ДЖАННІ РОДАРІ. ДОРОГА, ЩО НІКУДИ НЕ ВЕЛА
Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Джанні Родарі, з його твором “Дорога, що нікуди не вела”; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати наполегливість у досягненні мети.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Не урок, а справжнє свято,
Бо полинем у світи.
Мандруватимем завзято,
Юний друже, я і ти.
У поході будь уважним,
Добре думай, не спіши!
Знай, що вчитись завжди
Легше буде у житті!
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою. Гоа “Дощик”
Діти читають хором.
– Накрапає дощ (тихо).
– Дощ пускається сильніше (голосніше).
– Злива (голосно).
– Дощ слабшає (тихіше).
– Дощ припинився (читання припиняється).
Рак у річечку пірнув,
Раптом рибку ущипнув.
Раче, раче-небораче,
Ти щипнув, а рибка плаче.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парах. Гра “Обличчям до обличчя”
Учні в парах повертаються одне до одного та переказують казку Г. К. Андерсена “Гидке каченя”.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ
– Який розділ ми зараз вивчаємо?
– З якими казками ознайомилися?
– Сьогодні ми ознайомимося ще з однією казкою, автором якої є італійський письменник Джанні Родарі.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
– 23 жовтня 1920 року, у північно-італійському містечку Омен, у сім’ї власника маленької пекарні народився хлопчик Джанні, якому судилося стати одним з найкращих казкарів Італії. Його батько, Джузеппе Родарі, був главою численної родини і зовсім не багатою людиною. Дитинство майбутнього казкаря минуло в люблячій сім’ї, але народився він слабким і часто хворів. Потяг до малювання у Джанні був настільки великим, що у свій час він навіть мріяв стати художником. Ще йому хотілося стати майстром іграшок, щоб діти грали незвичайними механічними іграшками, які ніколи б їм не набридали. Все життя він уважав, що іграшки для дітей настільки ж важливі, як і книги. В іншому випадку діти просто не зможуть правильно ставитися до навколишнього світу, не стануть добрими. Саме на сторінках “Піоньере” у 1951 році з’явилася відома всім казка “Пригоди Цибуліно”. Джанні Родарі написав ще безліч казок, серед яких “Джельсоміно в країні брехунів”, “Пригоди Блакитної Стріли”, “Торт у небі”, “Казки по телефону”, але сам себе вважав не письменником, а журналістом. Якщо вірити словам давньогрецького мудреця про те, що люди живуть у написаних ними книгах, то Джанні Родарі житиме вічно – у своїх прекрасних героях і в серцях дітей, які їх полюбили.
2. Гра “Рибки”
Самостійне мовчазне читання учнями статті “Джанні Родарі”
– Де і коли народився Джанні Родарі?
– Якою була його сім’я?
– Чим він захоплювався в дитинстві?
– Які твори написав Джанні Родарі?
– Чим цікава його збірка казок “Казки по телефону”?
3. Фізкультхвилинка
4. Опрацювання казки Джанні Родарі “Дорога, що нікуди не вела”
1) Читання казки комбінованим способом (учитель-учні).
– Чи сподобалася вам казка?
– Які почуття вона у вас викликала?
– Над чим примусила замислитись?
2) Словникова робота.
– До слів лівої колонки доберіть тлумачення з правої колонки.
Сеньйора | Те саме, що візник. |
Околиця | Увічливе називання, звертання до жінки в Іспанії. |
Вигулькнув | Різко, рвучко смикнув за щось. |
Кучер | Прикріплений з обох боків до вуздечки довгий ремінь, яким правлять кіньми. |
Шарпнув | Раптово, швидко з’явився звідки-небудь, з-за чогось; показався. |
Віжки | Ряд густо посаджених дерев, кущів, що утворюють загорожу. |
Живопліт | Віддалена від центру частина населеного пункту. |
3) Читання тексту учнями “ланцюжком”.
4) Фізкультхвилинка.
У садку зеленому
Яблук нарвемо.
В кошики великі
Ми їх складемо.
Ручки хай потрудяться –
Буде нелегко.
Вправними, бадьорими,
Дружними ростемо.
5) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
– Де розходилися три дороги?
– Куди вела кожна з них?
– Яка дорога найбільше цікавила Мартіно?
– Яким був Мартіно?
– Чому люди прозвали його Вперта Толова?
– Як він до цього ставився?
– Коли Мартіно попрямував таємничою дорогою?
– Якою була ця дорога?
– Знайдіть та прочитайте її опис.
– Які слова свідчать про те, що дорога була нелегкою?
– Хто зустрів Мартіно?
– Про що він розмірковував, побачивши пса?
– Куди його привів пес?
– Яким перед ним постав палац?
– Хто стояв на балконі?
– Як зустріла його прекрасна сеньйора?
– Яка розмова відбулася між ними?
– Що подарувала йому сеньйора?
– Про кого він думав, вибираючи речі?
– Хто допоміг йому повернутися до села?
– Як зустріли його односельці?
– Чи повірили в його розповідь?
– Чому інші мешканці села поверталися ні з чим?
6) Робота в парах.
– Визначте головну думку казки.
– Спробуйте дібрати свій заголовок.
7) Характеристика головного героя.
– Серед поданих слів оберіть ті, що характеризують Мартіно.
Скупий, впертий, жорстокий, брехливий, наполегливий, відвертий, сміливий, підступний, настирливий, турботливий,
– Свій вибір доведіть словами з тексту.
8) Гра “Дочитай речення до кінця”.
Учитель читає початок речення, а учні відшукують та дочитують його.
– Мартіно був таким настирливим, … (що люди прозвали його Вперта Голова).
– Яких тільки скарбів не побачив Мартіно… (в залах палацу).
– Хлопець змушений був сто разів повторювати… (свою розповідь про те, що з ним трапилося).
– Мартіно йшов та йшов, … (а тунель не закінчувався, і дорозі не було кінця).
9) Фізкультхвилинка.
10) Гра “Голосування ногами”.
Діти встають у дві шеренги: права шеренга – “я вважаю, що твердження правильне”, ліва шеренга – “я вважаю, що твердження неправильне”.
– Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукайте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить ногами права шеренга, неправильне – тупає ногами ліва шеренга та називає правильну відповідь.
11) Гра “Відновіть послідовність подій у тексті”.
У селі давно вирішили, що Мартіно загинув. Мартіно йшов та йшов, а тунель не закінчувався, і дорозі не було кінця. Мартіно обдарував усіх – і друзів, і ворогів. Мартіно був таким настирливим, що люди прозвали його Вперта Голова. | (3) (2) (4) (1) |
12) Гра “Засічка – кидок”.
За командою “кидок” – усі учні починають читати текст напівголосно.
За командою “засічка” – зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.
Цей текст таким самим чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!)
Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг – “засічка” поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Який твір читали на уроці?
– Чого він нас навчає?
– Хто автор цього твору?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати казку (с. 151-153).
(2 votes, average: 5.00 out of 5)