Фольклорні й міфологічні мотиви в поемі А. С. Пушкіна “Руслан і Людмила”
1. Передумови звертання Пушкіна до фольклору й міфології. 2. Билинні мотиви в поемі. 3. Мотиви легенд і казок в “Руслан і Людмила”. Вивчаючи творчу спадщину А. З. Пушкіна, легко помітити, що великий росіянин поет у своїх добутках нерідко звертався до мотивів, темам і образам, запозиченим з міфів, легенд і сказань європейських народів.
Звичайно, фольклорна традиція російського народу наклала найбільш сильний відбиток на творчість Пушкіна й найбільше яскраво виявилася в казках і поемі “Руслан і Людмила”. Однак у творах Пушкіна можна
По-перше, великий російський поет був експериментатором, якому завжди цікавий пошук різноманітних форм втілення свого таланта – жанрів, тим, образів. По-друге, образи й мотиви міфів, казок, народних пісень, що нерідко повторюються в багатьох народів миру, несуть у собі глибокий зміст. Крім того, вони універсальні, і тому на певному рівні зрозумілі всім.
Як приклад подібних універсальних образів можна назвати чарівника Фіна й чаклунку Наїну з поеми “Руслан і Людмила”, у яких втілилися подання про добро й зло чарівнику Також поняття Добра й Зла втілені й в образах князя Руслана й чарівника Черномора, протиставлення яких має й іншу іпостась: молодий закоханий – сластолюбний старий. Поема “Руслан і Людмила” – це, по суті, сплав фольклорних і міфологічних мотивів, почерпнутих не тільки з російської народної традиції, хоча вона, звичайно, є домінуючою. Початкові строфи пісні першої, що випереджають оповідання, містять у собі перерахування деяких характерних образів і сюжетів народної поезії.
Цікаво відзначити, що на початку твору Пушкін використовував частину традиційного прислів’я, яким нерідко закінчуються народні казки: “И я там був, і мед я пив”. Дух російських билин виразно відчувається в поемі: отут і легендарний Владимир-Сонце, що давно став міфологічним образом, що майже повністю втратив реальні риси історичного Володимира, що хрестило Русь, і не менш легендарний співак Баян, згадування про яке можна знайти, наприклад в “Слові об полицю Игореве”. Мотив подорожі, у яке відправляються чотири витязі, щоб відшукати зниклу князівську дочку, широко розповсюджений у легендах і казках народів миру.
Також типова й нагорода, що обіцяє безутішний батько: Тому я дам її в чоловіки З полцарством прадідів моїх… Як і билинний богатир Ілля Муромець приковує Солов’я-Розбійника до стремени, щоб доставити в Київ, так і Руслан везе Черномора до князя Володимирові, поклавши переможеного ворога “у торбинку за сідло”. Подібно Іллі Муромцю, Руслан доблесно бореться з військом ворогів, що осадили Київ.
Образ чудесного помічника героя можна знайти в багатьох казках, билинах, легендах. Є такий помічник і в Руслана Це чарівник Фін, мудрець, що живе в печері. Від нього князь довідається, хто викрав його наречену. Він же за допомогою живої й мертвої води воскрешає Руслана, по-зрадницькому вбитого боягузливим Фарлафом. Старець вручає князеві чарівне кільце, що будить Людмилу від зачарованого сну Інший чудесний помічник – велетенська голова, від якої Руслан одержує чарівний меч.
Образи злого чаклуна Черномора і його брата-велетня, їхня сварка й підле зрадництво Черномора, можливо, є своєрідною інтерпретацією скандинавського переказу. У легендах розповідається, що в героя Сигурда був вихователем карлик Регин, що був знаючий у багатьох мистецтвах, у тому числі в магії й ковальській справі. У Регіна був брат Фафнир. Брати посварилися при поділі скарбів, і справа скінчилася тим, що Фафнир нічого не дав братові, а сам перетворився в дракона й став стерегти золото Регин вирішив помститися братові й викував чудо-меч, що і вручив своєму вихованцеві Сигурду. Той убив дракона Фафнира й заволодів його скарбами.
Перед смертю дракон застеріг Сигурда, що Регин зрадить і його. Про тім же говорили птаха, і Сигурд розправився й з підступним Регином. Черномор, як і Регин, теж карлик і чаклун. Меч, якому призначено погубити обох братів, у поемі Пушкіна одночасно є й скарбом, через якого відбувається сварка братів.
Подібно драконові Фафниру, голова стереже цей скарб. Герой заволодіває ним після битви з його хоронителем. Образ відрубаної голови, у якій чудесним образом зберігається життя, цілком можливо, був узятий письменником з кельтських легенд, у яких повествуется про Бран, героя велетенського росту, що, будучи смертельно поранений у бої, наказав своїм воїнам відокремити його голову від тіла й доставити на батьківщину Голова Брану довгі роки залишалася живий, могла говорити, є й пити. А борода Черномора, у якій зберігається його сила? Згадаємо казки про Кощія Безсмертному, душу якого перебуває в ретельно захованій голці.
Подання про те, що душа або сила перебуває в тій або іншій частині тіла або навіть у предметах, що існують самостійно від тіла, існували в багатьох народів. Особливе відношення до бороди також простежується в багатьох культурах. На Русі воно трималося дуже довго.
Згадаємо, як росіяни противилися вимозі Петра I голити бороди Образ сплячої дівчини, розповсюджений у казках, зустрічається не тільки в пушкінській поемі “Руслан і Людмила”, але й в іншому добутку – “У казці про мертву царівну й про сім богатирів”. Можливо, це образ – один з найдавніших у світовій культурі. Як він виник? Можна припустити, що спляча дівчина – це земля, скована зимовим холодом. Розбудити дівчину може лише той, хто призначений їй у чоловіки, так і земля прокинеться й оживе тільки під променями жаркого сонця…
Ще один мотив, розповсюджений у казках – це мотив неправди, присвоєння слави подвигу невартим (нерідко погубили сьогодення героя, як і в поемі Пушкіна), а також наступного викриття брехуна, фарлаф, порубавши Руслана сонним, привласнює собі заслугу порятунку Людмили. Однак він не може неї розбудити, це під силу лише воскреслому Русланові: так тріумфують справедливість і вірна, віддана любов, а підлість і неправда викриті Нарешті, і закінчується історія Руслана й Людмили традиційним для більшості казок образом – веселим бенкетом: И нещасть святкуючи кінець, Владимир у гриднице високої Забенкетував у сім’ї своєї
(1 votes, average: 5.00 out of 5)