Функції картин природи у повісті Старицького “Оборона Буші”
Українські автори завжди шанобливо ставилися до природи, вводячи її описи в свої твори. Розуміння того, що людське життя не віддільне від природи ми знаходимо і в повісті Михайла Старицького “Оборона Буші”. Особливо яскраво це видно в образі головної героїні – Орисі.
Зовнішність, характер дівчини часто порівнюються з природними явищами. На думку інших героїв, вона надзвичайно гарна, краща навіть за ясну зорю, за повний місяць і саме сонце. Орися – це ніби квітка, що розцвіла не для кожного, а лишень для єдиного гідного чоловіка.
На жаль, їхньому коханню судилися важкі випробовування. Коли Антось був ще дитиною, то загубився в лісі, де його знайшов добрий сотник Завістний і забрав до себе жити. Вихований в козацькому дусі, хлопець поважав українські традиції та щиро полюбив названого батька та покохав Орисю. Але випадково він дізнається про істинне своє походження. Антось виявляється польським шляхтичем. А в той час точилася національно-визвольна війна українців проти поляків. Отже, юнак автоматично стає ворогом для Орисі.
Вона
Антось також виявляється надзвичайно порядною людиною. Але його погляди більш лояльні, він прагне порозуміння між народами, адже для нього і Україна і Польща є рідними. Антось є виразником гуманного погляду на світ, антимілітаризму. Заради коханої юнак йде навіть на самопожертву, адже без неї не зможе існувати.
Орися приймає доленосне рішення – підірвати бочку з порохом, аби зупинити ворога. Вона кидає смолоскип у бочку разом із Антосем. Так завершуються історія двох закоханих, які принесли власне щастя в жертву задля блага інших.
Однією з функцій картин природи у творі є показ взаємин героїв. Справжні стосунки завжди природні, без краплі награності. Саме таким є кохання Орисі і Антося, взаємини сотника з громадою козаків. Головні герої зображуються такими, що досягли гармонії зі світом.
Символічними є сни Орисі, в яких важлива роль відведена картинам природи. Дівчина в своїх видіннях бачить себе в образі калини, що росте на березі річки. Десь поруч гарний явір, до якого вона простягає свої віття, але не може дістати, тому що їх розділяють каламутні хвилі. Раптом сонце закриває темна хмара, підіймається вітер, гнівається Дністер. Буря вириває калину з коренем і кидає вверх у вихор. Там же опиняється і явір, який рвучко кидається в бік калини і обхоплює її віттям. Дерева ніби сплітаються, щоб ніколи не розлучитися. Такий опис природної драматичної події натякає на долю Орисі та Антося. Вони і є ті явір та калина.
Як бачимо, природа відіграє символічну роль у творі, вона з’єднана з долею головних героїв, присутня в їх зовнішності, характерах та вчинках.