Етажерка в моїй кімнаті (світло минулих поколінь)
Наша трикімнатна квартира досить сучасна. Нові красиві меблі, багато техніки. Моїм друзям завжди цікаво у нас. Вони із задоволенням розглядають квіти, якими займається моя мама. Заходячи у мою кімнату, хлопці звертають увагу на одну річ із меблів. Це – етажерка. Хто не знає, що це таке, поясню: це відриті полиці на стояках. У сучасній квартирі це рідкість. У нас є й велика книжкова шафа. Вона стоїть у кімнаті батьків і вміщає ряди повних зібрань творів класичної літератури.
На моїй етажерці теж чимало цінних книжок, але річ не в них, а в самій
Зараз вона стоїть у моїй кімнаті, і її можна роздивлятися годинами. Якщо не знати її історії, все одно важливо, що ця річ старовинна.
Одного разу на дверях будинку нашого міського драмтеатру ми прочитали об’яву, що для оформлення сцени на новий спектакль потрібні старовинні меблі. Дійсно, театр брав їх в оренду. Так наша етажерка деякий час слугувала театральним реквізитом.
Я дивлюсь на етажерку, від неї йде якесь тепло. Вона наче з’єднує різні покоління нашої сім’ї.