“Думка сімейна” у романі Л. М. Толстого “Анна Кареніна”

“Анна Кареніна” Л. М. Толстого (у першому своєму варіанті-задумі мала бути лише розгорнутою розповіддю про долю “пропащої” жінки з вищого середовища. Однак, чим далі просувалася робота Толстого над романом, тим ширшими ставали його рамки, як це завжди бувало у у письменника, коли він починав конкретно здійснювати свій літературний задум, у своїй остаточній редакції “Анна Кареніна” перетворилася на роман з дуже широким і поглибленим охопленням дійових осіб і подій, вмістивши в собі і вібравши цілу добу російського життя. Головною

героїнею все одно залишалася Анна – трагедія життя цієї молодої, енергійної, неординарної жінки з вищого світу, яка зробила спробу піти тим прямим шляхом, який підказувала їй її відверта, чесна натура, і яка через те загинула (наважилася на самогубство) у лабетах жорстокої і лицемірної світської умовності з її брехливою мораллю. Чоловік Анни – Каренін – натура черства, подібна до канцелярської машини (живої душі в нього навіть не відчувається; тим більше немає такого “таланту до любові”, яким щедро наділена Анна).Однак і в своєму палкому коханні до Вронського Анна теж не знаходить щастя, адже
і в душі Вронського і в його життєвих поглядах немає тієї широти, яка допомогла б Анні справитися з тими тяжкими випрбуваннями, що їй судила доля, поряд з історію взаємин Анни, Кареніної і Вронського у романі подано й іншу сімейну пару – Левіна й Кітті.

Тут Толстой значною мірою залучає факти біографії своєї дружини в її ранній молодості. Особиста доля усіх героїв “Анни Кареніної” (як головних, так і другорядних) показана у тісних зв’язках з епохою 70-х років в Росії минулого століття. Все провідне, що хвилювало широкі кола російського суспільства тих часів, знайшло своє відображення у романі: переоформлений поміщицький та селянський побут; спосіб життя московського й петербурзького вищого чиновництва й аристократії; наукові й філософські проблеми епохи (проекти й дискусії); навіть проблеми мистецтва й політичні події – все це так чи інакше відбито в “Анні Кареніній”.

Таким саме чином розширилася тема роману, попередньо задуманого лише як розповідь про долю невірної жінки, хоча тема сімейна і в плані сюжетному, і в плані психологічному залишилася тут провідною. До того ж, якщо “Війна і мир” за своїм пафосом – це роман, просякнутий загалом оптимістичним ставленням до життя, то в “Анні Кареніній” перважають вже настрої напруженої тривоги й глибокого внутрішнього сум’яття, що виявилося і у самій композиції та сюжетній лінії твору, і в деяких інших його “натякових” моментах (сумна експозиція роману – загибель залізничного сторожа на станції під час першої зустрічі Анни з Вронським; нав’язливі галюцинації; похмурі сни-попередження, запалена й затухаюча свічка як алегоричний образ смерті).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Думка сімейна” у романі Л. М. Толстого “Анна Кареніна”