“Почуття батьківщини – основне в моїй творчості” (С. А. Єсенін)

Росія! Серцю милий край! Душу стискується від болю. С. Єсенін Наше сучасне життя буває повна сірості й повсякденності. Напевно, єдине, що в нас залишилося, – це російська Природа й любов Кродине.

Багато росіян поети могли з гордістю сказати, що почуття Батьківщини – основне в їхній Творчості. Їх так багато, що якщо почнеш згадувати імена, те обов’язково кого-небудь забудеш. Але мені хочеться розповісти про одному з поетів, чия творчість дуже близько й зрозуміло мені. Цим поетом є Сергій Єсенін. У короткому житті цієї людини було багато

різних періодів: гарних і не дуже.

Але доля нагородила його більшим талантом – даром великого поета. Тема Батьківщини – одна з головних у лірику Єсеніна. У його серце з юного років запала Росія, її смутні й роздольні пісні, світлий сум і молодецьке молодецтво, веселий дівочий сміх і горе матерів, що втратили синів на війні. Від ліричних віршів про країну “березового ситцю” до тривожних роздумів про долі Росії в грізні роки – такий діапазон лірики С. Єсеніна. Кожний його рядок зігрітий почуттям безмежної любові до батьківщини: Але найбільше Любов до рідного краю Мене млоїла, Мучила й палила

Всі росіяни

поети гаряче любили свою Батьківщину. Лермонтов писав: Люблю Вітчизну я, Але странною любов’ю… Як же любить її Єсенін?

Два молодих поети, що жили в різні епохи, нагадують один одного своїми віршами про Батьківщину, про Росію, про російську природу. Про що б не писав Єсенін, навіть у найважчі мінути самітності, світлий образ Батьківщини зігрівав його душу. “Моя лірика, – з гордістю говорив Єсенін, – жива однією великою любов’ю – любов’ю до Батьківщини”. У творчості поета можна зустріти дві сторони Росії

Таку, як “…об Русь – малинове поле”, і “край ти мій занедбаний, край ти мій, пустир…” Для Єсеніна, я думаю, почуття природи міцно пов’язане з роздумами про завтрашній день Росії, з почуттям Батьківщини. У дев’ятнадцять років Єсенін створює одне із прекрасних своїх створінь – “Русь”. Суворий, сумний, правдивий в “Русі” оповідання поета про Батьківщину в час військових негод

Передчуття лиха, що насувається, уже відчутно на початку вірша: Потонуло Село у вибоїнах, Заслонили избенки лісу. Тільки видно, на купинах і западинах, Як синіють навкруги небеса. Війна була для селянської Русі непоправним нещастям, тому Єсеніну хочеться вірити, що лихо, може бути, обійде отчий край стороною. А чорні Хмари застеляють обрій

Війна! Понакаркали чорні ворони Грозним лихам широкий простір Гримнув грім, чашка неба розколота, Хмари рвані кутають ліс. Болі й негоди селянської Русі, її радості й надії злилися в Єсеніна в смутні й радісні рядки. Природа в Єсеніна невіддільна від людини, від його настрою, радостей і тривог

Як часто звучать у його віршах слова “люблю” і “любов”: Я люблю ці хатини кволі З поджиданьем сивих матерів. Ой ти, Русь, моя батьківщина лагідна, Лише до тебе я любов бережу. ,”Почуття Батьківщини – основне в моїй творчості”, – говорив Есениан. Але не подумайте, що він любить Росію злиденну, сіру, убогу

Ви просто забули його “променисту Батьківщину”: Народився я з піснями в трав’яній ковдрі. Зорі мене весняні у веселку звивали. Виріс я до зрілості, онук купальской ночі, Сутемень колдовная щастя мені пророкує. Такі звичайні слова в його віршах здаються казковими

От подивитеся, як чудотворно підібрані слова: За переораною нивою Малинова лобода. На гілці хмари, як зливу,


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


“Почуття батьківщини – основне в моїй творчості” (С. А. Єсенін)

Categories: Нові твори

Links