Home ⇒ 📕Скорочені твори ⇒ Фавст – ГРИГОРІЙ КОСИНКА Скорочено

Фавст – ГРИГОРІЙ КОСИНКА Скорочено

Оповідання

Герой-оповідач згадує слова І. Франка з прологу до поеми “Мойсей”, де поет вболіває за свій “замучений, розбитий” народ, що перебуває на роздоріжжі. І розповідає про Фавста з Поділля, перед іменем, стражданнями якого хай стануть на коліна наступні покоління. Однієї різдвяної ночі до камери, де сидів герой-оповідач, привели із секретної камери Прокопа Конюшину, де він просидів три місяці. Чоловік мав сіре, спухле обличчя й нагадував Фауста, як його звикли бачити в театральних виставах.
Мешканцям камери він здався простим

селюком, до вперше попав до в’язниці. Над ним почали сміятися. Офіцер Клєнцов любив залякувати новачків, але за Конюшину хтось вступився. Прокіп Пригостив усіх тютюном, похвалив, що добре тут у них – тепло, затишно, а головне – люди є. А от там, де був він… І не доказав. У камері сидів гоноровитий поляк пан Яцьківський. У нього з офіцером постійно проходили гострі суперечки. Клєнцов не приховував свого великодержавного шовінізму. Він же й новачка, зло жартуючи, назвав Фавстбм.
Фавст розповідав, що йому часто сниться весна, сади в білому цвітові й зелене Поділля. Товариші тлумачили це як на добро.
/> У глухих коридорах свистять вартові: перевірка. Начальник корпусу № 6 Бейзер, цинічно-нахабний, усе прискіпувався до Фавста. Арештанти найбільше боялися, що той не витримає знущань і вдарить його. Раптом побачив видряпане “Прокіп Конюшина” і “Христос Воскресе, Галю…”, оскаженів і звелів посадити на три доби в карцер без хліба й пригвинтити ліжко. Так же прибрали в камері й нари на три дні.
Старий карцер, де сидів Фавст, чув багато трагедій і сліз. Він уже взявся цвіллю, зимою в кутках підмерзала вода. Арештант розмовляв до стіни й говорив, що ніколи не стане зрадником. Коли слідчий з усієї сили вдарив його по зубах, він до кістки прокусив йому руку. Після того Конюшину били прикладами, відбили легені й на три місяці заперли в “секретку”. Фавст розповідає героєві-оповідачу як вони виступали за свою державу – “як бір, зелені – такі молоді й завзяті”. І сказав, що вже ніколи не зацвітуть стрічки – пісні на гриві його коня, але він не журиться, бо вмирає “в ім’я наступних поколінь”. А ще пригадує, що сьогодні – багата кутя. У дитинстві вони всією родиною святкували: йому діставався від мами перший пиріжок, а тато розказував чарівну казку про те, як прийде час і всім убогим дадуть землі.
Конюшина розв’язує свою торбу й роздає товаришам по камері “вечерю”. А офіцеру Клєнцову каже, щоб не радів з його страти, 6с “сотні поляжуть, тисячі натомість стануть до боротьби”.
За Конюшиною приходить вартовий, і його забирають на страту У камері ридають, а по сусідству студенти співають: “Ой радуйся, земле. Син Божий народився…”

