Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”)
Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. (Василь Барка – український письменник. Переживши страшні роки голодомору 1933 року, після еміграції за кордон написав роман “Жовтий князь” про ці страшні події. Назва роману символічна: образ Жовтого князя – це образ демона зла, який завдає руйнації і спустошення, смерті.)
“Жовтий князь” В. Барки – відверта розповідь про трагедію голодомору 1933 року.
Важке становище українського селянина після революції
Дві віри – Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна. (Мирон Катранник і Григорій Остроходін уперше зустрілись на лекції в сільраді. Перша думка Мирона Даниловича про Остроходіна: “Страшний, ох, страшний! Переступить хоч закон, хоч що!” Так і сталося. Родина Катранника – це щирі, людяні, чесні, працьовиті селяни. Мирон вірив, що революція змінить
Образ “жовтого князя” – це образ всепоглинаючої тоталітарної системи. (Роман В. Барки “Жовтий князь” – це болюча правда про тоталітарну більшовицьку систему влади, яка знищує все гуманне, людяне, яка вбиває віру в людей.)
Роман В. Барки “Жовтий князь” – роман-реквієм по жертвах голодомору 1933 року. (Американський вчений Конквест Роберт у книзі “Жатва скорби” наводить дані, що в період з 1930 до 1937 року загинуло 11 мільйонів селян, а ще 3,5 мільйона були заарештовані і згодом померли в зонах. Із них 5 мільйонів селян загинули від голоду 1932-1933 років в Україні. Роман В. Барки-це реквієм по загиблих і осуд системи, яка це породила.)