Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ “Думка сімейна” (по романі “Ганна Каренина”)

“Думка сімейна” (по романі “Ганна Каренина”)

Він говорив, що завдання його зробити цю жінку тільки жалюгідної, і не винуватої”. С. Толста Після закінчення роботи над романом “Війна й мир” Лев Миколайович “захопився” проблемами сім’ї й шлюбу. Навколишня його дійсність давала багато матеріалу про сімейне життя, і Толстой приступився до роботи над новим романом “Ганна Каренина”. Висунута спочатку тема сім’ї виявилася взаємозалежної із суспільними, соціальними, філософськими питаннями – добуток поступово розрісся до великого соціального роману, у якому письменник

відбив сучасну йому життя. Зав’язка проста, навіть банальна

Замужня жінка, мати восьмирічної дитини, захоплюється блискучим офіцером. Але все просто лише на перший погляд. Ганна раптом усвідомила, що I не може себе обманювати, вона мріє про любов, що любов і життя для неї синоніми. У цей вирішальний момент вона не думає ні про кого, крім Олексія Вронского.

Невміння обманювати, щирість і правдивість героїні утягують її в серйозний конфлікт із чоловіком і тим суспільством, у якому вона живе. Ганна порівнює чоловіка з бездушним механізмом, називає його “злою машиною”. Каренин всі почуття перевіряє

нормами, установленими державою й церквою

Він страждає від зради дружини, але якось дуже своєрідно, хоче “обтруситися від того бруду, которою вона забризкала його у своєму падінні, і продовжувати йти по своєму шляху діяльного, чесного й корисного життя”. Він живе розумом, а не серцем. Саме його раціональність підказує шлях жорстокої помсти Ганні

Олексій Олександрович Каренин розлучає Ганну з гаряче улюбленим сином Сережей. Героїні доводиться вибирати, і вона робить “крок” убік Вронского, але це згубний шлях, він веде до прірви. Ганна нічого не хотіла міняти у своєму житті, це доля все повернув. Вона йде по уготованному ній шляхи, страждаючи й мучачись. У єдиний вузол протиріч сплелися любов до залишеного сина, пристрасть до Вронскому, протест проти помилкової моралі суспільства

Ганна не в силах вирішити ці проблеми. Вона хоче піти від них. Просто жити щасливо: любити й бути улюбленої. Але як недосяжне для неї просте людське щастя! Розмовляючи із братовою, Ганна зізнається: “Ти зрозумій, що я люблю, здається, дорівнює, але обох більше себе, дві істоти – Сережу й Олексія. Тільки ці дві істоти я люблю, і одне виключає інше

Я не можу їх з’єднати, а це мені одне потрібно. А якщо цього ні, те однаково. Всі, однаково…” Ганна з жахом розуміє, що для Вронского недостатньо однієї жагучої любові

Він людина “суспільства”. Йому хочеться бути корисним, домагатися чинів і видного положення. Тихе ж сімейне життя не для його

Заради цієї людини і його честолюбних планів вона пожертвувала всім: спокоєм, положенням у суспільстві, сином… Ганна розуміє, що сама себе загнала в тупик. Письменник ще в епіграфі: “Мені помста й аз віддам” заявив, що його героїню судити не світським ханжам, а Творцеві. У романі ця думка не раз підтверджується. Стара тітка Ганни говорить у розмові з Долли: “Їх буде судити Бог, а не ми”. Кознышев у розмові з матір’ю Вронского затверджує: “Не нам судити, графиня”.

У такий спосіб Толстої протиставив державній і релігійній законності й світській моралі, що затверджувала “зло, неправда й обман”, мудрість біблійного виречення, узятого для епіграфа. Споконвічно автор хотів зобразити жінку, що втратила себе, але не винувату. Поступово ж роман виріс у широке викривальне полотно, що показує життя післяреформеної Росії у всьому її різноманітті. У романі представлені всі шари суспільства, всі класи й стани в нових соціально-економічних умовах, після скасування кріпосного права

Говорячи ж про Ганну Карениной, Толстой показав, що її хвилюють лише сугубо особисті проблеми: любов, сім’я, шлюб. Не знайшовши гідного виходу зі сформованої ситуації, Ганна вирішує піти з життя. Вона кидається під поїзд, тому що життя в теперішнім її положенні стала нестерпної. Сам того не бажаючи, Толстой виніс суворий вирок суспільству з його брехливою святенницькою мораллю, доведшей Ганну до самогубства

