Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Фольклорні джерела повести М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”

Фольклорні джерела повести М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”

Де можна зустрітися з казкою, де можна почути “вічний шум ріки”, побачити “довгі плакучі трави”? Здається, тільки в Карпатах і ще в повісті М. Коцюбинського ” Тіні забутих предків “. Живуть там люди, щедрі душею, пісенні люди, які називаються гуцулами. Саме про їх, захоплених своїми звичаями, побутом, повір’ями, пише М. Коцюбинський, відкриваючи у свій час для України картини гуцульського життя. Начебто з казкової сивої давнини йдуть до нас гуцульські міфологічні вірування. Зустрічаємося ми й із щезником, і з нявками, і із чугайстром,

і з голосом сокири, що так лякає маленьких дітей. Здається, що гуцули – це невід’ємна частина природи, які вірять їй безмежно, які живуть за її законами, навіть не силкуючись їх зрозуміти або змінити. Вірять і Іван Палийчук, і Маричка Гутенюк, і всі їхні сусіди у ворожіння вірять

Вірять, що існують нявки, які ведуть людей до загибелі, вірять, що їм перешкоджає чугайстр, вірять у багато чого, що живе тільки в їхній уяві і йде від далеких предків. “Увесь світ була як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна”. І навіть маленькі діти намагаються розкрити таємницю, довідатися, “із чого з’явилася

зозуля”, де живе нечиста сила. Діти переймають гуцульські повір’я, звичаї. Ще змалку вміють вони грати на денцовке, а згодом і на флояре. Все це – мир Гуцульщини, мир, де поруч із казкою живе й реальність. Пасуться вівці, корови під чарівні звуки денцовки, а поблизу чекає людей смерть, сповіщаючи про себе звуками трембіти. Є в гуцулів і кревна ворожнеча, як у Палийчуков з Гутенюками, є й теплі людські взаємини. Полонина взагалі багата на різноманітні ритуали, ворожіння, черпає свої звичаї у фольклорному світі гуцулів. Вона “починала своє життя живим невгасимим вогнем, що повинен був неї охороняти від усього поганого”. По повір’ями гуцульських предків, вони з незапам’ятних часів поважали огонь-ватру, а щоб його запалити, необхідно виконати своєрідний ритуал. Скільки таких ритуалів у гуцулів, які є гармонічним продовженням їхніх звичаїв, побуту, вірувань! У повісті ми бачимо, і як доять овець, і як “вуйко” роздер корів, і про що розмовляють вівчарі, що вони їдять. Гуцульщина приходить до усім нам, щораз дивуючи своєю різнобарвністю, незвичайністю. Багато в гуцульських звичаях своєрідного, невідомого, цікавого, дивного. Такий є й смерть у повісті: “…смерть тут має свій голос…”.

Звуки трембіти, плач над померлої – все це нам зрозуміло. Але в гуцулів смерть – це не тільки плач. За ним ідуть і сміх, і жарту, і навіть регіт. Людина повинен піти в інший світ не сумним, а веселим, і начебто підтвердження цього – “загадкова посмішка смерті” Івана Палийчука. Він умер, але залишаються живими інші люди, веселі й щасливі, тому й не потрібно більше плакати – потрібно зрадитися чудовому настрою Гине Палийчук, що пішов за нявкой-маричкой, захистив неї від чугайстра, що є втіленням доброї сили. Гине він, але залишається “живим” незвіданий мир Гуцульщини. Цей мир не завжди нам зрозумілий, тому що є приналежністю народу, що вірить у казку, у міфи, не відходить від традицій і ритуалів своїх предків. І, здається, що гуцули й самі є частиною Казки. Тому й не дивно, що повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” надовго залишається в нашій пам’яті, радуючи й інтригуючи своїми повір’ями, звичаями, побутом і віруваннями. Це все – фольклорні джерела