Коментар
Герой твору Г. Косинки “Фавст” Прокіп Конюшина, як і Фауст И. В. Гете, шукав життєвої істини на шляхах революції. Він загинув у муравйовсько-більшовицьких застінках, але залишив незнищенну віру в щасливе майбутнє українського народу. Витерпів нелюдські муки, але не став зрадником. Для нього найкращі спогади – зелене Поділля у цвіту, різдвяні свята у родинному колі, мрії про молодь, яки колись-таки здобуде свободу рідному краєві.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Скорочено ФАВСТ – ГРИГОРІЙ КОСИНКА (Стислий виклад) Коли догорятиме у віках остання зоря – горітиме моя мисль і страждання, а на чорній смузі неба кривавими літерами спалахнуть пророчі Франкові слова: Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздоріжжу. Людським презирством, ніби струпом, вкритий!.. Йому, Фавсту з Поділля, присвячує автор свої рядки – щоб наступні...
  2. Скорочено “Фавст” Косинки Герой-оповідач згадує слова І. Франка з прологу до поеми “Мойсей”, де поет вболіває за свій “замучений, розбитий” народ, що перебуває на роздоріжжі. І розповідає про Фавста з Поділля, перед іменем, стражданнями якого хай стануть на коліна наступні покоління. Однієї різдвяної ночі до камери, де сидів герой-оповідач, привели із секретної камери...
  3. Григорій Косинка “Фавст” Фавст Коли догорятиме у віках остання зоря – горітиме моя мисль і страждання, а на чорній смузі неба кривавими літерами спалахнуть пророчі Франкові слова: “Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздоріжжі. Людським презирством, ніби струпом, вкритий!..” В імені твоєму, Фавсте з Поділля, я пишу ці рядки. Хай наступні...
  4. Косинка Григорій Михайлович Фавст Коли догорятиме у вiках остання зоря – горiтиме моя мисль i страждання, а на чорнiй смузi неба кривавими лiтерами спалахнуть пророчi Франковi слова: Народе мiй, замучений, розбитий, Мов паралiтик той на роздорiжжу. Людським презирством, нiби струпом, вкритий!. В iменi твоєму, Фавсте з Подiлля, я пишу цi рядки. Хай наступнi поколiння...
  5. Скорочено В ЖИТАХ – ГРИГОРІЙ КОСИНКА (Стислий виклад) Був ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутно купалося у стрижні. “Ну, ну… вже й цілуватися лізе!” – кажу до сонця, що безцеремонно грається волосинками на нозі, любовно оглядає забрьохану колошу на штанях і сміється крильцями бджіл: “Дізік, дізік…” Дізік – страшне слово, бо...
  6. Ідея бунту, протистояння диктаторській владі (за твором “Фавст”) Навколо нас – кати і кустодії Синедріон, і кесар, і претор. Микола Зеров. Григорій Косинка (Стрілець) – найобдарованіший новеліст в українській літературі 20-х – 30-х рр. XX ст. Перші Твори прозаїка, написані в імпресіоністичній манері, засвідчили непересічний талант майстра. Вплив імпресіонізму відчутний у новелах збірки “На золотих богів” (1922): ритмізована...
  7. В житах – ГРИГОРІЙ КОСИНКА скорочено ГРИГОРІЙ КОСИНКА В житах Це все було просто до дрібниць: і я, і заспаний ранок, і сивий степ. Я пам’ятаю хороше тільки ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у стрижні. – Ну, ну… вже й цілуватися лізе! Кажу це до сонця, бо воно безцеремонно...
  8. В житах скорочено – Григорій Косинка Це все було просто до дрібниць: і я, і заспаний ранок, і сивий степ. Я пам’ятаю хороше тільки ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у стрижні. – Ну, ну… вже й цілуватися лізе! Кажу це до сонця, бо воно безцеремонно грається волосинками на моїй...
  9. Косинка Григорій Михайлович Мати А працю ту, що виросла із ноту Твого гарячого в жнива, Що сипалася зерном через гору У кіш дубовий до млина, – Забрали в тебе ми не так, як таті, Але розбоєм в білий день, Коли кипіло сонце на загаті, І гукав півень до гостей! Т. Осьмачка Кінь, запряжений у...
  10. Григорій Косинка “В житах” В житах Це все було просто до дрібниць: і я, і заспаний ранок, і сивий степ. Я пам’ятаю хороше тільки ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у стрижні. – Ну, ну… вже й цілуватися лізе! Кажу це до сонця, бо воно безцеремонно грається волосинками...
