Home ⇒ 📕Твори з зарубіжної літератури ⇒ Единство мира природы и внутреннего мира человека в поэзии Ф. И. Тютчева

Единство мира природы и внутреннего мира человека в поэзии Ф. И. Тютчева

Есть некий час, в ночи, всемирного молчанья,
И в оный час явлений и чудес
Живая колесница мирозданья
Открыто катится в святилище небес…
Ф. И. Тютчев
Важнейшая тема поэзии Ф. И. Тютчева – хаос мироздания, Вселённой, страшная, непостижимая тайна, которую природа скрывает от человека:
О, страшных песен сих не пой
Про древний хаос, про родимый!
О, бурь заснувших не буди –
Под ними хаос шевелится!..
(“О чем ты воешь, ветр ночной?”)
Поэт описывает переломные, роковые состояния природы, перед которыми

человек цепенеет и чувствует себя частицей этого хаоса, этой силы.
Гроза, “огневые” зарницы, которые “как демоны глухонемые, ведут беседу меж собой”, ветер, сама ночь – это не просто явления природы, это отношение Тютчева к миру. Тема дня и ночи приобретает у поэта обобщенное звучание, словно представляет мне противоположные стороны жизни: черная пропасть ночи свила “золотой покров”, дня – “покров, накинутый над бездной”.
День и ночь – это словно бы разные стороны человеческой натуры – темная и светлая. Тютчев тонко подмечает все переходы и изменения в течении времени,
все движения от ночи к дню и обратно, которые сходны в его представлениях с движением человеческой мысли:
Сумрак тихий, сумрак сонный,
Лейся в глубь моей души,
Тихий, томный, благовонный,
Все залей и утиши.
(“Тени сизые смесились…”)
Тютчев часто описывает не погоду определенного дня, а стихии в чистом виде (воду, ветер, грозу), которые сами по себе велики и безудержны. Для поэта почти каждый пейзаж – космический. В нем живут не конкретные персонажи (лирический герой, его возлюбленная), а силы природы, созвучные с чертами человеческого характера. Жизнь людей у Тютчева вообще часто сходна с явлениями природы:
Вот наша жизнь, – промолвила ты мне, –
Не светлый дым, блестящий при луне,
А эта тень, бегущая от дыма…
(“Как дымный столп…”)
Фонтан, радуга, дым – все это в своей изменчивости напоминает призрачность и мимолетность человеческой жизни. Тютчев пытается проникнуть в сокрытое и недоступное:
Смотри, как запад разгорелся
Вечерним заревом лучей,
Восток померкнувший оделся
Холодной, сизой чешуей!
В вражде ль они между собою?
Иль солнце не одно для них
И, неподвижною средою
Деля, не съединяет их?
(“Смотри, как запад разгорелся…”)
Все явления и существа, населяющие окружающий мир, одухотворены щедростью поэта, глубиной его души – и в этом притягательная сила творчества Тютчева.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Идейно-художественное своеобразие поэзии Ф. И. Тютчева Поэзия Ф. Тютчева – “поэзия мысли”, “философская поэзия”, “поэзия космического сознания”. Важнейшая тема для Тютчева – хаос, заключенный в мироздании, это непостижимая тайна, которую природа скрывает от человека. Тютчев воспринимал мир как древний хаос, как первозданную стихию. А все видимое, сущее – лишь временное порождение этого хаоса. С этим связано...
  2. Психологизм человеческих переживаний в поэзии Ф. И. Тютчева …Как сердцу высказать себя? Другому как понять тебя? Ф. И. Тютчев Весь поэтический мир Тютчева проникнут любовью к природе, Стремлением понять ее таинственный язык. Но сам человек для Тютчева – такая же загадка, как и природа, причем в каждой личности заключена своя особенная тайна. Мир души человека трагичен, в нем...
  3. А. А. Фет – тончайший лирик русской природы У Тютчева природа впервые предстала как загадка, мучительный вопрос для души, а Фет находит в природе, в ее непосредственности и естественности, разрешение всех вопросов. Для него зримая сторона всех явлений, пейзаж, дождь, ветер, море – это и есть подлинная сущность природы, ее светлая тайна. Только в мире и есть, что...
  4. Философская лирика Тютчева Нам не дано предугадать, Как слово наше отзовется, – И нам сочувствие дается, Как нам дается благодать… Ф. И. Тютчев Лирика Тютчева – одна из вершин русской философской поэзии. В его творчестве высокая поэзия соединяется с философским мировоззрением. Глубина и сила его лучших произведений сравнима с поэзией Пушкина. “Герой” многих...
  5. День і ніч у поезії Ф. І. Тютчева У кожному його вірші відчувається не тільки погляд художника, але і розум мислителя. В. Брюсов Серед поетів XIX століття Ф. І. Тютчев виділяється своїм прагненням осмислити таємниці світобудови, розгадати мову природи, зрозуміти значення і можливості людини у світі природи. Як філософ Тютчев розділяє пантеїстичні погляди. Людина – частина великого світу...
  6. Філософська лірика Тютчева Тютчев відомий насамперед своєю філософською лірикою. Саме філософська спрямованість виокремлює його твори з-поміж творінь інших відомих поетів того часу. Філософським підгрунтям для творчості Тютчева стали роботи Шеллінга. На думку філософа, основа історії Всесвіту і життя людської душі – боротьба світла з темрявою, з “хаотичним рухом первісної природи”, з “несвідомою, темною...
