Духовний і моральний сенс подорожі героя в потойбічний світ у “Божественній комедії” Данте
Великий поет Дайте Аліг’ері увінчав своєю творчістю добу Середньовіччя і розпочав в Італії та в усій Європі нову епоху – Відродження. Найбільш відомий твір Дайте – поема “Божественна комедія” (1307- 1313 pp. – 1321 р.). Данте назвав свою поему “Комедією”. Пізніше Дж. Бокаччо, вражений силою таланту автора і величчю його твору, приєднав до цієї назви визначення “божественна”. Під такою назвою – “Божественна комедія” – поема була опублікована у 1555 році, ввійшовши до скарбниці світової літератури.
Данте описує
У центрі твору – людина, котра прагне духовного вдосконалення себе й світу, вона здатна осягнути проблеми всього людства. Форма розвитку сюжету – подорож по загробному світу. Цей прийом до Данте неодноразово використовували його великі попередники
Таким чином, поема сповнена не містичних, а цілком реальних проблем, що набувають філософського значення. Про задум твору Данте писали, що письменник мав на меті “Врятувати людей від ганебного стану і привести їх до щастя”. Письменник прагнув до духовного спасіння Людини й усього світу. Він проголошував високі ідеали Добра, Любові, Милосердя, Розуму, які, па його думку, можуть змінити життя суспільства. Письменник, на противагу середньовічній моралі, утверджував, що людина ще на землі мусить усвідомити своє становище, намагатися поліпшити його, звертаючись до прихованих творчих сил своєї душі.
Данте писав свою поему з тим, щоб її можна було тлумачити з чотирьох поглядів. Перший аспект – буквальний, коли текст розуміється таким, як він написаний. Другий аспект – алегоричний, коли під текст слід підставляти події зовнішнього світу. Аспект моральний передбачає опис переживань і пристрастей людської душі. Четвертий аспект – містичний або філософський. Якщо взяти, наприклад, першу пісню “Божественної комедії”, то її моральний сенс полягає в тому, що дія відбувається в людській душі, звідусіль оточеній гріхами (леопард – любострастя, лев – гордість, вовчиця – жадібність), яким протистоїть ідеал громадянських чеснот.
У центрі художнього світу “Божественної комедії” знаходиться земля. У північній півкулі розташована глибока воронка Пекла, центр якої – в середині Землі. У дев’яти колах мучаться душі грішників. Це загальна картина людських вад і гріхів. У Пеклі Данте супроводжує Вергілій. Найстрашніший гріх, на думку поета,- це зрада. У Південній півкулі розташована гора Чистилища, оточена з усіх боків океаном. Разом з передчистилищем і земним раєм тут також дев’ять кіл, у яких очищуються душі померлих. Навколо Землі рухаються Сонце і планети. Вони створюють також дев’ять кіл, на яких розташований небесний Рай, де живуть у вічному блаженстві душі праведників. Десяте коло утворює Емпірей, помешкання божества, світ вічності. Данте змальовує Небесну розу – втілення християнських ідеалів. У фіналі з’являється авторові видіння Бога, і йому нарешті відкривається ідея Божественної любові.
Подорож героя поеми Данте “Божественна комедія” у потойбічний світ має глибокий духовний і моральний сенс, закликає людей позбуватися гріхів і прагнути до християнських та загальнолюдських ідеалів доброчестя.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)