  11. Косинка Григорій Михайлович В житах Це все було просто до дрібниць: і я, і заспаний ранок, і сивий степ. Я пам’ятаю хороше тільки ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у стрижні. – Ну, ну… вже й цілуватися лізе! Кажу це до сонця, бо воно безцеремонно грається волосинками на моїй...
  12. Григорій Косинка – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Григорій Косинка (1899-1934) Г. Косинка – один з найкращих українських новелістів XX ст. Григорій Михайлович Стрілець (справжнє прізвище письменника) народився 29 листопада 1899 р. в с Щербанівці на Київщині в бідній селянській родині. 1913 р. закінчив початкову школу в с. Красному і працював писарем. 1914 р. Григорій...
  13. Косинка Григорій Михайлович Серце Трохименко примружив очі: над головою йому, над золотим колосом подільської пшениці високо стояло сонце. Димні хмарини, схожі на бабине літо, заткали були на сонце на одну лише мить… Гарячий серпневий день приском пломенів над рікою Збруч; червона шелюга, верболіз і верби молоді заступили перед сонцем цю ріку давню ніби навмисне,...
  14. Григорій Косинка (1899-1934) Г. Косинка – один з найкращих українських новелістів XX ст. Григорій Михайлович Стрілець (справжнє прізвище письменника) народився 29 листопада 1899 р. в с Щербанівці на Київщині в бідній селянській родині. 1913 р. закінчив початкову школу в с. Красному і працював писарем. 1914 р. Григорій переїхав до Києва, де доводилося працювати...
  15. Григорій Косинка видатний новеліст XX століття Творчість Григорія Косинки (справжнє прізвище – Стрілець) повертається до нас з порога смерті. Життя письменника обірвалось трагічно: він був страчений за хибним звинуваченням у приналежності до групи терористів. Та справжньою причиною загибелі був його письменницький талант, його Твори, у яких він не ідеалізував більшовицькі будні, а правдиво розповів про життя...
  16. Григорій косинка. Творча біографія прозаїка Григорій косинка. Творча біографія прозаїка. Новела “в житах” – пошуки порушеної гармонії Відгомін громадянської війни в новелах Григорія Косинки Розстріляне відродження Твір по оповіданнях Г. Косинки “Мати” і “Гармонія” Микола Хвильовий. Біографія письменника, його провідна роль у літературному житті 1920-х рр Євген Плужник – один із провідних поетів “розстріляного відродження”....
  17. Григорій Косинка – видатний новеліст XX сторіччя Та й ти не вмер. Ти пішов з життя, але й залишився в ній, тому що є твоє живуче слово. Є шанування й увековечивание. Тамара Мороз “Стрілець”. Творчість Григорія Косинки (теперішнє прізвище – Стрілець) вертається до нас із порога смерті. Життя письменника обірвалася трагічно: він був страчений по помилковому обвинуваченню...
  18. “Тема громадянської війни у творах Григорія Косинки” В оповіданні “Фавст” Григорій Косинка звертається до теми громадянської війни. Як і легендарний Фауст з трагедій Гете, сучасний український “фавст з Поділля” – Прокіп Конюшина – шукає істину. Але це шукання закінчується трагічно, бо головний герой гине в більшовицьких застінках. Громадянська війна – одна з найчорніших сторінок в історії України...
  19. Квітка-Основ’яненко Григорій Сватання на Гончарівці (скорочено) Малоросійська опера у трьох діях Дійові особи: Прокіп Шкурат. Одарка – його жінка. У л я н а – їх донька. Олексій – кріпак, коваль. Павло Кандзюба – обиватель з-під Харкова. Стецько – його син. Осип Скорик – відставний солдат. Т и м і ш – обиватель із Заїківки. Дівки,...
  20. Квітка-Основ’яненко Григорій Конотопська відьма (скорочено) ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВЯ’НЕНКО (1778-1843) “КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА” (Повість) І Сумний і невеселий сидів собі на лавці у новій світлиці конотопський пан сотник Микита Уласович Забрьоха. Завжди чепурний, він тепер навіть у неділю не одягнув чистої сорочки, не знімав на ніч синіх штанів. Пан сотник походив із чесного і важного роду. Усі його...
Фавст – ГРИГОРІЙ КОСИНКА Скорочено
«
»