Герой оповідання Тургенєва “Тхір і Калинич”
Герой оповідання И. С. Тургенєва “Тхір і Калинич” із циклу “Записки мисливця”. Це один з найцікавіших селянських типів російської літератури. Він персоніфікує собою здоровий практичний початок: будучи оброчним селянином, Тхір живе незалежно від свого поміщика, Полутикина, господарство його налагоджене, багато дітей. Автор особливо відзначає діяльний розум свого героя як невід’ємну частину його натури. Це проявляється в бесідах з іншим героєм “Записок” – оповідачем: “з наших розмов я виніс одне убежденье що Петро Великий
Розумно – того йому й подавай, а звідки воно йде – йому однаково”. Це зіставлення, як і порівняння зовнішності Тхір із зовнішністю Сократа, надає особливу значимість образу Тхір
Найважливіший засіб характеристики цього героя – паралель із іншим персонажем, Ка-линичем. З одного боку, вони чітко протипоставлені як раціоналіст і ідеаліст, з іншого боку – дружба з Калиничем виявляє в образі X. такі риси, як розуміння музики, природи. Своєрідно відбивається характер героя й у його
Тхір не єдиний подібний тип у ряді тургеневских героїв. В “Записках мисливця” формується певний образ російського національного характеру, що свідчить про життєздатність цього твердого, ділового початку. До нього ставляться поряд з X. такі герої, як однодворець Овсянников, Пав-луша, Чертопханов, повітовий Гамлет. Риси цього літературного типу зустрічаються в Тургенєва пізніше в образі Базарова.