У цьому суспільстві немає місця щирим почуттям, а лише встановленим правилам, які можна обійти, але ховаючись, обманюючи всіх і себе. Щирої, люблячої людини суспільство відриває, як сторонній предмет. Товстої засуджує таке суспільство й установлені имзаконы.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Життєві шукання Костянтина Левина(по романі Л. Н. Толстого “Ганна Каренина”) Один з героїв роману Л. Н. Толстого “Ганна Каренина” Костянтин Левин з’явився новим образом у росіянці й світовій літературі. Це образ не “маленького”, не “зайвого” людини. По всьому своєму складі, змісту його загальнолюдських питань, що мучать, цілісності натури, властивому йому прагненню перетворювати ідею в дію Костянтин Левин – мислитель-діяч. Він...
  2. “ДУМКА СІМЕЙНА”(По романі “Війна й мир”) Лев Миколайович Толстой – великий письменник-філософ. Він зумів поставити у своїх роботах стільки важливих питань, зумів піднятися до такої художньої висоти, що його добутку зайняли одне з перших місць у світовій художній літературі. Вершиною його Творчості з’явився роман-епопея ” Війна й мир”. Багато сторінок цього роману присвячені сімейній темі –...
  3. Героїня роману Л. Н. Толстого “Ганна Каренина” Толстому хотілося написати роман про жінку з вищого суспільства, “потерявшей себе”, навколо якої легко згрупувалися багато чоловічих типів, що будили творчу уяву письменника. Багато в чому до реалізації цього задуму Толстого підштовхнули мотиви пушкінської Творчості, зокрема незакінчені прозаїчні уривки “На розі маленької площі” і “Гості з’їжджалися на дачу”. Героїня останнього...
  4. Думка сімейна у романі “Війна і мир” Думка сімейна у романі “Війна і мир” І. Сім’я – джерело характеру. (Хоч Л. Толстой і вирізнив як головну у романі “Війна і мир” “думку народну, проблему сім’ї він ставить на одне з перших місць, бо вважає, що кожен отримує свої моральні орієнтири в сім’ї. Саме тому вже на початку...
  5. “Не сходь зі сходи свого будинку – там зло. Далі вдома зло вже тому, що далі – байдужість у романі” В. В. Розанов (По романі Л. Н. Толстого “Ганна Каренина”) 1. Роман про сімейні відносини. 2. Вплив суспільної думки на сім’ю. 3. Трагічна кінцівка добутку. Л. Н. Толстого завжди цікавили теми сім’ї, внутрісімейних взаємин чоловіка й дружини, їхніх дітей. Саме тому в багатьох добутках великого письменника в центрі оповідання перебуває саме сім’я. В 1870 році Толстої задумав створити новий роман....
  6. Центральний персонаж роману Л. Н. Толстого “Ганна Каренина” Прототипом цього образа став нащадок родовитого дворянського сімейства, чиновник і поміщик Василь Степанович Перфильев, стародавній друг Толстого. Письменник був причетний до його долі, мав ясне подання про його особистість, щиросердечний склад, про його “чесноти й гріхи” і “легких захопленнях”. Використав Толстой і листи дружини Перфильева, Параски Федорівни, і рукопис її...
  7. “Думка сімейна” у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” “Війна і мир” – Російська національна епопея, у якій знайшов відображення національний характер російського народу в той момент, коли вирішувалася його історична доля. Л. Н. Толстой пропрацював над романом майже шість років: з 1863 по 1869 рр.. З самого початку роботи над твором увагу письменника привернули не тільки історичні події,...
  8. Думка сімейна у романі Л. Толстого “Анна Кареніна” Думка сімейна у романі Л. Толстого “Анна Кареніна” І. Тема роману. (Головна тема роману – дослідження проблеми сім’ї, аналіз кризових явищ у сучасній письменнику родині.) ІІ. Структура роману. (Роман складається ніби з двох творів, які розвиваються паралельно: історія сімейного життя Анни Кареніної та доля дворянина, який живе в селі й...
  9. “ДУМКА СІМЕЙНА” В РОМАНІ “АННА КАРЕНІНА” ЛЕВ ТОЛСТОЙ (1828-1910) “ДУМКА СІМЕЙНА” В РОМАНІ “АННА КАРЕНІНА” Проблема сім’ї – одна з визначальних у духовних пошуках Л. Толстого і, зокрема, в романі “Анна Кареніна”. Зауважимо, що “думка сімейна” хвилювала письменника ще в романі-епопеї “Війна і мир”, але там вона була складовою “думки народної”, бо події твору розгортаються на...
  10. “Думка сімейна” у романі Л. М. Толстого “Анна Кареніна” “Анна Кареніна” Л. М. Толстого (у першому своєму варіанті-задумі мала бути лише розгорнутою розповіддю про долю “пропащої” жінки з вищого середовища. Однак, чим далі просувалася робота Толстого над романом, тим ширшими ставали його рамки, як це завжди бувало у у письменника, коли він починав конкретно здійснювати свій літературний задум, у...
