“ДУМКА СІМЕЙНА”(По романі “Війна й мир”)

Лев Миколайович Толстой – великий письменник-філософ. Він зумів поставити у своїх роботах стільки важливих питань, зумів піднятися до такої художньої висоти, що його добутку зайняли одне з перших місць у світовій художній літературі. Вершиною його Творчості з’явився роман-епопея ” Війна й мир”. Багато сторінок цього роману присвячені сімейній темі – однієї з “улюблених” письменником. Свої погляди на взаємини близьких людей, на сімейний пристрій Лев Миколайович показує на прикладі дворян Ростових і Болконских. Більша й

хлібосольна сім’я московського пана Ростова. Глава сім’ї – Ілля Андрійович – найдобріша людина, що боготворила свою дружину “графинюшку”, що обожнює дітей, довірливий і щедрий, що зовсім не вміє вести господарство

Матеріальні справи його перебували в розстроєному стані, всі маєтки були перезаставлені. Але, незважаючи на це, він не міг обмежити себе й сім’ю у звичній розкоші. Граф Ростов шляхетний: власна честь і честь дітей для нього вище всього

Як ні важко йому було заплатити сорок три тисячі, програні сином Миколою, Ілля Андрійович зробив це. Сім’я Ростових залучає до себе людей щирістю,

добротою, щиросердечною чуйністю, готовністю прийти на допомогу. Саме в такій сім’ї виростають полум’яні патріоти, що нерозважливо йдуть на смерть, як Петя Ростов. У сім’ї відсутня атмосфера святенництва й лицемірства, тому діти безмежно люблять і довіряють батькам, а ті, у свою чергу, поважають бажання дітей, їхнього судження по тому або іншому питанню

Як ні важко було Іллі Андрійовичу відпускати підлітка Петю в діючу армію, він сам клопотав за сина, щоб той потрапив не в штаб, а в діючий полк. Звичка до розкоші й комфорту не перешкодила Наташе зробити вибір самої й умовити батьків відвозити з обложеної Москви не придане: килими, посуд, картини, а поранених захисників Батьківщини. Це остаточно розорило сім’ю, але не дозволило їм переступити закони совісти

Вони залишилися вірні своїм ідеалам, тому прекрасному, заради чого варто жити на землі. Саме в такій дружній і доброзичливій обстановці зміг зложитися характер Наташи з її даром любові до людей і людяністю. Так, вона часом помиляється, ця властивість юних, але визнає свої помилки

Наташа вміє любити щиро й віддано, у цьому Л. Н. Толстой бачив головне призначення жінки, а джерела доброти й відданості, щирості й безкорисливості він бачив у сімейному вихованні. Трохи інша сім’я Болконских, служивих дворян. Микола Андрійович Болконский найбільше цінував у людях “дві чесноти: діяльність і розум”. Виховуючи свою дочку Марью, він розвиває в ній ці якості. Щира любов до Батьківщини й свідомість свого боргу перед нею звучать у напутті старого князя синові: “Помни одне, князь Андрій: коли тебе вб’ють, мені, старому, боляче буде… А коли довідаюся, що ти повівся не як син Миколи Болконского, мені буде…

Соромно!” У цій сім’ї теж слова не розходяться зі справою, тому й Андрій, і князівна Марья – це кращі представники великосвітського середовища. Їм не далекі долі народу, вони чесні й чималі люди, щирі патріоти

Ці люди намагаються жити в злагоді із совістю. Не випадково Толстой показує, що ці сім’ї рідняться, тому що духовне споріднення їх поєднувало споконвічно. “Війна й мир” – широка й правдива картина життя Росії першої чверті дев’ятнадцятого століття. Добуток не застарів і в наші дні, тому що піднімає й вирішує загальнолюдські “вічні” питання: добра й зла, любові й смерті, героїзму й псевдолюбви Кродине.

Толстой не просто побутописець, він художник з певною позицією. З нею можна погоджуватися або сперечатися, але ніколи не залишишся байдужим, а це, як мені здається, головна цінність його добутків. Письменник показує ідеали, до яких необхідно прагнути, але чи навряд можна досягти


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


“ДУМКА СІМЕЙНА”(По романі “Війна й мир”)

Categories: Нові твори

Links