Фігура “шляхетного розбійника” Володимира Дубровского в однойменному романі Пушкіна

Глибоко правдиві й зображені зі справжнім співчуттям, позбавленим і тіні помилкової карамзинской “чутливості”, образи кріпаків. В “Братах розбійниках”, ми пам’ятаємо, Пушкін також вивів кріпаків, що знудили своєї “часток” і занявшихся розбоєм. Але в їхньому вигляді майже не було нічого селянського. У кріпаків Дубровского, що також зробилися розбійниками, повністю збережені їхні соціальні риси. Особливо чудова щодо цього фігура самого активного серед них – коваля Архипа. Архип тільки що нещадно розправився зі своїми

недругами – приказними: замкнув їх у підпаленому будинку, а раніше хотів зарубати сокирою. Але по натурі він зовсім не твердий. Навпаки, у ньому живе жалість і співчуття до кожному безневинно страждаючому істоті. Пушкіна показав це в знаменитому епізоді, з кішкою: зараз же після розправи із приказними Архип з небезпекою для життя виносить із вогню безпомічну кішку. Дуже по-своєму виразна й випадна попутна замальовка рудого селянського хлопчика, не в приклад боягузливому барчонку проявляющего дивну стійкість і мужність перед грізним Троекуровым. Взагалі в жодному творі Пушкіна не протипоставлені так прямо два мири

– кріпаків і їхніх гнобителів – і не показані так співчутливо селяни, як в “Дубровском”.

Контрастом до образа мешканця глухих кутів, “зубра” Троекурова є фігура нітрохи не меншого, по суті, кріпосника, але облекающего свої кріпосницькі замашки у форми культурно-утонченного “європеїзованого” добірності, князя Верейского Знавець і аматор мистецтв, жагучий шанувальник жіночої краси, Верейский належить до того типу російського дворянства XVIII в.- “днів Катерини”,- характерний представник якого був яскраво намальований Пушкіним у його посланні “До вельможі”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Фігура “шляхетного розбійника” Володимира Дубровского в однойменному романі Пушкіна

Categories: Нові твори

Links