Фразеологізми на літеру Я
Язик до Києва доведе. Про необхідність розпитувати.
– Боже ж мій! Я ж не знаю, де він живе; я приїжджа людина…
У мене немає нікого знайомого, хто б указав.
– Язик, матушка, до Києва доводить! (Панас Мирний, Товариші). Язика дістати (привести). Захопити в полон когось із метою здобути якісь відомості. (Із військової термінології.)
Чи вкрасти що, язик достати,
Кого живцем чи обідрати,
Ні сто не вдержить їх гармат.
(І. Котляревський, Енеїда, IV).
Єсть виконати тихо й привести язика (О. Довженко, Повість полум’яних літ).
Яків мій зрадів та, як дурень з печі, – в нбги їй геп! Дякує, бач, що його ж салом та по його шкурі! (Марко Вовчок, Викуп, IV). Як (мов, наче і под.) з води іти; як з води (рости). Швидко рости.
А Трьомсин собі росте,
Мов, як кажуть, з води йде…
(І. Манжура, Трьомсин-богатир, І).
Не всіх уже їх і пізнає капітан, – чий то? А чия то? Ростуть, мов із води! (О. Гончар, Тронка, 6). Як (мов,
Дуже дорого; велику ціну правити. Правда, ними він не дуже розкидався, але дер за них, як за рідного тата (М. Стельмах, Правда і кривда, XII). Як (мов, наче і под.) лизь злизав. Зникло безслідно. До Сгьопки – як його лизь злизав… Пропав Стьопка, як у воду впав (Панас Мирний, Хіба ревуть воли…, X). Як маку (кого, чого). Дуже багато. Здоровенькі були, люди!
Та тут вас як маку буде: Ніде й сісти із дороги… (О. Олесь, Злидні, II).
Він мав дітей як маку і ані клаптика поля (М. Коцюбинський, Фата моргана, І). Як (мов, наче і под.) Мартин до мила (допастися). Без почуття міри (щось брати, хапати, їсти). –
Отже, все поїсть: там і пелька, мов прірва… Бач, лигає, як Мартин мило… (М. Старицький, Як ковбаса та чарка, 14). Як (мов, наче і под.) муха в окропі. Метушитися; дуже швидко щось робити; багато працювати.
Дочка Лавіся – чепуруха
В німецькім фуркальці була, Вертілась, як в окропі муха,
В верцадло очі все п’яла.
(І. Котляревський, Енеїда, IV).
І то все поралася сама біля їх: і наготуй, і подай, і прийми! Як муха в окропі, бувало, вертишся цілий день (Панас Мирний, Лихий попутав). Як (мов, наче і под.) оселедці (оселедців) у бочці. Про велику кількість людей у тісному приміщенні.
Рекрути тиснуться один до одного, бо набили їх, як оселедців у бочку (М. Яцків, Душі кланяються, ПІ). Як (мов, наче і под.) Пилип із конопель. Не думаючи, зненацька, несподівано.
Не знаю, хто там сидів у редакції, що не розібрались, а просто бу-бух! як Пилип з конопель… (О. Гончар, Микита Братусь, VI). Він вискочив зі своєї будки, як Пилип із конопель, і почав кричати: “Завіса! Завіса!” (М. Стельмах, Гуси-лебеді летять, 9). Як (мов, наче і под.) риба у саку (битися). Бути в безпорадному, безвихідному становищі; страждати.
…Вона довгий час билася, мов риба в саку, і не раз цілими днями сиділа на софі, плачучи та думаючи, що ось, може, десь тепер у школі тягнуть її сина, сіпають, Покладають на лавку, б’ють… (І. Франко, Борислав сміється, II). 170 Як (мов, наче і под.) світ піднявся. ІІро відчуття моральної полегкості, радості, простору.
От і Марусі і Василеві неначе світ піднявся, полегшало на душі (Г. Квітка-Основ’яненко, Маруся). Слава Богу, вони, значить, в сварці! Мов світ мені піднявся, аж од серця одлягло! (М. Старицький, За двома зайцями, III, 14). Як скло. Геть усі, як один, як на підбір.
…А козаки начисто, уся сотня, як скло, перед ним стіною стоять… (Г. Квітка-Основ’яненко, Конотопська відьма, VIII).
Нас тут триста, як скло,
Товариства лягло!
(Т. Шевченко, За байраком байрак). . Як стій. Раптово, несподівано, зразу.
Барон, своє сказавши, сів як стій (І. Франко, Похорон, VII).
І знов він просто Сидір Верещака,
Котрий, як у степу застукав сніг,
Пропив як стій три пари полових.
(М. Рильський, Чумаки, II, 11). Як (мов, наче і под.) у віночку. Гарно, красиво. От у тебе гарно тут, як у віночку (І. Тобілевич, Суєта, І, 2). Так було тихо та гарно, та любо, як у віночку, в цій хатині, в цьому гніздечку, де вона вдвох із Зіньком воркувала!.. (Б. Грінченко, Під тихими вербами, II, 4). Як (мов, наче і под.) у вусі. Дуже тихо, мертва тиша. Кругом, як в усі, все мовчить (Т, Шевченко, Причинна). А яка чудова ніч, тихо, тихо, мовляв, як у вусі. Чи воно на дощ оце затихло, чи на вітер? (М. Кропивницький, Доки сонце зійде, І, 4). Як (мов, наче і под.) шевська смола (прилипати, приставати). Про надокучливу людину, від якої не можна відчетіитися, що дуже в’язне, чіпляється.
Інший пристане, як шевська смола, а прогнати не можна… (М. Старицький, Як ковбаса та чарка…, І).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)