  7. Біографія Тютчева Федора Івановича Тютчев, Федір Іванович (1803 – 1873 р. г.) Поет Біографія Народився 5 грудня 1803 року в Орловській губернії. Батько Тютчева, Іван Миколайович, був поміщиком середнього статку. Дитинство майбутній поет провів в Орловській губернії, а потім у Москві й Підмосков’ї. Із чотирьох років Тютчева виховує його дядько Н. Хлопов, що був...
  8. Мир природы в романе “Война и мир” Не то, что мните вы, природа: Не слепок, не бездушный лик – В ней есть душа, в ней есть свобода, В ней есть любовь, в ней есть язык… Ф. И. Тютчев Яснополянский парк. Тишина. Аллея под сводами вековых деревьев. Высокое вечное небо. И маленький холмик сбоку, на краю оврага, среди...
  9. Філософська лірика Федора Тютчева Тютчев відомий насамперед своєю філософською лірикою. Саме філософська спрямованість виокремлює його твори з-поміж творінь інших відомих поетів того часу. Філософським підгрунтям для творчості Тютчева стали роботи Шеллінга. На думку філософа, основа історії Всесвіту і життя людської душі – боротьба світла з темрявою, з “хаотичним рухом первісної природи”, з “несвідомою, темною...
  10. Яскравість і сила поетичних образів Ф. Тютчева Нам розповіли, що Федір Іванович Тютчев був професійним дипломатом. А в дипломатії кожне слово чи словосполучення дуже важливе. Через те він і навчився точно добирати слова до віршів. У всякому разі, я так гадаю. А влучно дібране слово завжди яскраве і сильне. І тому Пушкін надрукував вірші Тютчева у своєму...
  11. Удивительный мир поэзии А. А. Фета А. А. Фет принадлежит к числу тех русских поэтов, слава которых не была громкой ни при жизни, ни после смерти. Он писал в непоэтическую эпоху, да, кстати, и сам никогда не стремился к славе. В жизни его интересовали совсем другие проблемы: в возрасте 14 лет он был объявлен незаконнорожденным и...
  12. Основні мотиви лірики Ф. І. Тютчева Напевно, немає людини, що, прочитавши хоч один раз вірші Тютчева, залишиться до них байдужим. Поезія Тютчева дихає свіжістю й чистотою, земною красою й космічною досконалістю. Тютчев вміє описати те просте, що ми бачимо у світі, такими незвичайними словами, що воно з’являється перед нами зовсім в іншому світі. Тільки Тютчев може...
  13. Людина і природа в поезії Федора Тютчева Із поезією Федора Івановича Тютчева у кожного покоління читачів пов’язані свої згадки. Я не знаю людини, якій не була б знайома ця лірика. У дитинстві ми читаємо вірш на дитячих ранках: Зима недаром злится, Прошла ее пора – Весна в окно стучится И гонит со двора… А згодом нас починають...
  14. Проблематика и художественное своеобразие поэзии Арагона Луи Арагон (1897 – 1982 гг.) Родился в Праиже. Он учился в парижском лицее, затем получил специальн6ость врача. В конце первой мировой войны Арагон в армии. Во время войны он пишет и публикует первые стихотворения, примыкает к дадаизму, затем становится одним из виднейших представителей сюрреализма во Франции. После оккупации Франции...
  15. Лірика кохання у творчості Ф. І. Тютчева І. Закоханість Тютчева в життя (неможливість для поета жити без кохання; закоханість з ранньої молодості до глибокої старості у блискуче товариство молодих, прекрасних жінок). ІІ. Любовна лірика Ф. І. Тютчева. 1. Секрет чарівності Тютчева (велика популярність некрасивого зовні, маленького на зріст, лисуватого, сухорлявого Тютчева серед дам вищого світу Москви, Петербурга,...
  16. Людина і природа в поезії Тютчева З поезією Федора Івановича Тютчева у кожного покоління читачів пов’язані свої спогади. Але я не знаю людини, якій була б не знайома ця лірика. В дитинстві ми читаємо вірш: Зима не даром злиться, Прошла ее пора – Весна в окно стучится И гонит со двора… А згодом нас ваблять інші...
  17. Ідеї лірики Тютчева Видатний росіянин лірик Федір Іванович Тютчев був у всіх відносинах протилежністю своєму сучасникові й майже ровесникові Пушкіну. Якщо Пушкін одержав дуже глибоке й справедливе визначення “сонця російської поезії”, то Тютчев – “нічний поет”. Хоча Пушкін і надрукував у своєму “Сучаснику” в останній рік життя більшу добірку віршів тоді нікому не...
  18. Основні теми й ідеї лірики Ф. И. Тютчева Видатний росіянин лірик Федір Іванович Тютчев був у всіх відносинах протилежністю своєму сучасникові й майже ровесникові Пушкіну. Якщо Пушкін одержав дуже глибоке й справедливе визначення “сонця російської поезії”, то Тютчев – “нічний поет”. Хоча Пушкін і надрукував у своєму “Сучаснику” в останній рік життя більшу добірку віршів тоді нікому не...
  19. Основні теми лірики Ф. И. Тютчева Видатний росіянин лірик Федір Вербанович Тютчев був у всіх відносинах протилежністю своєму современнику й майже ровесникові Пушкіну. Якщо Пушкіна справедливо називають “сонцем російської поезії”, то Тютчев – “нічний” поет. Хоча Пушкін і надрукував у своєму “Сучаснику” в останній рік життя більшу добірку віршів тоді нікому не відомого, що находились на...
  20. Життєвий і творчий шлях Ф. І. Тютчева Ф. І. Тютчев поряд з Пушкіним є одним із самих цитуємих російських поетів. Його вірши “Розумом Росію не зрозуміти…” і “Люблю грозу на початку травня…” відомі, мабуть, усім. Близькі вірші Федора Івановича Тютчева й серцям наших сучасників. Не одержавши загального визнання при житті, у наш час поет займає важливе місце...
Единство мира природы и внутреннего мира человека в поэзии Ф. И. Тютчева
«
»