Федра характеристика образа Федри

Федра – дружина Тесея, дочка Миноса й Пасифаи, мачуха Іполита. Ф. палає пристрастю до свого пасинка й відкривається йому, але коли вертається додому її чоловік Тесей, якого вона вважала загиблої, рятуючи себе й своїх дітей від ганьби, допускає, щоб годувальниця енона оббрехала Іполита в зазіханні на її честь раніше, ніж відкриється правда. Проклятий батьком, Іполит гине, а Ф., повна каяття, отруюється, перед смертю визнаючись Тесею у своїй провині й невинності Іполита. Розробляючи характер Ф. , Расин опирався на трагедії Еврипида “Іполит увінчаний”

(428 р. до н. е.) і Сенеки “Федра” (І в. н. е.). Сенека зробив Ф. головною героїнею, що прийняв Расин, але його версія цього характеру (Ф. із самого початку обуреваема божевільною пристрастю й готова на будь-який злочин) суперечила прагненню французького драматурга вибрати героїню, що, відповідно до “Поетики” Аристотеля, могла б викликати жаль і жах.

Тому в передмові до трагедії Расин указує, що саме Еврипиду він зобов’язаний “загальною ідеєю характеру Федри”, зауважуючи: “Федра ні цілком злочинна, ні цілком невинна”. Хоча створення образа Ф. було для Расина не метою, а засобом

розкриття ідеї чесноти, він по-новому зрозумів завдання відтворення характеру в літературі, ставши одним з основоположників психологізму у Франції. Він показав один день (останній день) її життя. Пристрасть, що терзала її багато років, досягла в цей день вищої напруги, із приховуваної вперше стала явної й привела до трагічної розв’язки


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Федра характеристика образа Федри