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Фольклорні джерела повісті М. М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Людську любов і радість, і жалі, І совість, що губилась на землі, – У серце взяв, у світ поніс з собою. А. Малишко. “Коцюбинський” Письменник – громадянин, великий гуманіст і правдолюбець Михайло Коцюбинський – подарував нашому народові неоціненну художню спадщину – сповнені світлих ідей, мистецьки неперевершені твори. Читаючи сторінки незабутнього...
  2. Давайте напишемо твір: Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Читаючи повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”, я ніби опиняюся серед казкової природи, “серед вічного шуму річки, серед довгих плакучих трав, серед зажурених гір” – серед дивовижного світу. Цей світ має своїм джерелом гуцульську міфологію, українські повір’я часів сивої давнини. Мене чарує його незвичайність, його краса та фантастика. Міфологічний світ...
  3. Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Таїнство гір – то цілий світ, зі своїми законами, зі своєю магією. Відвідавши Карпатські гори, Михайло Коцюбинський був зачарований їх величною красою. Його враження лягли в основу повісті “Тіні забутих предків”. Уважне ознайомлення з культурним надбання цього краю, тонке відчуття його духу дозволило письменникові створити казкове царство, де живуть і...
  4. Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” У тому чарівному краї, де смуток смерекових лісів спускається з високих гір до бурхливого Черемоша, творилися справжні дива. Там жили добрі лісовики, блукали веселі чугайстри, водили танок мавки, грілися біля води русалки, ховався по скелях щезник. “Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна”. Казка не завжди...
  5. Твір на тему – Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” У повісті існує два протиріччя – між духовним і матеріальним, високими поривами людини та прозою життя. “Тіні забутих предків” – це свого роду “Лісова пісня” М. Коцюбинського: письменник показав у творі велику силу свого таланту, що перевтілюється в духовне життя персонажів, змушує хвилюватися за долі героїв. Повість написана в романтичному...
  6. Фольклорні джерела повісті “Тіні забутих предків” МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ Поезія Жити не може на смітнику, А без неї життя – злочин. М. Коцюбинський Предковічні Карпатські гори, які щохвилини змінюють свій настрій. Густий та похмурий ліс. Царство тендітних сумних смерек. Долом мчить Черемош, “жене зелену кров гір, неспокійну й шумливу”. А там далі ліси поступаються місцем широким, покритим густою травою...
  7. Фольклорні джерела повісті “Тіні забутих предків” Письменник – громадянин, великий гуманіст і правдолюбець Михайло Коцюбинський – подарував нашому народові неоціненну художню спадщину – сповнені світлих ідей, мистецьки неперевершені твори. Читаючи сторінки незабутнього творця краси і добра, мислителя, шукача правди, ми схиляємося перед його громадською мужністю і щедрістю серця, що розкриваються для людського горя, “як квіта для...
  8. Твір на тему – Утвердження любові як джерела людської духовності в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків” – один із найвидатніших творів української літератури. Повість відображає побут, звичаї гуцулів і змальовує жахливу картину: серед прекрасної природи Карпат ворогують родини гуцулів, і ворогують по-справжньому: з двадцяти дітей Палійчуків вижило тільки п’ятеро. Це жорстоке життя серед прекрасних ланів і стає основним сюжетом твору. Головні герої повісті...
  9. Твір на тему – Фольклорна історія народу як джерело повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Улітку 1911 р. Михайло Коцюбинський відвідав Карпати, і в нього з’явилося бажання написати про “незвичайний казковий народ” – гуцулів. Письменник починає збирати матеріал для твору: вивчає життя гуцулів, їхні звичаї, побут, фольклор, народні говірки, назви рослин. Повість М. Коцюбинського – надзвичайно цінний матеріал про світогляд мешканців Карпат. Яким бачить світ...
  10. Сплетення дійсності і вигадки, реальності і фантастичного в повісті М. М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків”, правдиву казку Гуцульщини М. М. Коцюбинський закінчив у 1919, а вперше надрукував у 1912 році. Написанню твору передувала велика і напружена робота: письменник вивчав фольклорно-етнографічні матеріали про Гуцульщину (звички, побут, фольклор гуцулів), збирав наукові статті монографії: особисто, поїхавши до Криворівні, ознайомився з місцевою природою. Коцюбинський не просто...
