Собор Паризької богоматері характеристика образу Квазімодо

Квазімодо – дзвонар собору Паризької богоматері. Сирота-знайда, він усиновлений архідияконом Клодом Фролло, отримує від нього дивне ім’я “Квазімодо”(по-французьки “перше воскресіння після Пасхи” або ж, по-латині, просто “як би”) і стає його вірним слугою; за наказом архідиякона він невдало намагається викрасти танцівницю-циганку Эсмеральду, приймає за це тяжке публічне покарання і, уражений її милосердям, переймається самовідданою любов’ю до цієї дівчини.

Коли циганку, у свою чергу, засуджують на страту, йому вдається

відняти її у катів і укрити в соборі, який він потім самостійно героїчно обороняє від натовпу озброєних обідранців, що прийшли відбивати Эсмеральду. Проте він безсилий проти зради свого наставника і названого батька; ставши разом з ним свідком страти Эсмеральды, він жорстоко розправляється з Фролло, а потім, розшукавши труп коханої в склепі, куди звалюють тіла страчених, помирає, тримаючи її в обіймах. Ще з раннього дитинства К.

– каліка, горбатий, кульгавий і кривий; завдяки жахливо потворній фізіономії(“він увесь був гримасою”) його в першій сцені роману обирають “папою блазнів” і урочисто

несуть на носилках на чолі блазеньської процесії. До природжених тілесних недоліків додаються деформації, придбані під час роботи дзвонарем : із-за дзвонового дзвону К. оглухнув і майже перестав розмовляти з людьми, а постійне життя в готичному соборі зробило “таємничу дію” на увесь тілесний і духовний лад його особи.

“Між ним і старовинною церквою існувала така глибока інстинктивна прихильність, така фізична спорідненість, що Квазімодо був так само невід’ємний від собору, як черепаха від свого щитка. Шорсткі стіни собору були його панциром”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Собор Паризької богоматері характеристика образу Квазімодо

Categories: Шкільні твори

Links