Home ⇒ 📕Твори з зарубіжної літератури ⇒ Духовна краса Квазімодо

Духовна краса Квазімодо

Мабуть, кожен з нас, пізнаючи життя, нерідко замислювався над тим, що людина, фізично довершена, навіть прекрасна, далеко не завжди має красиву та щиру душу. У народі здавна кажуть: “З лиця води не пити”, бо все ж найголовніше в людині – її душевні якості. Про це розповідає нам роман відомого французького письменника Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері”.

Один з головних героїв твору, дзвонар Собору Квазімодо, є втіленням людської потворності. Не випадково під час виборів “папи блазнів” юрба віддала перевагу саме йому.

Він “увесь був гримасою. Величезна голова, вкрита рудою щетиною, між плечима – здоровенний горб… дивовижна будова стегон і ніг, таких вигнутих, що вони сходилися тільки в колінах і були схожі на два серпи, з’єднані ручками; широкі ступні, потворні руки”. І от такий блазень закохався в дівчину неземної краси Есмеральду.

Квазімодо не втрачав розуму від кохання до красуні, а жив своїм почуттям духовно, і це знаходило свій відбиток на його обличчі та в поведінці. Так, у сцені покарання, коли Есмеральда подала йому води, горбань чи не вперше просльозився, був глибоко зворушений.

Коли ж сама Есмеральда

потрапила на ешафот, Квазімодо, вихопивши її у катів, ніс дівчину так обережно, наче боявся розбити або зім’яти… Це почуття посилило в ньому все людське, приховане в глибині душі: “Його око циклопа, звернене до неї, огортало її то ніжністю, скорботою і жалістю, то раптом підводилося вгору, сповнене вогню”. Переховуючи Есмеральду в одній із келій Собору, Квазімодо лише вночі приходив подивитись, як вона спить: “Не лякайтесь, я ваш друг… Що вам до того, що я біля вас, коли ваші очі заплющені?”

Квазімодо не був від природи духовним калікою, тому так рішуче захищає ніжне створіння. Якось він каже Есмеральді: “За ту краплю води, за ту краплю жалю я можу заплатити всім моїм життям”. Горбань готовий до самопожертви. У нього вистачає шляхетності та чуйності, помітивши, як Есмеральда дивиться на Феба, що “воскрес”, спробувати привести його до неї. іншого разу, помітивши, що одна із скульптур лякає дівчину, він вночі, ризикуючи життям, знімає її, не потривоживши Есмеральду. Відданість Квазімодо дівчині ми бачимо також у тому, що, показавши їй високі башти Собору, він цілком серйозно сказав: “Якщо ви побажаєте, щоб я стрибнув униз, вам не треба буде говорити й слова, досить буде одного вашого погляду”.

Зовні Квазімодо різко контрастує з Есмеральдою: “Я здаюсь вам звіром, скажіть? А ви, ви сонячний промінь, ви крапля роси, ви пісня пташки”. Герой розуміє свою потворність і весь трагізм свого стану, але не перестає кохати дівчину, шукати можливості бути їй корисним. Іноді злість перемагає в горбані всі інші почуття. Але вона була наслідком його потворності і ставлення до нього людей, а не вродженою якістю.

Він не міг утриматися, щоб не помститися Клоду за смерть Есмеральди, скинувши його з Собору, адже той відібрав у нього найкраще в житті. Не випадково після загибелі обох він каже: “Ось усе, що я любив”.

