ” А. С....
  18. Алеша Пєшков – головний герой повести “Дитинство” Повість “Дитинство” – це автобиографічний добуток М. Горького, головний герой якої – Алеша Пєшков. Після того як у хлопчика вмер батько, він став жити з дідом і бабушкой. У будинку діда панувала похмура атмосфера, у якій і формувався характер Алеши. Хоча потрібно сказать, що вона майже не вплинула на міровоззрение...
  19. Владимир Дубровский главный герой одноименной повести А. С. Пушкина В основу повести легла история, рассказанная Пушкину Нащокиным, о бедном белорусском дворянине Островском. Он затеял тяжбу с богатым соседом, и хотя правда была на стороне Островского, его имение досталось богатому соседу, подкупившему судей. И помещик Островский становится разбойником и грабит богачей. Островский стал прототипом Владимира Дубровского. Он служил в одном...
  20. Почему не выдержал испытания любовью герой повести И. С. Тургенева “Ася”? Счастливые обстоятельства бывают для каждого из нас, но не каждый умеет ими воспользоваться. Н. Г. Чернышевский Эпиграф для своего сочинения я выбрал из статьи русского критика и писателя Н. Г. Чернышевского. Критик ясно и доступно излагает свои мысли и как бы отвечает на вопрос, вынесенный в заголовок моего сочинения. Чернышевский...
Герой повести О. де Бальзака “Шагренева шкіра”
«
»