  11. Поетичні картини народного побуту і звичаїв у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Поетичні картини народного побуту і звичаїв у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Протягом 1910-1913 рр. Михайло Коцюбинський побував в “українських Афінах” – так жартома називав село Криворівню на Гуцульщині. Письменник захоплювався цим краєм: “Я з головою поринув у Гуцульщину… Який оригінальний край. Який незвичайний казковий народ!” Зачарувала його не...
  12. Осмислення філософських категорій життя і смерті на сторінках повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Твір “Тіні забутих предків” не даремно називають справжнім скарбом української літератури, він такий багатогранний, що пізнавати його можна без кінця. Читача вражає багатство тем і широта поглядів на те, що ми називаємо вічними цінностями. Тема кохання у повісті пов’язана осмисленням філософських категорій життя і смерті. Зародження життя, поява на світ...
  13. “Символи повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” є яскравим зразком використання символічних образів і легенд з багатющої скарбниці української народної творчості. У цьому творі письменнику вдалося з надзвичайною проникливістю відтворити своєрідність і неповторність народного світогляду. М. Коцюбинського на все життя полонили Карпати. Його захопила казковість цього краю, величність його природи і...
  14. Мої враження від повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині. Палійчуків”, – уже цей початок повісті “Тіні забутих предків” вражає незвичністю світу, куди запрошує нас письменник. Мабуть, перше почуття, яке викликає твір, – це подив – настільки все зображене є новим, не схожим на те, що знала раніше. Справді, хіба можна було уявити...
  15. Утвердження любові як джерела людської духовності в повісті “Тіні забутих предків” ” Тіні забутих предків “, правдиву казку Гуцульщини, М. М. Коцюбинський закінчив у 1911 році, а вперше надрукував в 1912 році. Написанню твору передувала велика, напружена робота: письменник вивчав фольклорно-етнографічні матеріали про Гуцульщину, наукові статті, монографії, особисто, поїхавши до Криворівні, ознайомився з місцевою природою тощо. І тільки після цього почав...
  16. Проблемптика понісші “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського Вершиною мистецької майстерності Михайла Коцюбинського, окрасою всієї української літератури стала повість “Тіні забутих предків” (1911). Твір написано під враженням краси Карпат, під впливом багатої поезії життя гуцулів, шо їх спостерігав письменник, перебуваючи у Криворівні. Про Гуцульщину він писав до Євгена Чикаленка: “Якби Ви знали, яка тут велична Природа, який цікавий...
  17. “Поетична самостійність Гуцульщини в повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Щоб написати таку дивовижну повість, як “Тіні забутих предків”, її автору, Михайлу Коцюбинському, довелося досить серйозно попрацювати. Автор описував представників української народності, яка досить сильно відрізняється, він решти українських народностей. Гуцульщина – незвичайне місце, думається, що справедливим буде сказати, що гуцули, якщо порівняти їх з іншими українцями, будуть сильно відрізнятися....
  18. Аналіз твору “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського Повість “Тіні забутих предків” було створено М. Коцюбинським у 1911 році на основі вражень від життя карпатських гуцулів, їхніх звичаїв та обрядів, оригінальності мислення та світосприйняття. Їхнє життя проходить посеред первозданної краси природи – зелені гори, бурні річки, пишні полонини, на яких вони пасуть отари овець. Письменника вразило те, що...
  19. Фольклорна історія народу як джерело повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Улітку 1911 року Михайло Коцюбинський здійснив свою давню мрію – відвідав Карпати, і у нього з’явилося бажання написати про “незвичайний казковий народ” – гуцулів. Письменник починає збирати матеріал для твору: вивчає життя гуцулів, їхні звичаї, побут, фольклор, записує говірку, назви рослин, проймається духом гірської природи. Відчуття казковості карпатського життя не...
  20. Проблематика повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Повість “Тіні забутих предків” датована 1911 роком. В одному з останніх творів (новелі “Сон”) М. Коцюбинський урочисто проголосив: “Поезія жити не може на смітнику, а без неї життя – злочин”. Ці слова можна поставити епіграфом до всієї його творчості, особливо для таких мистецьких шедеврів, як “Intermezzo”, “Сон”, “Тіні забутих предків”....
Фольклорні джерела повести М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”
«
»