Ми звично приходимо щодня в школу, звично кидаємо один одному: “Привіт!”, звично ділимося новинами, проблемами, звично даємо ради. На уроках ми всі об’єднані одним прагненням – одержати нові знання, закріпити раніше придбані. Напевно, саме ця загальна мета керує нашим бажанням допомогти один одному краще розібратися в матеріалі, тому в наших шкільних відносинах багато уваги приділяється урокам.
Але після них не завжди хочеться відразу йти додому, і ми з радістю беремо участь у позаурочних заходах: підготовці й проведенні різних
вечорів, концертів, змагань. Так мине день за вдень, рік за роком шкільного життя. І ми навіть не замислюємося, що це життя складається із двох головних факторів: знаходження знань і шкільної дружби. Якщо наші знання ми одержуємо від учителів, то який буде шкільна дружба, – повністю залежить від нас самих, нашого відношення друг до друга.
Бути дружним класом – це, на мій погляд, значить мати однакові (або схожі) погляди на людські цінності й недоліки. А звідси – і відповідні установки, що відповідає поводження всього класу. Дружний клас – це не тільки загальні веселі розваги, а й уміння, сприймаючи
чужий біль як власну, вчасно всім разом прийти на допомогу однокласникові. Або в мінути щастя – чи те день народження, або якась особиста перемога, – щиро сприйняти й всім класом поділити цю радість, улаштувавши класне свято. А ще дружний клас – це вміння зупинити свого однокласника перед прірвою лиха або поганого вчинку, простягнувши йому сильну руку друзів. Дружний клас – це коли багато “я” зливаються в одне “ми”, як струмочки зливаються в одну ріку, що весело й гідно потім течуть в одному напрямку!