Герой повести Л. Н. Толстого “Хаджи-Мурат”

Дійсна історична особа, знаменита хоробрістю наиб (уповноважений) Шаміля, в 1834-1836 р. один із правителів Аварского ханства. В 1851 р. перейшов на сторону росіян, потім намагався бігти в гори, щоб урятувати сім’ю, що залишилася в руках Шаміля, але був наздоженуть і вбитий

Толстой говорив про ХАДЖИ-МУРАТ : “Це моє захоплення”. Найбільше скоряла художника енергія й сила життя ХАДЖИ-МУРАТ, уміння відстоювати своє життя до останнього. У джерелі задуму – картина, побачене влітку 1896 р.: непокірливий “татарин”-реп’ях, знівечений, але

все-таки вцілілий на поораному полі, що нагадало відважного горця. У першому начерку майбутньої повісті, названому “Реп’ях”, Толстой написав: “”Молодець!” – подумав я. І якесь почуття бадьорості, енергії, сили охопило мене

“Так і треба, так і треба””. В образі ХАДЖИ-МУРАТ, крім відваги, волелюбності, гордості, Толстой особливо підкреслював простоту (ХАДЖИ-МУРАТ відбувався не з багатої сім’ї, хоча й дружив з ханами), майже дитяча щиросердість. У повісті героєві дана дитяча посмішка, що приваблює всіх і збереглася навіть на мертвій голові (цієї деталі немає в жодному із джерел, прочитаних

Толстим при роботі; по підрахунках фахівця, цих джерел більше 170). Свідомість свого достоїнства з’єднується в ХАДЖИ-МУРАТ з відкритістю й чарівністю. Він зачаровує всіх: і молодого офіцера Бутлера, і Лорис-Меликова, і просту російську жінку Марью Дмитрівну, і маленького сина Воронцових Бульку.

Історія ХАДЖИ-МУРАТ відтворювалася Толстим і по особистих спогадах: на Кавказі він провів біля трьох літ

Братові Сергієві Миколайовичеві в грудні 18S1 р. Толстой писав з Тифлиса: “Коли захочеш щегольнуть звістками з Кавказу, то можеш розповідати, що друга особа після Шаміля, хтось Хаджи-Мурат, днями передався російському уряду. Це був перший молодець (джигіт) і молодець у всій Чечні, а зробив підлість”. Працюючи майже п’ятдесят років через над повістю, Толстой думав зовсім інакше. Насамперед тому, що заперечував війну, усяку війну, тому що люди, всі люди – брати й зобов’язані жити у світі. Війна виявляється потрібної лише двом особам – імператорові Миколі Павловичеві й натхненникові “священної війни” проти іновірців імамові Шамілеві. І той і іншої – жорстокі, підступні, властолюбні, аморальні деспоти, однаково різко засуджувані Толстим. ХАДЖИ-МУРАТ – їхня жертва, як і росіянин солдат Петруха Авдєєв, якому так полюбилися мюриди ХАДЖИ-МУРАТ

У ході роботи над повістю в Толстого була думка показати одну негативну рису в ХАДЖИ-МУРАТ – “обман віри”. Замість заголовка “Реп’ях” з’явилося, було, “Хазават”, але в першій же копії з автографа, в 1896 р., зафіксоване остаточне: “Хаджи-Мурат”. Героєві зовсім не свойствен релігійний фанатизм. Повсякденна молитва мусульман – намаз, чинений кілька разів у добу,- усе, що сказано про прихильність ХАДЖИ-МУРАТ до своєї віри. В 1903 р., розповідаючи американському журналістові Джеймсу Крилмену про свою роботу, Толстой говорив: “Це – поема про Кавказ, не проповідь. Центральна фігура – – Хаджи-Мурат – народний герой, що служив Росії, потім боровся проти її разом зі своїм народом, а зрештою росіяни знесли йому голову. Це оповідання про народ, що нехтує смерть”.

Образ ХАДЖИ-МУРАТ овіяний справжньою поезією

Горянські сказання, легенди й пісні, якими Толстой захоплювався задовго до роботи над 443 повістю (переписка 1870-х років з А. А. Фетом); чудові описи природи, особливо зоряного неба, – все це супроводжує життєвий і смертний шлях ХАДЖИ-МУРАТ Неперевершена художня сила цих описів захоплювала М. Горького. За свідченням поета Н. Тихонова, коли повість була переведена на аварский Мова й неї читали люди, серед яких інші пам’ятали Шаміля, вони ніяк не могли повірити, що це написав графа, російський офіцер: “Ні, це не він писав… Це писав Бог…” Ч. Айтматов зі своєї сторони захоплюється психологічним проникненням у суть іншого національного характеру: “И Хаджи-Мурат, і його наиби виписані так, що їх бачиш і віриш їхньому реальному існуванню. Мені довелось говорити з нащадками Хаджи-Мурата, і вони затверджують, що Толстой створив достовірний, точний характер. Як йому це вдалося? Секрет, велика таємниця художника. Це таємниця величезного серця Лева Толстого, що володіло розумінням “людини взагалі””.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Герой повести Л. Н. Толстого “Хаджи-Мурат”