Цей герой викликає у нас найтепліші почуття. Хоч зовні він і потворний, але його душа сповнена благородства, щирості та справедливості. Саме це треба перш за все цінувати в людях.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Духовна краса Квазімодо (за романом В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”) Що врятує наш світ? Безперечно, краса. Краса – сила, що зачаровує, розбурхує почуття, очищує. Краса – це своєрідний поштовх для розвитку, прогресу. Ми усвідомлюємо, яку важливу роль виконує краса у людському житті, проте не завжди можемо точно визначити, а що таке краса? Що є ідеалом для людини? Яку людину можна...
  2. Собор Паризької богоматері характеристика образа Квазімодо Квазімодо – дзвонар собору Паризької богоматері. Сирота-Найда, він усиновлений архідияконом Клодом Фролло, одержує від нього дивне ім’я “Квазімодо” (по-французькому “перша неділя після Великодня” або ж, по-латинському, просто “як би”) і стає його вірним слугою; за наказом архідиякона він невдало намагається викрасти танцівницю-циганку есмеральду, приймає за це болісне публічне покарання й,...
  3. Розкрийте образну систему роману В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” (Клод Фролло, Есмеральда, Квазімодо). Образ Собору і його місце в композиції твору Розкрийте образну систему роману В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” (Клод Фролло, Есмеральда, Квазімодо). Образ Собору і його місце в композиції твору. Герої “Собору Паризької Богоматері” – це не тільки яскраві, живі характери, їхні образи перетворюються на романтичні символи, а подеколи й літературні типи (Квазімодо). На романтизацію оповіді вказує і сюжет...
  4. Квазімодо як взірець духовної краси (За романом В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”) З давніх-давен людство вирішувало питання щодо співвідношення душевної краси і фізичної довершеності. Найближче до вирішення цього питання підійшли стародавні греки. Але потім про фізичну довершеність забули: наступало середньовіччя. Роман Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” розповідає про Париж епохи середньовіччя. Із властивими йому енциклопедичністю знань та нахилом до риторики Гюго змальовує...
  5. Життєва доля Квазімодо та Клода Фролло (за твором В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”) Кожна людина, яка приходить у світ, сподівається на щастя. Та що для неї конче необхідне? Може, краса, багатство, вченість? Може, певні якості характеру? Не так вже й легко відповісти на це питання. Але можна побачити це на прикладах героїв роману “Собор Паризької Богоматері”. Серед строкатого натовпу різного люду, що наповнює...
  6. Собор Паризької богоматері характеристика образу Квазімодо Квазімодо – дзвонар собору Паризької богоматері. Сирота-знайда, він усиновлений архідияконом Клодом Фролло, отримує від нього дивне ім’я “Квазімодо”(по-французьки “перше воскресіння після Пасхи” або ж, по-латині, просто “як би”) і стає його вірним слугою; за наказом архідиякона він невдало намагається викрасти танцівницю-циганку Эсмеральду, приймає за це тяжке публічне покарання і, уражений...
  7. Еволюція Квазімодо: від раба до особистості Твір за романом В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Першу після Великодня неділю католики називають “Квазімодо”, що у пекладі з латини означає “ніби”, “майже”. Саме цього дня після обідні в Соборі Паризької Богоматері на дерев’яному настилі на лівому боці паперті, куди зазвичай клали підкидьків, було знайдено живу істоту, яку важко було...
  8. Учнівський твір по темі Квазімодо як зразок духовної краси Шкільний твір По романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Людство віддавна вирішує питання про сумісність духовної краси й фізичної досконалості. Ближче всіх у цьому питанні підійшли до рішення стародавні греки. Але згодом про фізичну досконалість якось забули – наступало середньовіччя. Роман Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” розповідає про Париж в...
  9. Еволюція Квазімодо: від раба до особистості (за романом В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”) У французькій романтичній літературі “Собор Паризької Богоматері” нале­жить до видатних творів історичного жанру. Силою творчої уяви Гюго змальо­вує картини життя Франції кінця XV ст. Але історичні події стають для нього лише приводом для роздумів над сучасністю. Його герої в “Соборі Паризької Богоматері” – це не лише яскраві, живі ха­рактери, що...