  11. Порівняння романів “Егоїст” і “Ганна Каренина” Треба визнати, що в порівнянні з попередніми добутками Мередита, події, що становлять основу цього роману разюче подрібнювали. Виллоуби зовсім не показаний у своїх соціальних зв’язках (крім хіба відношення до кучерів). Усе вертиться винятково навколо сім’ї й шлюбу Такий, здавався б, сугубо сімейний роман, як “Ганна Каренина” (між датами виходу у...
  12. “Думка сімейна” в образах Наташі Ростової і Марії Булонської “Війна й мир”По романі Л. Н. Толстого “Війна й мир”. Роман “Війна й мир” – один із центральних добутків великого письменника Лева Миколайовича Толстого. Не дивлячись на панорамність, достаток персонажів і подій, це, у першу чергу, добуток про людей, про їхні пошуки свого місця в житті. На тлі масштабних історичних...
  13. Центральний персонаж роману Толстого “Ганна Каренина” Прототипами для створення образа Каренина Толстому служили його гарний знайомий “розважливий” С. М. Сухотин, що пережив подібну сімейну драму, і свояк письменника А. М. Кузминский. Прийнято вважати, що прізвище персонажа “мовець” і походить від грецького слова “каренон” (голова), що підкреслює одну з основних рис характеру – безстрасність, перевага волі й...
  14. “Думка сімейна” у повісті Капітанська дочка Пушкіна А. С Одна з ведучих тим повести О. С. Пушкіна “Капітанська дочка” – тема будинку, сім’ї, сімейних відносин. “Капітанська дочка” оповідає про грандіозні історичні події, про пугачевском бунт. Однак події ці пропущені крізь призму сприйняття молодого офіцера, Петра Гринева, що перебуває на службі у гвардії імператриці У своїх мемуарах Гринев згадує про...
  15. “Дума сімейна” в романі Л. Толстого “Війна і мир” Хоч Л. Толстой і говорив, що в романі “Війна і мир” головною думкою є”думка народна”, однак сім’я залишається предметом зображення і в цьому романі. Більш того, письменник пов’язує з родиною все: формування характеру освіту, ставлення до людей і батьківщини, до власності і грошей тощо. Усе починається з родини. Теплі родинні...
  16. “Думка народна” у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” До ідеї написання найбільшого твору свого життя – роману-епопеї “Війна і мир” Л. М. Толстой прийшов не одразу, а від повісті “Декабристи”, де розповідалося про події 1856 року, тобто про епоху повернення з Сибіру героя твору. І Толстой відступив від вже початого: особистість героя, як пояснив письменник у нотатці-передмові до...
  17. “Думка народна в романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” Одна з основних тем роману “Війна й мир” – “думка народная”. Л. Н. Толстой одним з перших у російській літературі поставив собі метою показати душу народу, її глибину, неоднозначність, велич. Тут нації виступає не безликою юрбою, а цілком розумною єдністю людей, двигуном історії – адже по його волі відбуваються докорінні...
  18. Дочка знаменитого Києва Ганна Ярославівна У Санлиси під Парижем є монастир святого Вікентія. Біля нього статуя довговолосої Ганни Ярославівни – королеви Франції. Понад вісімсот років тому вона приїхала сюди, щоб стати дружиною овдовілого короля Генріха I. У неї довго не народжувалися діти, і Ганна Ярославівна, як велося за обітницею, побудувала цей монастир. І полюбив її...
  19. Думка про рідну домівку у романі М. О. Шолохова “Тихий Дон” Поява геніального роману-епопеї Михайла Шолохова “Тихий Дон” рівносильна диву. Цей роман воістину став шедевром століття завдяки могутньому таланту письменника. Народ, його минуле, дійсне і майбутнє, його щастя – от основна тема роздумів письменника. У романі Шолохов зобразив боротьбу двох цілковито різних сил: донського козацтва і Червоної армії. “Мелеховське подвір’я –...
  20. Сергій – автобіографічний герой-оповідач у поемі Ганна Снегина Наприкінці квітня 1917 р., після трьох із зайвим років відсутності в рідних місцях, їде на батьківщину, дезертирувавши із фронту й купивши “липовий” білий квиток, оскільки зрозумів, що воює “за чийсь чужий інтерес” (називає себе “першим у країні дезертиром”). По дорозі зі станції слухає оповідання візника про життя селян і конфліктах...
“Думка сімейна” (по романі “Ганна Каренина”)
«
»