  10. Життєва доля Квазімодо та Клода Фролло Кожна людина, яка приходить у світ, сподівається на щастя. Та що для неї конче необхідне? Може, краса, багатство, вченість? Може, певні якості характеру? Не так вже й легко відповісти на це питання. Але можна побачити це на прикладах героїв роману “Собор Паризької Богоматері”. Серед строкатого натовпу різного люду, що наповнює...
  11. Твір “Справжня краса людини – краса духовна” Дуже часто ми чуємо таке висловлювання, як “краса врятує світ”. Кожен вкладає у нього своє розуміння, але як правило люди мають на увазі зовнішню красу. Сьогодні, коли телебачення та увесь медійний світ загалом фіксує увагу лише на зовнішньому аспекті краси, насаджуючи штучні цінності и стандарти, якраз саме той момент, щоб...
  12. Духовна краса дівчини (добуток по п’єсі “Наталка Полтавка”) Письменник народився в м. Полтава в сім’ї дрібного чиновника. Учився в семінарії, але не закінчив її. Працював канцеляристом, потім домашнім учителем. Протягом 1796- 1808 р. перебував на військовій службі, брав участь у поході проти Туреччини, відзначився під час облоги Ізмаїла. Вийшовши у відставку в чині капітана, оселився в Полтаві. Був...
  13. Духовна краса української дівчини-трудівниці (за п’єсою І. П. Котляревського “Наталка Полтавка”) Є в українській літературі герої, познайомившись з якими, вже ніколи їх не забудеш. І навіть не має значення, чи красиві вони зовні, які життєві труднощі долають. Головне, що вражає і що вже ніколи не зможеш забути, – це краса їхньої душі, щирість серця, високі почуття. Тоді хочеться ще раз звернутися...
  14. Духовний світ, духовна краса. Що це? Кожен із нас відповість на це питання по-різному та неоднозначно. Світ, у якому ми живемо, – це світ різноманітних співвідношень і зв’язків. І те, що ми опинилися сьогодні віч-на-віч з такими бідами, як духовне зубожіння народу, занепад культурної спадщини, руйнування природи, є наслідком розриву людини зі своїм духовним світом, “Коли...
  15. У чому полягає духовна краса людини? Дедалі частіше я замислююсь над питанням: “Для чого я прийшла у цей світ, у чому сенс мого існування? Що корисного можу зробити людям? Чим прикрасити рідну землю?” Саме так: прикрасити, а не байдуже пройти нею! Але, щоб бути корисним, творити добро й красу, слід, на мою думку, мати щиру і...
  16. Духовна краса селянки-трудівниці в романі “Марія” УЛАС САМЧУК Духовна краса селянки-трудівниці в романі “Марія” І варіант Роман У. Самчука “Марія” (1933 р.) – перший в українській літературі художній твір, в якому розповідається про примусову колективізацію, так зване розкуркулювання справжніх господарів землі, трудівників-хліборобів, про голодомор тридцять третього року. Головна героїня роману – Марія Кухарчук, звичайна селянка, трудівниця....
  17. Що ще треба для щастя? У чому полягає духовна краса людини? Дедалі частіше я замислююсь над питанням: “Для чого я прийшла у цей світ, у чому сенс мого існування? Що корисного можу зробити людям? Чим прикрасити рідну землю?” Саме так: прикрасити, а не байдуже пройти нею! Але, щоб бути корисним, творити добро й красу, слід, на мою думку, мати щиру і...
  18. Духовна краса героїв роману О. Гончара “Собор” Найголовніше у світі – Людина. її руками створюються матеріальні й духовні цінності. У вірші “Напис на руїні” Леся Українка показує, як упродовж тисячоліть “кожна статуя, колона, мережечка, різьба і навіть цегла незримими устами промовляє: “Мене створив єгипетський народ”. А собор у творі О. Гончара – це пам’ятка легендарному козацтву, зразок...
  19. Духовна та зовнішня краса в образах Мар’ї Болконської та Елен Курагіної Що робить людину щасливою? Німецький філософ Кант стверджував, що тільки свідоме слідування обов’язку. Л. Толстой вважав, що тільки в гармонії природних потреб з моральними вимогами можна здобути щастя. Саме цю думку письменник емоційно переконливо втілює в образах жінок, зокрема Мар’ї Волконської та Елен Курагіної. Чому саме ці жіночі образи такі...
  20. Духовна та зовнішня краса в образах Мар’ї Волконської та Елен Курагіної Що робить людину щасливою? Німецький філософ Кант стверджував, що тільки свідоме слідування обов’язку. Л. Толстой вважав, що тільки в гармонії природних потреб з моральними вимогами можна здобути щастя. Саме цю думку письменник емоційно переконливо втілює в образах жінок, зокрема Мар’ї Волконської та Елен Курагіної. Чому саме ці жіночі образи такі...
Духовна краса Квазімодо
«
»